Доступність посилання

ТОП новини
25 січня 2020, Київ 05:08

40 років тому Радянський Союз увів війська в Афганістан – війна триває досі


«Афганці» в реабілітаційному центрі для «воїнів-інтернаціоналістів» у Краснодарі. Росія, 1989 рік

25 грудня 1979 року так званий «обмежений контингент радянських військ» висадився в Афганістані на летовищах Кабула, Баграма і Кандагара. Приводом для вторгнення стало бажання тогочасного керівництва Кремля змінити очільника Афганістану – Аміна. Це поглибило протистояння всередині країни, яке переросло в громадянську війну, що триває досі.

У вересні 1979 тогочасний прем’єр-міністр Демократичної республіки Афганістан Таракі відвідав із офіційним візитом СРСР й за усталеною у ті часі між «комуністичними лідерами» звичкою – розцілувався із генеральним секретарем Компартії Радянського Союзу Леонідом Брежнєвим.

Але при поверненні до Кабула, Таракі був заарештований і убитий ще більш «лівим» своїм однопартійцем – Аміном.

Міністр закордонних справ СРСР Громико і Хафізулла Амін,. Москва, 1978 рік
Міністр закордонних справ СРСР Громико і Хафізулла Амін,. Москва, 1978 рік

Амін жорстоко розправлявся з усіма, хто не хотів визнавати його владу. Проти нього у різних провінціях почалися виступи. Амін звернувся до СРСР із закликом допомогти йому «утримати лад в країні».

У грудні 1979 тогочасний керівник КДБ СРСР Юрій Андропов надіслав Брежнєву листа, в якому запропонував ввести радянські війська в Афганістан, а от самого Аміна не підтримати, а навпаки – замінити на лояльнішого Бабрака Кармаля.

25 грудня 1979 року, коли християни в усьому світі відзначали Різдво, розпочалося вторгнення СРСР в Афганістан, яке Кремль назвав «введенням обмеженого контингенту радянських військ у ДРА на підтримку дружнього афганського народу».

Спецпідрозділи ГРУ і КДБ взяли штурмом палац Аміна. Бій тривав добу. В результаті Амін був убитий. Загинуло також двоє його дітей. Нападники втратили керівника операції – полковника Бояринова, 5 офіцерів спецназу КДБ, 6 військових і 9 десантників, а з іншого боку, за деякими даними, загинуло кілька сотень вірних Аміну афганських вояків.

Це ще більше розхитало ситуацію в країні і військове угруповання СРСР виявилося втягнутим у громадянську війну.

Між армією уряду ДРА, який очолив ставленик СРСР Кармаль, і озброєною опозицією – моджахедами («душмани») розгорілася боротьба за контроль над Афганістаном.

Підтримку моджахедам надавали військові фахівці США і низка європейських країн-членів НАТО, а також пакистанські спецслужби. Радянський контингент воював на стороні сил Кармаля.

Радянські солдати у Афганістані
Радянські солдати у Афганістані

Втрати «Афганської війни»

Участь громадян Радянського Союзу у війні в Афганістані замовчувалася комуністичною владою. Про це відкрито ніде не говорили, але приховати загибель солдатів строкової служби у далекій країні було неможливо. На похорони молодих хлопців, яких привозили на батьківщину у запаяних цинкових трунах, приходило багато людей.

Ті, хто повернувся після «служби в Афганістані» додому, хоч і підписували документи «про нерозголошення», однак з часом почали розповідати де вони були і що там довелося пережити. У народі їх назвали «афганцями», а радянська влада – «воїнами-інтернаціоналістами».

Радянські солдати шукають міни на дорозі в Афганістані
Радянські солдати шукають міни на дорозі в Афганістані

Офіційно кажуть про 14 427 загиблих військовослужбовців за час «афганської війни СРСР» – від 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року.

Незалежні ж дослідники називають у десятки разів більші цифри поранених і убитих.

За етнічним походженням, із «обмеженого контингенту радянських військ» в Афганістані найбільше загинуло росіян, українців та узбеків.

Багато «афганців» померли через деякий час від ускладнень після поранень і контузій, багато страждало від ПТСР та депресій.

Моджахед стріляє із Stinger
Моджахед стріляє із Stinger

«Афганці» у теперішньому збройному конфлікті

Яку роль відіграли українські «афганці» у протидії російській агресії? Що схожого випало на долю «воїнів-інтернаціоналістів» і сучасних учасників бойових дій? Що їх відрізняє? Які віртуальні протистояння відбуваються між «афганцями», які підтримали Україну і тими, хто підтримав угруповання «ДНР/ЛНР» та агресію Росії? Про це Радіо Свобода розпитала учасників війни СРСР в Афганістані.

Читайте про це тут.

Про афганську війну, воїнів-«афганців», їхній афганський і вже донбаський досвід Радіо Свобода поговорило з учасником бойових дій в Афганістані, учасником Революції гідності і війни на Донбасі Володимиром Примаченком. Нині він працює начальником відділу в Києві Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

Читайте тут.


Які спільні риси війни в Афганістані та Україні і чи не завершиться все тим же самим – поразкою Кремля?

Читайте про це тут.

Авантюра КДБ і Кремля в Афганістані підірвала ще більше довіру до Компартії і прискорила розпад СРСР.

Ось що пише у коментарях до публікації учасник тих подій:

Ігор Р.: « Весь цей час нас називали «афганцями». З 2014 року я неначе іншим розумом сприймаю цю назву, думаючи, що десь там, на північних болотах когось, можливо, називають «українцями». Проблема усвідомлення своєї ролі тоді і там досі не до кінця подолана. Частина побратимів, сподіваюся лиш, що не така вже велика, досі зациклена на «виконанні інтернаціонального обов'язку». Тут, у Києві, час від часу зустрічаю якусь трійцю чоловіків з ампутованими нижніми кінцівками, які під гітари співають біля метро «афганські» пісні. Правда, у мене виникає сумнів щодо їхньої причетності до війни, але якщо це й справді так, то сама тематика пісень просякнута ненавистю до захисників країни, які мужньо билися проти стодесятитисячного контингенту, озброєного всім, що тільки було на той час у радянської армії, плюс експериментальні зразки. Вони продемонстрували незламність, а ми, як би не надували при цьому щоки, змушені були повернутися у межі кордонів, які, за словами пропагандистів, захищали, заглибившись на сотні кілометрів вглиб чужої території. Схиляю голову перед мужністю справжніх афганців без лапок. За дев'ять з гаком років афганська сторона втратила понад мільйон тільки вбитими. Що це проти офіційних тисяч з нашого боку? Справа не у кількості. Здається, вони готові були вбивати нас до останнього свого захисника. Навіть діти були небезпечними, ставлячи магнітні міни і стріляючи зі зброї. Уроки тієї війни не вивчені як слід...».

Читайте ще:

Вибори в Афганістані: Ашраф Гані виборює другий термін

Афганістан: таліби викрали 27 активістів руху за мир​

США вводили громадськість в оману щодо перебігу війни в Афганістані – Washington Post​

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG