Культура написання поштової вітальної картки відходить у минуле. У сучасному світі більшість людей вітають рідних, друзів, знайомих з різними святами через інтернет. Втім, у другій половині ХІХ століття привітати поштівкою вважалося великим знаком уваги і пошанування. Люди вибирали листівки, враховуючи характер і смаки одержувачів.
Донині є кілька версій, коли саме з’явилась перша поштівка. Нібито в Англії ще наприкінці XVIII століття різдвяну картинку намалював один із митців і відправив другові. Говорять і про Шотландію, що різдвяні поштівки були у вітринах книгарень.
Працівник прусської пошти у 1865 році запропонував урядникам листування без конверта. Втім, ідею не сприйняли, мовляв непристойно, коли «усі могли б прочитати». Та все ж причина була бізнесова, бо листівка без конверта коштувала в рази дешевше. Невдовзі австро-угорський уряд підтримав таке листування.
Поштову картку випустили 1 жовтня 1869 року. Відтоді це стає комерційною справою і в усіх європейських країнах друкують вітальні листівки.
У Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові є унікальний фонд видатного оперного співака, героїчного тенора Модеста Менцинського. У ньому збережено понад 400 поштових карток, найбільше різдвяних, які отримав маестро з різних країн світу.
А в Національному музеї імені Андрея Шептицького є чудові різдвяні листівки із зображенням робіт української художниці Олени Кульчицької.
Це була епоха сецесії і художники використовували багато різних прийомів: флористику і зображення гарних жінок.
На початку ХХ століття на різдвяних поштових картках було багато золотого тону, щоб створити святковий настрій людині, яка читатиме і дивитиметься листівку.
У той час панувала культура поштової вітальної картки. Люди намагалися вибирати листівки, щоб не просто привітати зі святом, але щоб зображення несло певний підтекст.
Існувало багато сатиричних листівок.
Українські вітальні листівки початку ХХ століття з використанням національної символіки, орнаментів.
Популярними були біблійні сюжети на Різдво.
На старих поштівках використовували також казковий сюжет.
Для новорічних і різдвяних листівок видавці використовували різдвяні символи, зображення колядників, тварин, янголят, новорічні прикраси, орнаменти.
На початку XX століття новорічні і різдвяні листівки створювали українські видавці разом із художниками. Листівки малювали митці Осип Курилас, Антін Манастирський, Олена Кульчицька, Святослав Гординський, Ярослав Пстрак, Едвард Козак.
У 1910-х роках на листівках були популярні роботи Ярослава Пстрака.
Власне, це був «золотий час» українських поштових вітальних карток.
Українська православна церква (ПЦУ), а також Українська греко-католицька церква (УГКЦ) наразі святкують Різдво Христове 7 січня за юліанським календарем (так званим «старим стилем»). Глави ПЦУ і УГКЦ заявляють, що вони особисто не проти переходу на відзначення Різдва 25 грудня, але потрібна просвітницька робота, щоб більшість вірян цього захотіли.
Більшість православних церков світу, як і Римо-католицька церква та більшість протестантських церков, також святкують Різдво 25 грудня за сучасним григоріанським календарем чи новоюліанським. В Україні з 2017 року 25 грудня, як і 7 січня, є офіційним вихідним днем.
