Олександр Палікот
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ, Україна – За два тижні до того, як жителі цього спокійного міста на заході України зібралися біля головного собору, щоб відсвяткувати Великдень, всередині будівлі відбулася сутичка між священиком і солдатом, яка шокувала весь регіон і всю країну.
«Скільки ще має померти людей, щоб ви перестали ходити до Московського патріархату?» – запитав колишній військовий медик Артур Ананьєв у понад сотні віруючих, присутніх у соборі Української православної церкви (УПЦ), яка пов’язана з Москвою і яка десятиліттями домінувала в Україні.
Свідчення про те, що сталося після виступу Ананьєва, розходяться. Ананьєв каже, що на нього фізичного напав священнослужитель Ігор Слободян; священики спочатку розповідали про те, що «намагалися зупинити» Ананьєва через те, що він кинув на підлогу Біблію. Але після публікації відео, на якому чітко видно, як в одного з них випала священна книга на підлогу, вони перейшли до звинувачень солдата в тому, що він розлив освячену воду.
Скільки ще має померти людей, щоб ви перестали ходити до Московського патріархату?Артур Ананьєв
Відео, зняте невідомим прихожанином, опублікував Віктор Бурлик, колишній побратим Ананьєва з добровольчого 19-го окремого стрілецького батальйону, депутат Хмельницької обласної ради, і воно зразу поширилося в соцмережах.
На відео видно, як чоловік у фіолетовій рясі, пізніше ідентифікований як Слободян, вдарив Ананьєва. Далі йому кілька чоловіків скручують руки, виводять його з собору і притискають до підлоги біля входу. Також видно, як старша жінка б’є його по обличчю. Інша жінка благає їх зупинитися і викликати поліцію. Наприкінці Ананьєв, лежачи на підлозі з кров’ю на чолі, каже: «Я не можу дихати», а Слободян відповідає: «Мені насрати, можеш ти чи не можеш».
Поліція, яка прибула на місце події, склала на 25-річного Ананьєва адміністративний протокол за хуліганство. Наступного дня, коли Ананьєв, у якого в місцевій лікарні діагностували черепно-мозкову травму та забій мозку, подав скаргу – Нацполіція порушила дві кримінальні справи проти його нападників за звинуваченням у хуліганстві та спричинені легких тілесних ушкоджень.
«Я не знав, що хтось знімав, – розповів Ананьєв в інтерв’ю Радіо Свобода у ветеринарній клініці, де він працює, згадуючи день бійки. – Якби не це, люди могли б повірити брехні священиків, і всього цього могло б не статися».
Він мав на увазі подальші події, які місцева газета «Проскурів» описує як «кінець московської церкви».
На другий день після насильницького інциденту священики УПЦ покинули собор. Будівля і парафія – тепер під керівництвом Православної церкви України (ПЦУ), яка отримала незалежність у 2019 році і приростає новими парафіями. Її суперник, тим часом, втрачає свої позиції в країні, в якій московська війна зробила будь-яку асоціацію з російською державою та Російською православною церквою немислимою.
Далеко не місцевий конфлікт
«Брехня про побиття військового стала іскрами, що розпалили вогонь, але злість на московських попів тліла вже давно», – розповів Радіо Свобода Андрій Попик, місцевий активіст і блогер.
Події в Хмельницькому відбулися на тлі всеукраїнського конфлікту, пов’язаного з московською церквою, коріння якого сягає 1991 року, коли Україна здобула незалежність після розпаду СРСР, але який загострився після неспровокованого, широкомасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
УПЦ – відома донедавна як УПЦ (МП), була автономною, але підпорядковувалася Російській церкві. У травні минулого року вона через вторгнення Росії в Україну офіційно розірвала зв’язки з Москвою. Але церкву та її священнослужителів звинувачують у збереженні цих зв’язків, підтримці проросійських наративів та співпраці з окупаційними силами на окупованих територіях.
У грудні президент України Володимир Зеленський пообіцяв вжити заходів для захисту «духовної незалежності» України від РПЦ, яку очолює патріарх Кирило, вірний друг президента Володимира Путіна, який однозначно підтримує війну Росії проти України.
Брехня про побиття військового стала іскрами, що розпалили вогонь, але злість на московських попів тліла вже давноАндрій Попик
В опитуванні, проведеному у грудні Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), 78% українців заявили, що держава повинна втрутитися в діяльність УПЦ (МП), а 54% сказали, що її треба взагалі заборонити.
Події у соборі в Хмельницькому відбулися на тлі зростання напруженості в набагато визначнішому центрі православ’я в Україні – Києво-Печерській лаврі, комплексі в столиці, який ЮНЕСКО називає «одним з найважливіших християнських паломницьких центрів у світі».
За три дні до побиття Ананьєва священнослужителі УПЦ відмовилися покинути Києво-Печерську лавру, незважаючи на наказ влади про виселення. Напередодні бійки на Хмельниччині настоятеля київського монастиря митрополита Павла – який має прізвисько «Паша Мерседес» через розкішний спосіб життя – помістили під домашній арешт на 60 діб, оскільки прокуратура веде проти нього розслідування за підозрою у розпалюванні релігійної ненависті та виправданні російської агресії.
Через побоювання насильницького протистояння, що може зашкодити іміджу України, секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що монахи, які відмовляються покинути історичне місце в центрі столиці, не будуть виселені силою. Багато з них залишається там досі.
На відміну від з Києво-Печерської лаври, священиків УПЦ з Хмельницького кафедрального собору виселили менш ніж за добу. УПЦ називає цей крок «рейдерським захопленням». Юрій Смаль, депутат облради від партії «Свобода», який відіграв важливу роль у цьому процесі, привітав перехід храму до ПЦУ як «довгоочікуваний акт справедливості».
Радіо Свобода кілька разів намагалося зв’язатися з різними представниками УПЦ в Хмельницькій області, але жоден з них не погодився прокоментувати останні події.
Релігійний Майдан
За кілька годин після публікації відеозапису до собору прийшли понад тисячу розлючених жителів – за словами деяких очевидців, майже чотири тисячі людей. За словами Попика, який також був присутній, це була найбільша демонстрація в Хмельницькому, місті з населенням понад 274 000 осіб, з часів Євромайдану – масового проєвропейського, антикорупційного протесту, який вигнав з України промосковського президента Віктора Януковича в 2014 році.
Андрій Колесник, 21-річний студент історії, батько якого воює в 19-му окремому стрілецькому батальйоні, розповів Радіо Свобода, що коли він приєднався до протесту, «буквально не було куди стати, стільки людей прийшло до собору». За його словами, поряд зі звичайними громадянами стояли відомі місцеві діячі, активісти та військові.
Демонстранти скандували: «Геть московського попа!», «Ганьба!» і «Слава Україні!». Вікна собору були заклеєні плакатами з кадрів відеозапису побиття Ананьєва. На бічному вході, яким часто користуються священики, з’явився білий банер з написом «КДБ» червоними літерами – згадка про близькі зв’язки між ФСБ та РПЦ.
Коли він дізнався про людей, які прийшли до собору, Смаль розповів Радіо Свобода, що він приніс туди шість столів і оголосив петицію про перехід парафії з УПЦ до ПЦУ.
67-річний Смаль був командиром «хмельницької самооборони», створеної для захисту демонстрантів від урядових сил і провокаторів під час місцевих протестів Євромайдану. Він познайомився з 16-річним Ананьєвим, який був серед багатьох молодих людей, які брали участь у демонстраціях. Після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році Смаль допоміг створити 19-й окремий стрілецький батальйон – добровольчий підрозділ, до якого приєднався Ананьєв.
Смаль також брав активну участь у релігійному житті в місті. Він сприяв будівництву собору Покрови Пресвятої Богородиці в 1990-х роках і в 2018 році намагався переконати митрополита Антонія залишити промосковську церкву, коли була створена ПЦУ в результаті злиття Української автокефальної православної церкви та Української православної церкви (Київського патріархату).
Після цього злиття у 2019 році Константинопольський патріарх Варфоломій, духовний глава 300-мільйонної світової спільноти православного християнства, надав новій церкві незалежність від Московського патріархату та РПЦ.
Це розлютило Кремль і Російську церкву та посилило напруженість у відносинах між Москвою і Києвом, які вже були глибоко розірвані з 2014 року, коли Росія захопила Крим і розпалила сепаратистську війну на Донбасі. У парафіях по всій Україні це надало новій церкві впливовості та посилило боротьбу за церковне майно і лояльність віруючих між ПЦУ та УПЦ (Московського патріархату).
За пару годин за перехід до ПЦУ проголосували 1 225 парафіян. Процедура є легітимною, відповідно до закону 2019 року, який визнає право релігійної громади змінювати свою підлеглість шляхом голосування серед своїх членів. Не зрозуміло, чи всі ті, хто голосував, були парафіянами.
Протестувальники також обрали комісію, відповідальну за аудит майна собору, яку має очолити Смаль. Пізніше комісія заявила, що знайшла в бібліотеці собору низку книг, які пропагують російський імперіалізм, зокрема «Битва за Росію» і «Росія перед другим пришестям». Також знайшла книги Івана Ільїна, російського мислителя 20-го століття, якого багато хто вважає фашистом і якого вихваляє Путін. Також були знайдені брошури проти вакцинації.
Митрополит Антоній спостерігав за подіями зі свого будинку в оточенні колег-священиків. За словами Смаля, побачивши список з підписами парафіян, 77-річний єпископ віддав ключі від собору, сказавши, що не буде протистояти волі людей. «У нього не було вибору, правосуддя було на нашому боці, нас була більшість», – сказав Смаль в інтерв’ю Радіо Свобода.
Ніхто з інших священиків не вирішив перейти до прокиївської церкви, і наступного дня Антоній був звільнений керівництвом УПЦ. Тільки учасники хору ухвалили рішення залишитися в соборі.
«Московський патріархат в Україні – нонсенс. Я чекала цього моменту 30 років», – сказала Радіо Свобода 65-річна Тетяна Брицька, яка прийшла до собору за освяченням великодніх кошиків. 71-річна Алла, яка не захотіла називати своє прізвище, сказала, що «не підтримує перехід до нової церкви», але все одно прийшла за благословенням.
Напруження між віруючими
Згадуючи події, які відбулися після бійки в соборі, Ананьєв сказав, що він задоволений тим, що «хмельничани нарешті побачили справжнє лице московської церкви».
Бійка у соборі в Хмельницькому була не першою конфронтацією між Ананьєвим і Слободяном, який втік з міста і зараз ховається від поліції. Ананьєв був членом націоналістичної організації «Фенікс», що виникла на базі партії «Свобода». Слободян належав до «Братства преподобних Антонія і Феодосія Печерських», організації прихильників УПЦ (МП).
Московський патріархат в Україні – нонсенсТетяна Брицька
З 2018 року члени обох організацій втручались – з протилежних позицій – у справи парафій. За словами Попика, «Братство» наймало «тітушок», щоб перешкодити місцевим громадам вийти з промосковської церкви.
Увечері того дня, коли відбулася бійка, у соборі в Хмельницькому вперше за 30 років відбулася служба українською мовою. Її провів 41-річний Даниїл Тарнавський, військовий капелан, який у минулому був священиком УПЦ, але шість років тому перейшов до прокиївської церкви.
Тарнавський, який у 6 років став вівтарником, а в 20 років вже священиком, сказав, що авторитарний та ієрархічний характер УПЦ завадив багатьом проукраїнським священикам повстати проти своїх старших, більш проросійськи налаштованих духовних керівників.
За його словами, він пішов в українському напрямку, зрозумівши, що у світлі війни між Україною та підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі він не може бути патріотом і одночасно залишатися священиком промосковської церкви.
Наступного дня після першого богослужіння українською мовою в соборі відбувся похорон Максима Колачеса, 25-річного архітектора і військового-добровольця. Це був перший похорон українського військовослужбовця, який загинув у боях з російськими військами, з початку війни на Донбасі в 2014 році. Раніше УПЦ відмовлялася проводити похорони українських військових у цьому храмі, що викликало обурення місцевих жителів і сприяло протестам у Хмельницькому.
Тарнавський, який служить капеланом у Хмельницькій області, розповів, що щодня він проводить щонайменше один похорон загиблого вояка.
Одноголосне виселення
Напередодні Великодніх свят центральна вулиця Проскурівська була безлюдною, хоча місто – центр області, в якому живе 110 000 внутрішньо переміщених осіб, – залишається відносно жвавим. Люди тут залишають квіти і свічки перед портретами загиблих на війні військових.
«Я хочу, щоб люди дивилися в очі нашим героям, коли вони йдуть містом», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Олександр Семчишин, міський голова Хмельницького.
Семчишин має зв’язки з партією «Свобода» та націоналістичним рухом. Він був вперше обраний у 2015 році і зараз його другий мерський термін після того, як два роки тому отримав від виборців 87% голосів.
Прапор угруповання «ЛНР», підтримуваного Росією на Донбасі, лежить на порозі його кабінету і слугує килимком для відвідувачів. Простора кімната заповнена різноманітними пам’ятними речами та уламками війни, привезеними з лінії фронту.
«Ось це так званий «русский мир» показує Семчишин на частину ракети. «Смерть, руйнування і страждання».
Через два дні після побиття Ананьєва Хмельницька міська рада одноголосно проголосувала за припинення права користування УПЦ землею під собором і 12 іншими ділянками.
Її приклад наслідувала обласна рада: її депутати одноголосно заборонили діяльність УПЦ на території Хмельницької області та рекомендували органам місцевого самоврядування провести інвентаризацію земельних ділянок, що перебувають у користуванні УПЦ, і допомогти громадам перевести їх до ПЦУ.
Подібні рішення протягом наступних тижнів були ухвалені радами ще трьох областей на заході України: Рівненській, Волинській та Чернівецькій.
На думку релігієзнавця Дмитра Горєвого, рішення депутатів Хмельницької обласної ради про заборону УПЦ не має юридичного значення, оскільки таке рішення може винести тільки суд. «Рішення щодо земельних ділянок – це хитрий спосіб обмежити церковну діяльність, не забороняючи її», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода.
Рішення щодо земельних ділянок – це хитрий спосіб обмежити церковну діяльність, не забороняючи їїРелігієзнавець Дмитро Горєвой
Горєвой вважає, що події у Хмельницькому спочатку вийшли з-під контролю центральної влади, яка не хоче, щоб напруженість навколо «релігійного питання» переросла у насильство. Але «поки що ескалації вдалося запобігти», сказав він.
Протягом двох тижнів за переходом Хмельницького кафедрального собору до ПЦУ послідували ще три храми в місті та п’ять в області. У Хмельницькій області залишилося понад 560 храмів УПЦ, але темпи переходів до ПЦУ прискорюються.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії близько тисячі парафій в Україні перейшли з УПЦ до ПЦУ. Перехід ще більш помітний на рівні індивідуальних віруючих: згідно з опитуванням КМІС, кількість українців, які ідентифікували себе як члени ПЦУ, зросла з 34% у червні 2020 року до 54% у липні 2022 року. У промосковський церкві за цей період спостерігалося падіння з 18% до 14%.
Семчишин назвав УПЦ «гніздом ФСБ», натякаючи на Федеральну службу безпеки Росії, головного наступника КДБ, який, за його словами, несе відповідальність за «антиукраїнський шабаш».
«Те, що ми переживаємо – природній процес», – сказав Семчишин, стверджуючи, що «Росія використовувала церкву як інструмент політичного контролю, і після повномасштабного вторгнення всі розуміють, що для неї немає в Україні місця».
