(Рубрика «Точка зору»)
Що потрібно знати: довгоочікуваний щорічний звіт Європейської комісії про розширення має бути опублікований 8 листопада. Спочатку очікувалося, що його представлять на початку жовтня, але дата постійно зсувалась з кількох причин.
По-перше, його вирішили не оприлюднювати до саміту ЄС 26–27 жовтня, аби увага засідання не змістилась з інших важливих питань, таких як бюджет блоку та міграція.
По-друге, цей пакет розширення є величезним, оцінка стосується 10 країн – Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії, Сербії, Туреччини, Грузії, Молдови та України. Іншими словами, є багато що оцінювати. Країни-члени ЄС, які є головними арбітрами в цьому процесі, повинні вивчити документи перед ухваленням рішень – спочатку на Раді ЄС із загальних справ у Брюсселі 12 грудня, а потім затвердити рішення на саміті ЄС через два дні.
По-третє, Європейська комісія виділила додатковий час, щоб дозволити кільком країнам виконати умови, часто пов’язані з різноманітними судовими реформами, які Брюссель висунув минулого року, щоб ті, хто сподівається на вступ до ЄС, продовжили свій рух до блоку.
Передісторія: ЗМІ вже повідомляли про те, що Європейська комісія рекомендуватиме розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою, і мої джерела, знайомі з файлом, також це підтверджують. Один співрозмовник зазначив, що візит президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн до Києва, що запланований на 4 листопада, не планувався б так близько до дати публікації звітів, якби в ньому не було «позитивних сигналів» для України.
Важливо відзначити дві речі щодо обох країн: умови та часові рамки – і те, як вони можуть бути сформульовані у звітах.
Можливо, в оцінці Єврокомісії йтиметься про те, що Молдова та Україна не виконали всіх пріоритетів, поставлених перед ними влітку 2022 року. Це може означати, що країни-члени ЄС у грудні ухвалять офіційне рішення про початок переговорів про вступ з обома державами, але фактичне відкриття переговорів, яке передбачає «перевірку» відповідності всьому законодавству ЄС, відбудеться уже на початку 2024 року – і, можливо, для цього треба буде виконати останні умови. І хоч це може мати дуже символічний характер, варто пам’ятати, що самі переговори про вступ часто затягуються на роки.
Деталі:
- Більшість країн цілком готові дати зелене світло для початку переговорів про вступ до ЄС Молдові та Україні. Угорщина, з якою грузинський уряд намагався встановити теплі відносини, може, однак, сказати, що все ще не задоволена ставленням до угорської меншини в Україні (і це може бути умовою, на яку Києву доведеться звернути увагу, щоб пізніше належним чином розпочати переговори про вступ) і може дати своє «добро» Києву, лише за умови, що інші країни погодяться з наданням Грузії статусу кандидата.
- Питання кандидатства Грузії буде одним з найважчих рішень для Єврокомісії. Існує чимало очевидних питань щодо політичного напрямку країни: відновлення авіасполучення з Росією, політична поляризація в країні, спроба ухвалити закон про іноземних агентів та нещодавня спроба імпічменту президента країни за поїздку до лідерів ЄС без дозволу уряду.
- Але я так розумію, що Грузія врешті-решт отримає статус кандидата. Дипломати ЄС, знайомі з матеріалами, які не уповноважені давати коментарі ЗМІ, навели для цього багато причин: зараз у блоці спостерігається імпульс розширення, а європейські вибори та зміна влади в Раді ЄС та Єврокомісії наступного року можуть змінити стан справ. Тож зараз є бажання дати позитивний поштовх якомога більшій кількості країн, які сподіваються вступити в ЄС.
- Статус кандидата Грузії також, ймовірно, буде умовним, що змусить Тбілісі зробити певні кроки для переходу до наступного етапу – відкриття переговорів про вступ до ЄС.
- Для Боснії і Герцеговини все ще більш неясно. Надання країні статусу кандидата минулого року вже було досить суперечливим, враховуючи, що вона майже не виконала жодної з 14 умов, які поставила перед нею Єврокомісія. Але кілька країн – зокрема Австрія, Хорватія, Угорщина та Словенія – наполягають, щоб з Боснією таки розпочалися переговори про вступ.
- Це неминуче призведе до торгівлі між державами-членами ЄС у грудні. Прихильники початку переговорів про вступ Боснії можуть не підтримати рішення для всіх решти країн, якщо їй не дадуть «зелене світло». Оскільки кожна країна має право вето, це гра quid pro quo. В певному сенсі, або позитивні рішення отримають всі, або ніхто.
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Форум