Україна передала ЄС заповнену першу частину опитувальника для отримання статусу країни-кандидата на членство в ЄС. Причому Київ сподівається отримати від ЄС статус кандидата вже незабаром – на саміті ЄС в червні. Паралельно Молдова та Грузія отримали від ЄС кожна свій опитувальник і зараз працюють над їхнім заповненням. Але якщо Україна – буквально – на війні виборює своє майбутнє в ЄС, то Молдова і Грузія ніби намагаються «вскочити» в євроінтеграційний потяг, локомотивом якого є Україна – адже ні Тбілісі, ні Кишинів навіть не приєднались до санкцій проти Росії, накладених за війну в Україні. Але не все так однозначно і, як кажуть експерти, з точки зору геополітики краще, аби три країни йшли до ЄС все ж разом.

Десять днів знадобилося Києву щоб заповнити першу – основну – частину опитувальника для ЄС, яка обґрунтовує спроможність України на кандидатство в ЄС. 18 квітня президент Володимир Зеленський передав два томи опитувальника голові представництва ЄС в Україні.

Отже, Києву знадобилось 10 днів – восьмого квітня опитувальник передала під час візиту до України президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Україна отримала від ЄС для заповнення документ обсягом 43 сторінки із 374 питаннями, а передала 1156 сторінок відповідей. І зробила це в найкоротші терміни.

«Цей етап проходили усі сьогоднішні члени ЄС, однак у них це займало роки, у нас трохи більше тижня, – сказав президент Зеленський. – Другу частину відповідей передамо найближчим часом. Розраховуємо, що європейське рішення у відповідях буде швидким».

За його словами, статус кандидата у члени ЄС «відкриває для нас безпрецедентні в нашій історії можливості для відновлення і модернізації України».

Вже почалась робота над другою частиною – про відповідність українського законодавства нормам ЄС, обсягом у понад 280 сторінок. Над ним українська сторона працюватиме так само пришвидшено. «Другу частину відповідей передамо найближчим часом. Розраховуємо, що європейське рішення у відповідях буде швидким», – каже Зеленський.

Далі – сподівання на отримання статусу кандидата на саміті ЄС 23-24 червня.

Треба сказати, що заявку на членство в ЄС Україна подала в перші дні війни, коли ЗСУ почали успішно відбивати російську військову навалу.

З того часу євроінституції стали гаряче підтримувати Україну – зокрема запровадивши санкцій (пакет за пакетом) проти Росії. Президент Зеленський регулярно виступав і виступає онлайн перед парламентами країн ЄС, нагадуючи про стратегічну мету України – стати членом ЄС. Також через війну Росії на бік України рішуче стає громадська думка в країнах ЄС – це новий поворот, якого не було до війни.

«Право, завойоване на війні»

Президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Дмитро Шмигаль та голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписали заявку на членство в ЄС 28 лютого – на п’ятий день війни.

Паралельно активними темпами відбувається і процес євроінтеграції Молдови та Грузії. Ці дві країни теж подали заявки на членство в ЄС – одразу після України.

Після інформації про заяви Кишиніва та Тбілісі міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що заявки ці треба розглядати окремо від української.

«При всій повазі до наших грузинських та молдовських партнерів, подача Молдовою та Грузією заявок на членство в ЄС саме зараз виглядає як спроба причепити свої два вагони до швидкісного українського потягу, який рухається до Брюсселя», – сказав глава української дипломатії 7 березня.

«Ми довели не словами, а реальними, героїчними вчинками свою приналежність до європейської сім’ї. Україна вже завоювала право стати повноправним членом Євросоюзу в максимально стислі терміни», – додав Дмитро Кулеба.

Але ситуація розвивалась так, що Молдова та Грузія, які разом з Україною сформували ще раніше «Асоційоване тріо», отримали від ЄС опитувальники одразу після України, але ще їх не заповнили і не передали до ЄС.

Треба зауважити, що «Асоційоване тріо», засноване в травні 2021 року, саме об’єднало авангард програми ЄС «Східне партнерство». Україна, Грузія та Молдова мають Угоди про асоціацію з ЄС і зони вільної торгівлі. Вони бачать своє майбутнє саме як членів ЄС – на відміну від інших трьох учасників «Східного партнерства» – Білорусі, Вірменії та Азербайджану.

Молдова

Українсько-молдовські відносини дуже покращились з приходом до влади в Молдові президентки Маї Санду. Але війна в Україні внесла певні нотки непорозуміння.

По-перше, Молдова – як і Грузія, до речі, – не запровадила санкцій проти Росії, як це зробила Україна, ЄС та інші країни Заходу.

По-друге, Молдова наразі не готова передати Україні шість винищувачів МІГ-29, які дислокуються на летовищі на півночі Молдови – Україна якраз дуже потребує авіації на цій стадії війни.

Віце-прем’єрка українського уряду Ірина Верещук в інтерв’ю молдовському Jurnal TV звинуватила Молдову у тому, що та занадто мало робить для України.

Вона також висловила роздратування тим, що Молдова подала заявку на вступ до ЄС одночасно з Україною, маючи на увазі, що Кишинів спробує отримати вигоду з російсько-української війни.

«Республіка Молдова стояла з Україною з перших днів війни – через конкретні дії, а не красивими словами. Про це можуть сказати десятки тисяч біженців, яких все ще приймає наша країна. Декларації, що базуються на емоціях та зламаній реальності, не допоможуть, а навпаки – будуть нести лише розбрат. Тільки разом ми сила!» – написав у відповідь посол Молдови в Україні Валеріу Ківерь у фейсбуці.

19 квітня в Молдові була заборонена «георгіївська стрічка», а також графічні символи російської агресії проти України – літери «Z» та «V».

Щодо євроінтеграції, то міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску сказав 11 квітня, отримавши опитувальник під час саміту ЄС в Люксембурзі: «Наша країна пришвидшує європейський курс… Що буде далі – період інтенсивної роботи. Молдовські інституції готові надати інформацію, яку вимагає європейська комісія…»

Але в самій Молдові є й голоси, яка критикують уряд за неприєднання до санкції проти Росії на тлі того, що Кишинів користується сприятливим моментом після української заявки на членство в ЄС.

«Добре, що Молдова надіслала листа (прохання про статус кандидата в ЄС) і ясно, що то був гарний момент надіслати його. Але коли ви просите про прийняття до ЄС в тому самому потязі з Україною, яка бореться за своє існування і яка приносить в жертву всі свої стратегічні ресурси… тоді не треба діяти напівкроками», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода на початку квітня колишній посол Молдови у США Ігор Мунтяну.

Грузія

Грузія зараз, так само як і Молдова, заповнює свій опитувальник для кандидатства в ЄС. І там теж лунають критичні голоси на адресу уряду – чому той не приєднується до санкцій проти Росії?

«Чому Грузія не може ввести такі ж санкції проти депутатів Держдуми, які визнали Луганськ і Донецьк, які ми ввели проти російських парламентарів, які визнали Цхінвалі й Абхазію? Чому Грузія, яка є єдиною, окрім України країною, яка ухвалила закон про окупацію проти росіян, в якому прописані обмеження і заборони щодо представників Росії, не може поширити його на Україну?» – питає екс-спікер парламенту Грузії Давид Усупашвілі.

Він також заявив про недопущення реекспорту чи появи «чорної діри» на кордонах Грузії, яка б дозволили Росії обходити економічні санкції проти неї.

Також в Грузії звернули увагу, що Україна, відбиває агресію Росії, заповнила опитувальник швидко.

«Україна, яка воює, вже заповнила опитувальник і відправила його до Євросоюзу. Грузія, яка перебуває в стані миру, лише зараз опублікувала свій опитувальник», – каже грузинський політик Георгій Вашадзе.

«Україна завершила заповнення опитувальника. Мене цікавить, коли грузинська влада завершить цей процес. І як вони дадуть відповіді на важливі пункти – такі як Конституція, незалежність інститутів влади, робота парламенту, свобода ЗМІ тощо. Всі мають розуміти, що в ключовий для Грузії момент – просто оцінити питання і відправити не вийде. Це дуже важка, копітка щодення робота», – каже один з лідерів грузинської опозиції Хатія Деканоїдзе.

Не виключено, що важким моментом для офіційного Тбілісі буде доведення перед ЄС того, що лідер опозиції, колишній президент Міхеїл Саакашвілі перебуває за ґратами законно, а не через політичні переслідування з боку нинішньої влади Грузії.

Також треба сказати, що сотні грузинів приїхали в Україну і воюють добровольцями пліч-о-пліч з українцями на болях битв нинішньої російсько-української війни.

Так разом чи окремо?

Треба зауважити, що зараз й справді виглядає, що Україна своїм героїчним спротивом російській навалі виступає в ролі локомотива, який тягне потяг до ЄС, до якого ніби причеплені і молдовський, і грузинський вагони.

«Якщо говорити про емоції українців, то багато хто не розуміє ситуації і здивовані обережністю Молдови і Грузії і неоднозначністю їхньої позиції – неприєднанням до санкцій» , – каже в інтерв’ю Радіо Свобода український експерт в євроінтеграції з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. – Це викликає здивування, що Грузія і Молдова не реагують в унісон і не запроваджують такі санкції щодо Росії. Але з іншого боку, треба розуміти, що питання статусу кандидата і членства в ЄС – це ж не миттєве політичне рішення. Це тривалий процес!»

Треба також зауважити, що і Мовчан, і інші нагадують, що ці країни теж мали війни на своїй території.

Так, на території Молдови був придністровський конфлікт у 1992 році і частина її території і нині фактично окупована. В Придністров’ї присутні російські війська – без згоди на те Кишиніва.

В Грузії на початку 1990-х були війни в Абхазії та Південній Осетії, а в 2008 році мала місце війна з Росією.

Українські експерти вважають, що добре, що Україна є регіональним лідером і тягне до ЄС своїх стратегічних партнерів – Грузію та Молдову. Однак, якщо чи Кишинів чи Тбілісі «послизнуться» і буде загроза уповільнення української євроінтеграції – в цьому разі чекати на «відстаючого» не варто – треба йти своїм швидким шляхом до ЄС.

«Україна жодним чином не може ставити під сумнів суголосні нам європейські прагнення народів Молдови та Грузії… Навпаки, ми тривалий час працювали над синхронізацією наших спільних європейських амбіцій у рамках «Асоційованого тріо», і така політика – стратегічно правильна», – каже в інтерв’ю Укрінформу Олександр Сушко, директор Інституту Євроатлантичного співробітництва.

«Однак не виключено, що синхронний розгляд трьох заявок (замість одного екстраординарного українського «кейсу») може послугувати додатковим приводом до гальмування процесу, відмови від пришвидшеної модальності розгляду, якої очікує Україна, але яку важче застосувати до двох інших країн, котрі не перебувають у співмірних надзвичайних обставинах», – підкреслює Сушко.

«Доля України – членство в ЄС! Це як символ куди вона рухається після цієї абсолютно жорстокої війни, яка зараз триває… Тому емоційно, коли Молдова і Грузія вскочили в потяг і кажуть «Ми – разом», це сприймається досить складно. Це з точки зору емоцій», – каже в інтерв’ю Мовчан.

Водночас експертка додає: «Але я впевнена, що зараз оцю ситуацію треба оцінювати не з точки зору емоцій. Треба на це дивитись з точки зору геополітичних інтересів, тривалого розвитку цих країн. А з точки зору політичної доцільності, з точки зору розвитку цілого регіону – розгляд трьох разом був би зрозумілішим».

«Україна воює в першу чергу за себе, за те, щоб ми були, щоб ми були незалежними, демократичними, щоб ми були нормальною європейською державою, – пояснює в інтерв’ю Мовчан. – А оскільки Росія хоче відновити максимально повну імперію, то ми воюємо і за Молдову, і за Грузію і за всі ті країни, які свого часу опинились у сфері впливу тієї імперії. Я переконана, що Росія зупиниться там, де її зупинять. Якщо її не зупинити, то вона буде йти далі – бо загарбництво – це її мета розвитку».