Верховна Рада України проголосувала за продовження стягнення військового збору протягом трьох років після завершення війни. До наступного голосування відклали інші закони, які є частиною зобов’язання України перед МВФ – оподаткування доходів із цифрових платформ (так званий закон «про OLX») та скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.
«5% військового збору на термін три роки після воєнного періоду часу»
Олег Устенко, економіст, радник президента України з економiчних питань (2019-2024 років) зауважив в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live», що від ухваленого сьогодні закону про військовий збір державна скарбниця поповнюватиметься додатково щороку приблизно на 3 мільярди доларів.
«5% військового збору на термін три роки після воєнного періоду часу. Так, дійсно, це важка норма, але ми знаходимося у стані війни, до сих пір наші підприємці його сплачували. Те, що не подобалося багатьом у депутатському корпусі, це те, що, а чому ці кошти мають бути спрямовані в загальний бюджет держави, а було б краще, якби зробити там такий окремий рахунок, окрему таку кишеньку, куди будуть направлятися ці кошти, оці 5%, які будуть збиратися як військові збори. Це було зроблено, це додаткові кошти. Я б оцінив ці додаткові кошти приблизно на рівні біля 3 мільярдів доларів.
Наче 3 мільярди доларів і не так багато, коли мова йде знов-таки про 45 мільярдів доларів дефіциту, але все одно це додаткові кошти, які держава зможе отримати. Теж правда, що після воєнного періоду часу ці кошти, як було зазначено навіть в пояснювальній записці під час виступу міністра фінансів, будуть використовуватися на відбудову країни... 3 мільярди начебто звучить багато. Але теж правда, що якщо ви порівняєте з тими цифрами, яких збитків нам було завдано в ході цієї війни, і навіть якщо брати на станом на 2024 рік, на середину 2024 року, то там ми говоримо про прямі збитки. Неодноразово наші урядовці про це говорили, президент України про це говорив, навіть Європейська комісія. 750 мільярдів доларів. Три мільярди додаткових на рік для того, щоб відбудовувати нашу країну. Треба буде збирати 250 років, щоб відбудувати... 250 років буде потрібно для того, щоб зібрати ту суму, щоб лише прямі збитки погасити. А якщо взяти ще й непрямі збитки, то це 300 років».
Раніше депутати відмовлялись давати свої голоси за ці закони. Найпоширенішою причиною стало нерозуміння протиріччя у фінансовій політиці уряду: з одного боку уряд просив депутатів підвищити податки. А з іншого – цей самий уряд, в межах різних президентських ініціатив, оголошував про роздачу грошей для населення: як-от «тисяча Зеленського», «чекапи» і «кешбеки».
«Потепління між парламентом і Офісом президента»
Попри тривалу відмову депутатів голосувати за ці законопроєкти, перший з них все ж був проголосований. За даними медіа, ексглава розвідки, а нині глава Офісу президента Кирило Буданов також мав зустріч з депутатами, де, серед іншого, проговорив необхідність голосування законопроєктів МВФ.
Народний депутат від «Слуги народу» Олексій Мовчан в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» підтвердив зустріч Кирила Буданова з народними обранцями.
«Були зустрічі голови Офісу президента із головами комітетів, але я би не сказав, що це зустріч переконання, це зустріч про розуміння ситуації. Дивіться, це дуже важливо, що Офіс президента так глибоко спілкується з парламентом. Тобто мається на увазі, не спускає якісь задачі або директиви, а просто розбирається, ставить питання. Це голова Офісу президента робить. І це виключно позитивно характеризує такий підхід, тому що видно, що людина хоче знайти результат. І власне, ці всі закони, про які ви говорите зараз, це ж все про законопроєкти, це про євроінтеграцію, МВФ, Світовий банк і так далі. Тобто це не просто про якісь речі, про дуже важливі. І, власне, це певне потепління, я би сказав, вносимо. Між парламентом і Офісом президента. І в першу чергу головою Офісу президента, тому що він проявляє таку ініціативу.
Але, окрім того, ще були зустрічі з європейськими партнерами, так само з головами комітетів, тобто і з місією МВФ, і з ключовими посольствами, і європейською комісією, там, де говорили про необхідність прийняття великого пакету законів», – зауважив він.
- Чи вдасться новими податками минути фінансової кризи, яку міжнародні експерти пророкують Україні вже влітку?
- Чи зможе Верховна Рада знову зібрати достатньо голосів для подальших голосувань?
- Що саме змусило депутатів змінити своє ставлення до законопроєктів?
Про все це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Форум