Доступність посилання

ТОП новини
05 червня 2020, Київ 08:39

Чому в Україні проводять мало тестів на COVID-19, а результатів доводиться довго чекати?


Ірина Ромалійська

В Україні люди, в яких підозрюють COVID-19, тижнями чекають на результати тестів: лабораторії часто не справляються з обсягами. При цьому, порівняно з іншими країнами, Україна проводить не так вже й багато досліджень. Згідно з офіційною інформацією, в країні зроблено понад 260 тисяч ПЛР-тестів. Якщо порівняти з країнами з приблизно такою ж кількістю населення – Польщею та Канадою, то в Польщі проведено втричі більше тестів, а в Канаді – вп’ятеро.

Чого не вистачає Україні для того, щоб, згідно з рекомендаціями ВООЗ, охопити тестами якомога більше жителів країни? На це запитання в ефірі телеканалу «Настоящее время» відповідали лікар-інфекціоніст, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології в Національній медичній академії післядипломної освіти Федір Лапій і експерт антикорупційної організації Transparency International Ukraine Іван Лахтіонов.

«Нікому працювати і немає апаратури»

– В Україні досить низький показник проведених тестів, якщо порівнювати з країнами з приблизно такою ж кількістю населення. При тому, що ВООЗ рекомендує якомога більше тестувати. Федоре, чому в Україні так мало тестують?

Лапій: Я скажу філософськи: на 30 років спізнилася реформа охорони здоров’я в Україні. Якщо ми говоримо про те, що необхідно для тестування, крім тестів, про які говорили, необхідна апаратура, необхідні фахівці, необхідна навіть окрема кімната, де необхідно проводити ПЛР-тестування. Ситуація в Україні не така, як у Німеччині чи Південній Кореї, де в кожній лікарні є можливість проводити ПЛР-тестування. В цьому випадку ті лабораторії, які мають можливість проводити ПЛР, вони дійсно мають обмежені можливості робити це протягом доби. Таким чином ми говоримо, що пропускна здатність лабораторій на добу – це до семи тисяч.

– Тобто не вистачає потужності лабораторій?

Лапій: Абсолютно.

– А тестів достатньо?

Лапій: Справа не стільки в тестах, [скільки в тому], що нікому працювати і немає апаратури, щоб можна було ці тести пускати в роботу. Зрозуміло, що без тесту робота теж не буде відбуватися.

Хто і в кого купує тести

– Іване, ви вивчали питання, як і у кого держава купує тести. Розкажіть нам.

Лахтіонов: Дуже цікаво. Якщо ви не знаєте, у нас є система електронних закупівель ProZorro, через яку повинні купувати всі необхідні товари і послуги. І народні депутати Верховної Ради внесли відповідні зміни, і ті товари, роботи і послуги, які пов’язані з боротьбою з коронавірусом, були виведені під дію законів. Зараз у нас для того, щоб держава оперативно могла забезпечити свої потреби, можна безпосередньо купувати товари, роботи і послуги. В цьому випадку, якщо говорити про тести, така ж ситуація. Не потрібно чекати, коли відбудеться тендер – можна купити все, умовно, день в день, якщо є необхідні постачальники.

Якщо говорити про березень і квітень, за цей період було закуплено близько 200 тисяч тестів. Тут, звичайно, треба говорити, що в цю цифру входять і звичайні експрес-тести, і ПЛР-тести, про які всі знають. Їх насправді купили, природно, менше, але вони і дорожчі. Зараз говорити про те, що є дефіцит, вже не варто, тому що на самому початку наша країна, як і багато інших, була не готова. Але зараз у зв’язку з тими заходами, які є, держава може оперативно все купити. Ніяких проблем з цим немає.

– А у кого купують?

Лахтіонов: Купують, найімовірніше, в українських компаній.

– В українських виробників, ви маєте на увазі?

Лахтіонов: Що стосується ПЛР-тестів і інституту, про який ми говорили, коли вносили зміни в закон і відповідну постанову Кабінету міністрів, яке визначало перелік товарів і послуг, які необхідно купити, про це в інституті теж йшлося, бо їм дозволили без тендерів купувати необхідне обладнання. Це було зроблено для того, щоб вони закупили це обладнання і змогли налагодити виробництво цих тестів. Як зараз йдуть справи – дуже важко сказати. Але те, що ми бачимо, – купують у тих самих приватників, у звичайних підприємств. І більшість замовлення йде саме на такі підприємства. Не йде мова про великі замовлення.

Але потрібно розуміти, що ми аналізуємо ситуацію тільки в системі електронних закупівель ProZorro. Наша громадська організація займається аналізом тендерів. І це неповна інформація, тому що навіть той літак, який зустрічав президент, – це насправді заслуга бізнесу, це гуманітарна допомога.

– Це великий бізнес таким чином допоміг країні справлятися [з інфекцією].

Лахтіонов: Саме так, тому пазл треба скласти цілком: що купила окремо сама лікарня, що купили меценати, бізнес, що було з гуманітарної допомоги. І тоді ми будемо бачити загальну картину.

– Федоре, можливо, ви можете нам підказати, як скласти цей пазл цілком? Скільки, умовно, у відсотковому співвідношенні купив бізнес цих тестів, скільки держава в українського виробника?

Лапій: На жаль, я не зможу вам допомогти скласти цей пазл, тому що ці дані відсутні в такому доступі, щоб можна було з ними ознайомитися. Але я не сумніваюся в тому, що на рівні Міністерства охорони здоров’я ці цифри є, тому що збирають інформацію по регіонах про наявність тест-систем. Зрозуміло, що точно так само збирають інформацію про походження – звідки ці тест-системи прийшли.

«Лабораторії завили від кількості зразків». Чому доводиться чекати?

– Ми, звичайно ж, зверталися до системи охорони здоров’я, запрошували їх в ефір, щоб вони нам все докладно розповіли, але вони сказали, що не зможуть знайти на це час. Федоре, чому люди в Україні так довго чекають на результати?

Лапій: Ситуація по регіонах відрізняється. Якщо ми говоримо про ті регіони, де дуже висока захворюваність, це в першу чергу західні регіони України, Чернівецька [область]. Там дійсно є неможливість проведення великої кількості тестів в лабораторіях, тому навіть там є пріоритетність. Якщо мова йде про хворого, то він йде в першу чергу. Якщо мова йде про те, хто перебував у контакті, то зразки відкладаються, накопичуються і можуть бути тестовані навіть через тиждень і більше часу.

Була ухвалена ціла низка постанов Кабінету міністрів України. Наприклад, коли було ухвалене рішення про те, що медичні працівники повинні кожні п’ять днів проходити тестування ПЛР. Зрозуміло, що це додало кількість зразків для тестування. Крім хворих і контактних, тут опинилися ще й медичні працівники, яких досить багато. Лабораторії, будемо говорити відверто, завили від тієї кількості зразків, які вони почали отримувати одночасно при обстеженні медпрацівників. Ми говоримо про те, що є обмеження пропускної здатності саме лабораторної служби.

– Іване, чи є у вас якась узагальнювальна історія про те, скільки коштують ці тести, які закуповує держава у приватників, за кордоном, всередині країни?

Лахтіонов: Природно, за кордоном такою інформацією ми не володіємо. Якщо в цілому говорити, то, повторюся, було закуплено близько 200 тисяч тестів на 44 мільйони гривень. Що стосується ПЛР-тестів, то з того, що ми бачимо і аналізуємо, ціни дійсно підскочили. І ми спостерігаємо випадки, коли одні і ті ж постачальники продають у різні регіони країни тести за різними цінами. Йдеться і про 30 тисяч гривень (це набори на сто реакцій), 35 тисяч, доходить до 38 тисяч. Тобто, з огляду на те, що на самому початку був дефіцит, дійсно ми фіксували збільшення цін не тільки на тести, а й на все інше медобладнання, в тому числі і на медичні маски, на звичайні рукавички. Ціни дійсно трохи піднялися.

– Тридцять тисяч на сто реакцій, відповідно, одна – 300–380 гривень?

Лахтіонов: Так.

– Тоді, можливо, в цьому відповідь? Керівник цього інституту, який першим розробив нові тести, повідомив нашому кореспондентові, що їхня продукція буде коштувати 500 гривень. Можливо, питання в ціні?

Лахтіонов: Тут складно сказати. Потрібно чекати на відповідь від МОЗу, тому що розмови були такі, що вони будуть постачати ПЛР-тести, але чомусь маємо те, що маємо.​

Оригінал публікації – на сайті телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG