Коли 16 лютого 2022 року агенція Reuters почала трансляцію з центру Києва в очікуванні нападу військ Росії, неподалік у суді – за графіком – було призначено засідання за позовом експрезидента України Віктора Януковича. У зв’язку із нібито незаконним позбавленням його звання президента.
Янукович втік до Росії відразу після перемоги проєвропейської Революції гідності.
Загалом позовів було два. Янукович подавав їх до Окружного адмінсуду Києва синхронно із накопиченням військ Росії на кордоні з Україною. З рішенням повномасштабно наступати і йти на Київ, Кремль, вочевидь, мав і заготовлені сценарії встановлення свого політичного керівництва України.
А в березні 2022 року, коли російські війська були на підступах до Києва, літак Януковича був помічений в Мінську, де відбувались перемовини російської та української делегацій.
Сценарій поновлення Януковича, підкріпленого рішенням суду – як і всі інші плани з повалення і захоплення центральної влади в Києві, – провалився, разом з втечею російських військ з Київщини під натиском Збройних сил України.
Важлива роль під час спроби реалізації такого сценарію – відводилась суддям Окружного суду Києва.
Суду, який влада обіцяла ліквідувати ще за півтора року до цього – через підозри суддям з боку антикорупційних органів та у відповідь на петицію громадськості про «глибоку вкорінену корупцію і практику неправосудних рішень».
Чому Кремль міг покладатися на позитивне для себе рішення Окружного адмінсуду Києва?
І чому, попри рішення президента Володимира Зеленського, ОАСК досі не ліквідований, а його судді продовжують вершити правосуддя іменем України?
«Схеми» детально проаналізували, хто і як допомагав реалізовувати сценарій Кремля.
Перший позов – суддя Аблов
30 грудня 2021 року. В суд заходить позов Януковича.
Відразу сорок суддів не змогли взяти участь у розподілі цієї справи. Основна причина – вони у відпустках. Її ділять між трьома суддями, які лишилися на роботі. Справа потрапляє до заступника голови суду Євгенія Аблова.
За кілька місяців перед цим з’явилося відео, як співробітник НАБУ намагається вручити Аблову повістку.
Аблова підозрюють у «створенні злочинної організації і захопленні влади». За версією слідства, зокрема, були «ухвалені замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт та бізнес-кіл».
Головні докази – розмови суддів, записані правоохоронцями. На них, зокрема, є такий діалог, ймовірно, між Абловим та Вовком:
– Шефе, давай щось утнемо? Я готовий.
– Утнемо? Тобі нудно?
Сам Аблов на запитання про «плівки» реагував так:
– Я кажу, що вони змонтовані, – казав суддя.
– Так змонтовані чи фальшиві? – уточнив в Аблова журналіст.
– Скажіть, будь ласка, а що я на цих плівках говорив?
– Так ви говорили?
– Ні, не я говорив.
– Так змонтовані чи взагалі фальшиві? Це – велика різниця.
– Я не знаю, чи велика різниця – змонтовані чи взагалі фальшиві. Я зазначаю, що вони змонтовані.
Минуло три роки після оголошення підозри цьому судді, минуло кілька місяців, як справу, де він обвинувачується, передали до Антикорупційного суду, але і досі Євгеній Аблов продовжує працювати суддею.
«В чому – захоплення влади? Я багато разів ставив запитання: скажіть, будь ласка, яку владу я захопив? Я не можу зрозуміти. Я – стара людина, мені 51 рік, яка влада?» – коментує обвинувачення Аблов.
«Обвинувачені судді, справа щодо яких перебуває в Антикорупційному суді, можуть приходити на засідання і сідати на лави підсудних, а після обіду приходити в ОАСК і ухвалювати рішення іменем України. На жаль, юридично це змінити неможливо, оскільки немає Вищої ради правосуддя. Очевидно, що обвинувачені не можуть вершити правосуддя, щонайменше повинні тимчасово, на період розгляду справи, бути відсторонені», – розповів юрист ГО «Центр протидії корупції» Влад Валько.
Суддю Аблова не здивувало запитання журналіста «Схем» про неконкурентний авторозподіл у справі Януковича, яка до нього потрапила.
– Це нормальна практика, коли під час розподілу якоїсь справи 40 суддів із 43 були виключені з розподілу?
– Нормально, бо якщо людина йде у відпустку чи на лікарняному, вона не може брати участь у розподілі, – відповів суддя.
Хоча йти у відпустку – це і справді нормально, але авторозподіл, коли більшість суддів перебувають у відпустці – не мав би відбутися взагалі. Це записано у засадах використання цієї системи документообігу.
Керівництво Окружного суду – цитата – «зобов’язане своїм розпорядженням зупинити реєстрацію позовних заяв, що надходять до суду».
– Чому не відтермінували автороподіл? – запитав журналіст.
– Що інше? Якщо Кодексом адміністративного судочинства передбачено, що кожен день повинен бути авторозподіл, що можна зробити інше? – відповів Аблов.
Погодити зупинку авторозподілу мав би голова суду Павло Вовк, а зупинити – керівник апарату цього суду, це відповідно до правил.
«Схеми» надіслали лист до керівництва суду за роз’ясненнями і чекають на відповідь.
На прохання журналістів надати графік планових і позапланових відпусток суддів Окружний адмінсуд Києва відмовив. І повідомив, що зробить це лише по завершенню воєнного стану.
Виключення більшості суддів під час авторозподілу у справі Януковича не виглядає випадковим.
Наприклад, частина суддів, які мали йти у відпустки через 14 днів, і це та причина, через яку вони начебто не могли брати участь у розподілі, насправді продовжували працювати і ухвалювали судові рішення.
Серед прізвищ – голова суду Павло Вовк, судді Григорович, Катющенко, Мамедова, Маруліна та Шейко.
– Якщо суддя планує свою відпустку на 14 і більше днів, то за 14 днів до дати початку його відпустки, він вже не буде брати участі в авторозподілі, – розповів в.о. керівника ДП «Інформаційні судові системи» Микола Козлов.
– Якщо у звіті від 30 грудня зазначено про 14 календарних днів відпустки?
– Десь 14 січня приблизно має плани піти у відпустку.
– А якщо 14 січня він все одно продовжує розглядати справи?
– Це питання треба безпосередньо ставити керівнику суду або керівнику апарату суду.
«Мені потрібно подивитися такі факти, про які ви говорите. Мені такі факти невідомі», – сказав суддя-речник ОАСК Богдан Санін.
5 січня 2022 року суддя Аблов ухвалює рішення прийняти заяву експрезидента Януковича до розгляду.
Він це зробить, попри кількарічний прострочений термін. Кодекс адміністративного судочинства каже про єдиний виняток – коли є заява про поважність пропущених термінів, але її від Януковича не було. Пізніше суддя Аблов – у квітні закриє цю справу саме тому, що не було такої заяви.
Але це станеться вже тоді, коли російські війська відступлять від Києва.
– Із самого початку цих доказів не було надано, і взагалі прохання про поновлення строків не було надано, як ви це можете пояснити? – запитав журналіст «Схем».
– Я з вами не буду зараз обговорювати, чому я саме таке рішення ухвалював щодо закриття, але в будь-якому рішенні суду є мотивувальна частина, і в ньому чітко зазначено, чому, що, коли і як, – відповів суддя Аблов.
Цей же суддя вирішив справу розглядати у спрощеному режимі, без виклику сторін. Це також означало, що рішення могло з’явитися у будь-який день на розсуд судді.
«Ці процеси були без виклику сторін, а оскільки без виклику сторін, то суддя в будь-який момент сам ухвалює рішення, публікує його на офіційному сайті суду – і все», – розповів представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський.
Суддя Аблов не побачив суспільного інтересу у справі Януковича. А Кодекс адміністративного судочинства застерігає суддів від спрощеного розгляду тоді, коли справа становить суспільний інтерес.
– Чому ви вирішили, що вона є суспільно важливою? – запитав суддя Аблов.
– Поновлення Януковича на посаді? – перепитав журналіст.
– Які там є запитання стосовно суспільної важливості?
– Ви не вважаєте, що ця справа стосується мільйонів громадян?
– У нас кожна справа стосується мільйонів громадян, а в ОАСК тим паче.
«Як можна говорити, що ця справа не є суспільно значущою, якщо вона стосується всього населення України, вона стосується найвищої посадової особи в державі? Більше того, ця посадова особа прямо згадується в Конституції, є окремий розділ щодо президента України, і рішення суду напряму в майбутньому може впливати на долю всіх українців і держави», – вважає юрист Вадим Валько.
Другий позов – суддя Качур
Ще один позов Януковича перед Новим роком приймає до розгляду суддя Ігор Качур. І відразу призначає наступне засідання на 16 лютого 2022 року. Янукович просить визнати відсутність компетенції у Верховної Ради вирішувати його самоусунення.
У 2014 році після втечі Януковича від влади усунув його саме парламент.
У судді Качура своя історія взаємин з колишнім президентом-втікачем. За розпорядженням тоді ще прем’єр-міністра Януковича Качур був призначений заступником міністра промислової політики.
А ще до цього – у 2004 році, в розпал Помаранчевої революції – Качур був членом Центральної виборчої комісії, яка оголосила Януковича обраним президентом.
Цей протокол ЦВК згодом скасує Верховний суд України, через масові фальсифікації.
Попри багаж зв’язків із Януковичем суддя самовідвід у справі не взяв.
– У вас запитання до мене? – запитав у журналіста суддя ОАСК Ігор Качур.– Ведіть себе коректно, будь ласка.
– Так, запитання щодо справи Януковича, і чому ви призначили на 16 лютого, – відповів журналіст Сергій Андрушко.
– Чому не взяли самовідвід? І в чому «некоректність»?
– Оскільки Радіо Свобода негативно висвітлює діяльність судової системи в цілому, то я навряд чи можу сподіватися на якесь об’єктивне інтерв'ю.
– Можете приклади навести?
– Але щоб вас не обмежувати в доступі до інформації, ви можете ознайомитися із будь-яким процесуальним рішенням, документ, який приймається судами чи мною особисто, є у відкритих джерелах, реєстрах, а додаткові запитання поставте у письмовій формі. Щодо призначення справ, то суд не призначає справи. Це – сектор, помічники, секретарі – вони призначають справи з урахуванням графіку розгляду судами справ.
– А чому не взяли самовідвід, адже в минулому саме Янукович призначав вас як заступника міністра промислової політики? – запитав журналіст, проте суддя не відповів і пішов.
«Якщо ми говоримо про суддю Качура, який був колись членом ЦВК, зокрема, у 2004 році, і встановлено, що ЦВК фальшувала своє рішення, і це рішення було на користь Януковича, то сумнів у неупередженості тут однозначно є», – вважає юрист Валько.
Саме суддя Ігор Качур наче підказав Януковичу, як йому діяти в суді. Спочатку розгляд одного з позовів Януковича зупинили, бо документ був складений так, що його мав би розглядати інший суд – Верховний. Позов стосувався постанови парламенту про самоусунення Януковича від влади. Але замість того, щоб справу закрити, суддя дає 10-денний термін біглому експрезиденту – виправити позов так, щоб справу міг розглянути саме Окружний суд і суддя Качур.
(Не)відкладна ліквідація ОАСК
Чому Кремль міг покладатись у справі Януковича саме на суддів Окружного адмінсуду Києва?
По-перше, вони не проходили переатестацію – на відміну від суддів того ж Верховного суду. А Володимир Путін за два дні до вторгнення розкритикував саме реформовані судові органи України.
«Незалежного суду в Україні просто немає. На вимогу Заходу київська влада віддала представникам міжнародних організацій переважне право відбору членів вищих судових органів – Ради правосуддя та Кваліфікаційної комісії суддів», – казав Путін.
Окрім того, кістяк суддівського корпусу цього суду був призначений в часи проросійського президента Януковича. Наприклад, це Аблов. А Вовк саме за Януковича став головою цього суду. В той час за судову систему на Банковій відповідав Андрій Портнов, заступник керівника адміністрації президента.
Зараз – Портнов під санкціями США через вплив на суди.
Тепер за судову реформу на Банковій відповідає Андрій Смирнов, заступник керівника Офісу президента. Знімальна група «Схем» зустрічається з ним на вулиці Банковій, біля ОП.
Критики Смирнова постійно вказують на його фото з Портновим, який цим же напрямком займався за Януковича.
– Я працював адвокатом, хочу нагадати, багато років. Дійсно, я знайомий з Андрієм Портновим. Востаннє я його бачив і ми спілкувались у 2019 році. Після того не підтримую з ним жодних стосунків, жодного спілкування з ним. Не цікавлюсь його життям, де він перебуває, що з ним. Причиною тому є той факт, що ми є носіями абсолютно різних цінностей в житті. Наші дороги не могли перетнутися. Ми з ним мали спілкування виключно в юридичному напрямку в аспекті конкретних справ, де я представляв інтереси своїх клієнтів, був адвокатом. На цьому все, – сказав Андрій Смирнов.
– Чому саме з ним? – запитав журналіст.
– Ну так склалося життя. Я думаю, що таке саме питання у вас могло постати і щодо інших моїх колишніх знайомих. Не всі з них є неодіозними.
Про вплив Портнова на суди на початку каденції президента Зеленського можуть свідчити записи правоохоронців. Ці ж «плівки» показують, що Вовк розмовляє, ймовірно, з Портновим як гарні знайомі і проштовхують на держпосади, схоже, своїх суддів.
«Я тебе почув. А що зі статусом твого товариша, якого ми хочемо туди відправити? Зі статусом, що він суддя? Що із статусом Солодкова? А, ну, добре. Коротше, все у нас добре», – казав на цих записах Вовк, ймовірно, розмовляючи з Портновим.
Людину, про яку згадували Портнов і суддя Вовк – Андрія Солодкова, – через кілька місяців і справді призначили на посаду члена Вищої кваліфкомісії суддів України.
А ось як вони обговорюють суддівські оглядини на Банковій:
«Взаємно діємо, все правильно. Єдине, що, дивись, ми паралельно намагалися туди Вадика відправити, ти його відправив сьогодні, а я хотів, щоб там Марцинкевич був. Його відрекомендували теж Андрію Йосиповичу (Богдану – ред.). А Вадик дзвонить, каже: Марцинкевича не покликали», – каже Вовк на записах.
Минає менше години, і Вовк телефонує тому самому судді Марцинкевичу, якого не взяли на зустріч на Банковій. Цю розмову раніше оприлюднювали журналісти зі «Слідства.Інфо».
«Анатолію Миколайовичу, добрий день! Дивіться, у нас відбувся такий збій в комунікації. Тому що цю ідея рухали ми вдвох – я і Андрій, ще є такий, Портнов. Але ми з ним не координували в плані, що я хотів розширену зустріч, а він хотів, щоб Вадику дали повноваження. Ви зрозуміли, так? Але те, що ви в команді, це було узгоджено», – казав на цих записах Вовк у розмові з, ймовірно, Марцинкевичем.
Запис був зроблений 19 червня 2019 року. Того ж дня і справді Адміністрацію президента відвідає суддя Вадим Бутенко. Він зустрінеться із заступником голови адміністрації Русланом Рябошапкою, який до Андрія Смирнова відповідав за суди.
– Я спеціально зробив це публічно, – сказав Вадим Бутенко.
– З якою метою? – уточнив журналіст.
– Обговорити напрямки зміцнення органів суддівського самоврядування.
– Портнов був на зустрічі?
– Ні, не був.
Через кілька місяців після цієї розмови на місце Рябошапки був призначений Смирнов, знайомий Портнова.
Тепер уже Андрій Смирнов розповів «Схемам», що він мав контакти з Павлом Вовком.
– Павло Вовк відвідував ОП? – запитав журналіст у Смирнова.
– При мені – ні. В ОП я з Павлом Вовком не бачився.
– А не в Офісі?
– Я не бачився.
– Спілкувалися з ним по телефону?
– По телефону спілкувалися.
– Чого стосувалась ця розмова?
– У нас була розмова серйозна. Привід для цієї розмови виник – прийняття на розгляд ОАСКом двох позовних заяв адвокатів Януковича, скажу чесно. Це питання викликало неабиякий резонанс і, скажімо так, ризик того, що судова влада і окремі судові органи можуть бути використані як інструмент для досягнення окремими людьми своїх темних планів.
Також, за словами Смирнова, він востаннє спілкувався з Портновим у 2019 році. Але не може пригадати – це було до його призначення в Офіс чи після.
– За яких обставин ви востаннє спілкувались з Портновим?
– Ой, я вже не пригадую ці обставини. Я пам’ятаю, що ми з ним говорили по телефону. Але до призначення чи після… Я міг би зараз вам сказати, що вона була до призначення… Але я, чесно, не пам’ятаю цього.
– Чого саме стосувалась? Ваших повноважень?
– Давайте на цьому питанні поставимо крапку. Андрій Портнов жодним чином не впливав, не міг вплинути на мою появу в Офісі президента, на процедуру мого призначення. Він жодним чином не давав мені жодних порад чи консультацій щодо моєї роботи тут. Я – самодостатня людина, я вмію сам сформулювати своє бачення і візію щодо своєї роботи.
Згодом з’явились згадки і про ймовірний вплив високопосадовця ОП на хід резонансних справ. Цього року колишній прокурор у справі активіста Сергія Стерненка під присягою заявив, що були вказівки від імені Андрія Смирнова, як йому діяти.
Відомо, що Андрій Портнов публічно обіцяв домагатися пожиттєвого вироку цьому активісту.
«Симоненко (Олексій Симоненко – заступник генерального прокурора України – ред.) сказав, що це була вказівка від заступника голови Адміністрації президента Смирнова», – розповідав колишній прокурор Офісу генпрокурора України Андрій Радіонов, який займався справою Стерненка.
«Я не дзвонив в Офіс генпрокурора по цій справі. Я ні з ким не обговорював цю справу», – коментує це Смирнов.
Чому, попри давню ініціативу Зеленського, ОАСК досі не був взагалі ліквідований?
18 жовтня 2021 року, тобто за чотири місяці перед повномасштабним вторгненням Росії президент Володимир Зеленський каже, що впливові люди відкладали розгляд законопроєкту про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва. Ліквідацію, яку ж він і ініціював на петицію громадськості про «глибоку вкорінену корупцію і практику неправосудних рішень» в цьому суді. Це сталося після підозр з боку Антикорупційного бюро до низки суддів цього суду.
Тоді ж Зеленський сказав: «Впевнений, зараз ми пришвидшимо цей процес».
Через півтора року після оголошення президентської ініціативи Андрій Смирнов пояснює, чому це досі не вдалося.
– Ми точно знаємо, що законопроєкт буде проголосований, – сказав Смирнов.
– А який дедлайн, на вашу думку? – запитав журналіст.
– Немає дедлайну, ми залежимо від Вищої кваліфікаційної комісії суддів. ВККС зараз активно працює. Мій персональний прогноз – літо наступного року. Коли запрацює ВККС, коли оголосять добір, коли наберуть суддів, перевірять на доброчесність, десь так.
– Тобто, до літа наступного року голова суду і низка суддів, які обвинувачуються і справа щодо яких перебуває в антикорупційному суді, будуть здійснювати правосуддя?
– Це ж питання не до мене, у нас в країні не працює Вища рада правосуддя, в тому числі, яка за 8 місяців війни не розглянула жодного клопотання про дачу згоди на затримання і обрання запобіжного заходу суддям.
Передати справи не можна залишити
Із запровадженням воєнного стану з’явився шанс усунути Окружний адмінсуд від розгляду, зокрема, позовів Януковича за допомогою іншого юридичного механізму. Ось як це було.
На початку квітня 2022 року, за два тижні до остаточних рішень у справах біглого експрезидента, Державна судова адміністрація – цей орган відповідає за організаційне забезпечення роботи судів – просить передати усі судові справи до іншого суду.
Офіційна причина – рішення Окружного суду не з’являлися публічно у судовому реєстрі.
Лист був на ім'я Всеволода Князєва, голови Верховного суду. Але відповіді так і не надійшло.
Пояснення Верховний суд надав уже «Схемам» і значно пізніше.
«Територіальна підсудність судових справ Окружного адміністративного суду Києва не була змінена, адже для цього не було об’єктивних підстав, визначених статтею 147 закону України «Про судоустрій і статус суддів». У квітні 2022 року місто Київ не перебувало під окупацією, щоденні воєнні дії на території міста не велися», – йдеться у відповіді Верховного суду.
У травні цього року проти передачі справ публічно виступав і Андрій Смирнов.
«Можна, звісно, тимчасово дати повноваження ОАСК на інший суд. Але я вам просто для прикладу скажу, це статистика – ОАСК за 2021 рік розглянув 43-44 тисячі справ», – Смирнов.
Тепер в інтерв’ю «Схемам» куратор судової реформи додатково аргументує, чому справи ОАСК, на його думку, не можна передати в інший суд.
– Ви підтримуєте таку позицію, що можна перенести справи до іншого суду? – запитав у Смирнова журналіст.
– Я цю позицію вперше чую від вас.
– То ви підтримуєте її чи ні?
– Дивіться, зміна територіальної підсудності суду має відбуватися з огляду на наявність певних причинно-наслідкових реалій, що суд не може здійснювати своє правосуддя. Скажіть, будь ласка, ОАСК не може здійснювати правосуддя? Будівля зруйнована? Судді зникли? Просто голова Верховного суду, коли буде підписувати указ, – це його право – він буде нести за це відповідальність.
Обхід системи авторозподілу та правил адміністративного судочинства у справах Януковича напередодні вторгнення Росії, зв’язки одного з суддів-доповідачів з біглим експрезидентом – виглядає як пазли одного сценарію «легітимізації» Януковича, як ставленика Путіна в Україні. І в цьому сценарії ключову роль мав зіграти Окружний суд, де голова суду та низка суддів є обвинуваченими у справі про створення злочинної організації і захопленні влади, а сам цей суд обіцяли ліквідувати ще півтора року тому, утім, так цього і не зробили.
