В Україні високо оцінили пропозицію Хорватії надати свої порти для експорту українського зерна. Це особливо важливо на тлі блокування Росією чорноморського «зернового коридору» з 17 липня. Про можливість експорту хорватськими морськими портами та Дунаєм домовились раніше цього тижня під час візиту глави хорватської дипломатії до Києва. Між тим, з’явились перші ознаки того, що Росія все ж не готова реалізувати свою погрозу обстрілювати й топити судна, які йдуть до українських портів.

Домовленість про експорт українського збіжжя хорватським маршрутом була досягнута під час візиту глави МЗС Хорватії Гордана Грлича-Радмана.

«Ми домовились про можливість використання хорватських портів на Дунаї та в Адріатичному морі задля транспортування українського зерна. Зараз ми будемо працювати над тим, щоб прокласти якомога ефективніші маршрути до цих портів та максимально скористатися цією можливістю», – заявив міністра закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Кожен внесок у розблокування експорту, кожні відкриті двері – це справжній, дієвий внесок у продовольчу безпеку світу. Дякую Хорватії за конструктивну допомогу», – додав український міністр.

Справді, ситуація з українським зерновим експортом критична. Чорне море наразі заблоковане через вихід Росії з зернової ініціативи 17 липня. Міноборони Росії каже, що вважатиме будь-які судна, які прямуватимуть до чи з українських портів, «ворожими цілями» і стверджує, що буде їх обстрілювати.

Погіршує ситуацію й те, що до середини вересня діє заборона ЄС через позицію Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарія, які заборонили ввезення українського зерна через протести місцевих фермерів, які скаржаться, що українське збіжжя збиває ціни на їхнє власне зерно. Тепер здійснюється тиск на Брюссель, щоб цю заборону було подовжено.

І що робити Україні, яка нині збирає врожай, але який важко складувати через те, що ще старе зерно не виведене з України на експорт?

Тому хорватську ініціативу в Україні тепло привітали.

«Україна та Хорватія домовились про експорт українського зерна через хорватські порти на Дунаї та в Адріатичному морі. Росія не повинна мати змоги тероризувати світ та маніпулювати голодом», – написала в твітері депутатка Верховної Ради Ірина Геращенко.

«Не прорив, але важливо»

Річ у тім, що до хорватських портів ще треба українське зерно довезти. Дунайські можливості обмежені – там не пройдуть великі зернові партії.

«Ми чудово розуміємо, що по Дунаю багато зерна все ж не пройде. Все ж таки це річковий маршрут, а не морський. І крупні судна не можуть проходити по Дунаю – там лише судна класу «ріка-море», які мають водотоннажність на порядок меншу, аніж морські судна», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».

Проте якщо розробити маршрут залізничного підвезення зерна до морських портів Хорватії – це було б суттєвим кроком, каже він.

«Хорватські порти можуть приймати судна без обмежень. У хорватській частині Адріатика глибоководна. Тому залізницею партії зерна можуть транспортуватися, накопичуватись і потім відвантажуватись від морських хорватських портів», – пояснює Гончар.

«Але тут постає питання пропускної здатності європейських залізниць в напрямку на Адріатику. Як і у випадку варіанту експорту через польські порти (на Балтиці) – все це удорожчує логістику. Але так чи інакше, хорватський маршрут – це один із додаткових варіантів, які нам допоможуть», – каже аналітик.

Хорватські порти розташовані на Адріатиці, яка є частиною Середземномор’я і звідти – через Суецький канал – недалеко до традиційних ринків збуту українського збіжжя – до Африки та Близького Сходу.

Минулого тижня керівники урядів Греції та Болгарії Кіріакос Міцотакіс і Ніколай Денков під час зустрічі в Афінах обговорювали можливість довезення українського зерна болгарською залізницею до середземноморських портів Греції і звідти на експорт.

Болгарська пропозиція полягала в тому, щоб болгарські потяги завантажували зерно на кордоні України з Румунією, а потім перевозили його через румунську та болгарську територію до Греції.

Як розблокувати Чорне море?

А між тим, намітились якісь ознаки неготовності російського Чорноморського флоту реалізувати погрозу топити судна, які йтимуть в українські порти.

Як повідомило видання Forbes, три судна пройшли біля берегів Болгарії та Румунії і потрапили в гирло Дунаю, дійшовши до українського порту Ізмаїл на тій річці.

Одне судно було під грецьким прапором, одне – ізраїльське, а третє – з турецько-грузинською реєстрацією.

Як пише Forbes, судна «не доклали жодних зусиль, щоб приховати свої наміри» при прориві російської блокади, оскільки авіація НАТО нібито їх «прикрила» по дорозі до Дунаю, а поблизу кордонів Румунії чергували винищувачі НАТО.

«Усі вони ввімкнули свої радіотранспондери, зробивши своє місцеперебування та курс видимими для всіх, хто має доступ до інтернету та вебсайтів для відстеження суден», – наголошує Forbes.

«Я б не надавав цьому такого великого значення, коли мову ведуть про «прорив блокади». А повітряні судна й безпілотники – ну так вони там постійно баражують. В цьому немає нічого нового», – каже зі свого боку в інтерв’ю Радіо Свобода Михайло Гончар.

«Чому не було атак на ті судна? Хоча в ефірі були попередження і погрози Міноборони Росії, які не були реалізовані. Чому? Тому що тоді бумеранг прилетить до Росії назад! Бо це різко підвищить тарифи і на страхування, і на фрахт, і так далі. Бо звідки йде основний торговельній трафік у Чорному морі? З Росії! Тому б Росія вистрілила собі сама в ногу, і вони це зрозуміли, і тому поки що обмежуються погрозами», – додає аналітик.

Минулого тижня російський безпілотник влучив по українському порту Рені, пошкодивши портову інфраструктуру, зокрема зернову.

За словами Гончара, виходом з ситуації в Чорному морі могло б бути використання прапора США на суднах, які прямують до або з українських портів. Або використання прапорів інших країн НАТО. Але поки що, за його словами, Вашингтон до цього не готовий, а відтак «доводиться шукати інші варіанти».