Конституційний суд України 4 липня продовжить розгляд подання щодо відповідності Конституції закону про люстрацію. Перед цим засідання кілька разів відкладали. Низка громадських організацій та ініціатив вже анонсували проведення мітингів проти ймовірного скасування люстрації. Радіо Свобода відповідає на основні запитання.
Що передбачає закон про люстрацію?
Закон називається «Про очищення влади». Він набув чинності в жовтні 2014 року.
Згідно з документом, люстрація – це заборона протягом десяти років (до 2024) обіймати певні посади, окрім виборних, в органах влади та місцевого самоврядування особам, які «своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини».
Йдеться про осіб, які обіймали сукупно не менше як один рік вищу керівну посаду з 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року, і тих чиновників, які обіймали посаду у період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року та не були звільнені у цей період за власним бажанням.
Відповідальним за забезпечення відповідних перевірок призначили Міністерство юстиції.
Висновки можна оскаржувати у судовому порядку. Багато судових процесів щодо скасування люстраційної заборони тривають донині.
До кого застосували люстрацію?
Міністерство юстиції веде реєстр осіб, щодо яких застосовано положення закону про люстрацію. Станом на 2 липня 2019 року в ньому – 921 особа.
Окрім того, є дані щодо чиновників та претендентів на посади, перевірки яких ще тривають або дійшли негативного висновку (там сотні тисяч прізвищ).
До кого не застосували люстрацію?
Із нещодавніх дискусійним видалося призначення Андрія Богдана головою адміністрації президента Володимира Зеленського, бо той двічі обіймав посаду урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики за часів президентства Віктора Януковича. Натомість сам він стверджує, що має право на цю посаду, оскільки адміністрація президента не є державною службою.
Із цим категорично не погоджується голова Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті Тетяна Козаченко. Ось що вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода: «Поширення заборони регулюється лише одним законом – «Про очищення влади». А саме – перелік посад і безпосередні критерії зазначені в двох статтях: перелік посад у статті 2 і критерії у статті 3. У переліку посад (стаття 2) – чітко зазначена посада голови Адміністрації президента. Тому це питання не є спірним».
Також так званих «недолюстрованих» журналісти-розслідувачі програми «Схеми» знаходили і за попереднього президента Петра Порошенка.
Хто і чому хоче визнати люстрацію неконституційною?
У листопаді 2014 року Верховний суд України звернувся до Конституційного суду з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції, низку положень закону. Ще одне подання з приводу цього закону надійшло від Верховного суду у березні 2015 року.
Крім того, у січні 2015-го з клопотанням щодо закону «Про очищення влади» до Конституційного суду звернулися 47 народних депутатів.
У поданні від Верховного суду зазначається про ймовірне порушення цим законом права громадян на доступ до державної служби, оскільки він дозволяє звільняти з посади через неподання (невчасне подання) заяви.
Конституційний суд України об’єднав усі три конституційні подання в одне провадження і розглядає їх донині.
Що буде, якщо КСУ визнає закон про люстрацію неконституційним?
Визнання неконституційним будь-якого закону або його положення означає його скасування, пояснює голова ініціативи «Декларації під контролем», учасниця Ради громадського контролю НАБУ Олександра Дрік.
Водночас, за її словами, закон про люстрацію є фактично єдиним законом, ухваленим після Революції гідності, який не дозволяє діячам режиму Януковича займати високі посади у виконавчій владі. Якщо його скасувати, ця заборона буде знята, попереджає активістка.
«Свого часу ми сформували топ-50 так званих «недолюстрованих осіб», які залишались на посадах, всупереч закону. І добилися звільнення 47 із них. Якби цього закону не було, то, зрозуміло, ми би цього не змогли зробити. Я кажу, наприклад, про таких людей як заступники міністра внутрішніх справ Паскал і Сакал, керівник міліції київської Терещук і так далі. Наслідки скасування закону – непередбачувані. Це може фактично означати повністю відновлення всього режиму часів Януковича», – говорить Дрік.
Ймовірність скасування закону через Конституційний суд вона називає досить високою.
