У ніч на 28 січня російська армія «шахедами» вдарила по Свято-Успенському чоловічому монастирю в Одесі, від чого той зазнав руйнувань, а кілька людей отримали поранення, повідомила українська влада. Сталося це буквально кількома днями по тому, як від уламків російських дронів ушкоджень зазнала Києво-Печерська лавра – найбільша християнства святиня Східної Європи. Росія не вперше б’є по сакральних об’єктах України, зауважують представники влади та церков, причому незважаючи на приналежність монастирів чи то автокефальній Православній церкві України (ПЦУ), чи Українській православній церкві (УПЦ), яка стверджує, що дистанціювалась від Московського патріархату.

Свято-Успенський чоловічий монастир – один з візитівок чорноморської Одеси. Належить він УПЦ (МП) і розташований неподалік від моря. Росія вже втретє влучає по цьому монастирю від початку широкомасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, розповів в інтерв’ю Радіо Свобода архімандрит Ісайя, благочинний монах Свято-Успенського монастиря в Одесі:

«Дуже страшна ніч була. Російська Федерація знов здійснила такий ганебний акт – декілька «шахедів» влучили майже в одне місце. Є постраждалі, на жаль. Але, слава Богу, всі живі. Всім постраждалим ми надали первинну допомогу. На жаль, дуже багато вікон повибивало, повибивані двері. Деякі житлові корпуси зараз непридатні для життя».

Він зауважив, що після російського обстрілу монастиря госпіталізували одного семінариста, який отримав осколкові поранення, також постраждали троє наставників монастиря.

Архімандрит додав: «Засуджуємо цей ганебний акт. Але церква завжди з народом. Ми підтримуємо людей, ми завжди будемо поруч в тяжкі часи. На цей час це вже третя спроба залякати наш монастир».

Свято-Успенський чоловічий монастир в Одесі з’явився у 1814 році. Спочатку був влаштований невеликий дерев'яний храм, а згодом на його місці звели кам'яний двопрестольний собор. Головний престол собору був присвячений Успінню Пресвятої Богородиці.

У монастирі проживає, маючи там резиденцію, митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел – найвища духовна православна особа УПЦ (МП) для Одеси і Одеської області.

Раніше, до великої війни, митрополита Агафангела підорювали в симпатіях до «русского мира».

Але коли Преображенський собор в Одесі був зруйнований російським ударом в липні 2023 року, митрополит Агафангел різко засудив Москву за агресію, назвавши той удар «геноцидом проти українського народу».

Також одеський Свято-Успенський монастир має святі мощі, які є надзвичайно важливими для православних. Зокрема, серед них – п’ята пророка Андрія Первозваного, який ще в першому столітті нашої ери, за легендами, був на території сучасної України як проповідник і поставив хрест на київському пагорбі, сказавши, що там буде велике місто.

Також у монастирі зберігаються такі святині, як-от чудотворні ікони Божої Матері «Годувальниця», «Успіння» Києво-Печерська, «Скоропослушниця», «Відрада та втіха», мощі преподобних Кукші Одеського, частки мощей Святителя Миколи Чудотворця, та інші.

Журналістка Яніна Соколовська називає ці реліквії в одеському монастирі «безцінними для християнства».

«Білосніжна вежа на Чорним морем, куди навіть під час війни йде безкінечне паломництво. Те, що «русский мир» атакував цю обитель, настільки показово, що навіть і говорити не варто», – пише Соколовська у фейсбуці.

Удар по київській лаврі

Минулими вихідними ушкоджень під час російської ракетно-дронової атаки на Київ зазнала і найбільша святиня українського православ’я – Києво-Печерська лавра.

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО і охороняється законом.

«Вперше з часів Другої світової війни внаслідок військових дій було уражено обʼєкт Києво-Печерської лаври. Кожного разу за цим стоїть Москва, як це було в 1918 році; як це було, коли за наказом із Москви було підірвано Успенський собор в 1941, і за наказом із Москви зараз «шахеди» і ракети летять по Києву, і в тому числі, завдають шкоду тепер уже і Києво-Печерській лаврі», – сказав генеральний директор заповідника Максим Остапенко агенції «Інтерфакс-Україна».

У Києві-Печерській лаврі, як повідомлялось, уражень зазнали корпус №66 – вхідна частина до комплексу Дальніх печер, та корпус №67 (Аннозачатіївська церква).

За словами гендиректора, вибуховою хвилею була вибита частина вікон і дверей, а також у значній кількості місць пошкоджені фрагменти штукатурного оздоблення.

Водночас Остапенко зазначив, що самі печери не постраждали. В січні 2023 року Верхню лавру було передано ПЦУ, а згодом і частково деякі об’єкти Нижньої лаври, включно з деякими печерами.

В свою чергу міністерка культури Тетяна Бережна розповіла, що працівниками заповідника та Національної поліції було проведено детальне технічне обстеження для подальшого відновлення та консервації постраждалих об’єктів.

«Цього року лавра відзначає 975-річчя. І саме зараз по ній б’ють російські ракети. Світ має знати: це війна не лише проти України. Це війна проти світової культури», – написала міністерка культури у фейсбуці.

Також Києво-Печерська лавра є не першою, хто зазнав ушкоджень під час російських обстрілів. Раніше Святогірська лавра на Донеччині в червні 2022 року сильно постраждала під час обстрілу, за даними українсько влади, і тоді в лаврі якраз перебували 300 людей, а троє з них загинули. Святогірська лавра є чоловічим монастирем УПЦ.

Сама Росія не коментує ураження монастирів, соборів і церков в Україні, але водночас постійно говорить про нібито «утиски» УПЦ (МП) українською владою.