Доступність посилання

ТОП новини
05 липня 2020, Київ 08:17

Хто кращий християнин у час коронавірусу: хто йде до церкви на Великдень чи залишається удома?


Священник Православної церкви України (ПЦУ) в захисних рукавицях (в час епідемії коронавірусу) під час освячення пасок для відправлення їх українським бійцям на лінію фронту. Київ, 13 квітня 2020 року

Нинішній Великдень, який православні християни святкують 19 квітня, збурив багато емоційних дискусій серед 300-мільйонного православного світу: хто є добрим, «справжнім» християнином в ці складні часи? Той, хто – незважаючи на заклики влади різних православних країн – таки піде до церков у Великодню ніч? Чи навпаки – той, хто буде вдома стежити за теле- чи онлайн трансляціями з церков, піклуючись таким чином про себе і свого ближнього, щоб не заразитися самому і не заразити інших?

Цей Великдень в Україні та інших православних країнах буде дуже незвичним – церкви переважно закриті, а світом поширюється небезпечна пандемія коронавірусу.

В Україні найбільші церкви – найсвятіші місця для православних – будуть переважно закриті для вірян на Великдень, а служби будуть транслювати провідні телеканали.

У деяких православних країнах – для уникнення масової участі у всенічних службах навіть була запроваджена комендантська година.

А головний санітарний лікар України Віктор Ляшко навіть сказав, що те, як Україна пройде період великодніх свят, визначить її успішність в боротьбі з коронавірусом.

«Подивимося, що відбуватиметься у великодні свята і як люди будуть дотримуватися карантинних заходів», – зауважив він.

Багато експертів вважають, що недотримання заходів фізичного дистанціювання на Великдень може звести нанівець попередні тижні карантину.

Розуміючи те, що багатьом православним буде важко порушити традицію і не піти не всенічну великодню службу, керівники деяких країн – зокрема Сербії та Північної Македонії запровадили комендантську годину – з вечора п’ятниці і до понеділка (Північна Македонія) чи до вівторкового ранку (Сербія).

Віряни в захисних масках торкаються розп'яття в одній з православних церков в столиці Північної Македонії Скоп'є. 17 квітня 2020 року
Віряни в захисних масках торкаються розп'яття в одній з православних церков в столиці Північної Македонії Скоп'є. 17 квітня 2020 року

У Греції, де понад 90 відсотків населення є православними, уряд виставить спеціальні блок-пости на дорогах щоби люди не їхали святкувати Великдень до родичів в сільську місцевість, де карантинні заходи слабщі аніж в Афінах чи Салоніках, наприклад. Штраф за порушення – 300 євро.

В Сербії та Румунії – не дивлячись на спротив деяких церковних ієрархів – уряди заборонили відвідування служб.

Дехто – як от Болгарія чи Грузія – дозволять лише обмежені великодні служби.

В Тбілісі, де діє комендантська година, згідно з домовленістю між урядом та Грузинською православною церквою (ГПЦ), можна буде прийти лише до великих соборів і стояти на віддалі двох метрів між віруючими, а біля малих церков – на вулиці.І треба приходити до церков перед дев’ятою вечора, а повертатися додому після шостої ранку.

Санітарний працівник дезінфікує одну з православних церков в Грузії. Квітень 2020 року.
Санітарний працівник дезінфікує одну з православних церков в Грузії. Квітень 2020 року.

Міріан Гамрекалшвілі, грузинський релігійний експерт, критикує ГПЦ за те, що вона вірить ніби Грузія якось більше захищена від коронавірусу через «набожність».

Грузинська церква ігнорує вірус і його небезпеку
Міріан Гамрекалшвілі

«(ГПЦ) ігнорує вірус і його небезпеку. Вони кажуть: «Якщо хтось є віруючий, якщо вони вірять в Бога, тоді вірус не буде небезпечним для них». Але для Грузії найстрашніше (пік коронавірусу) ще попереду», – каже Гамрекалшвілі.

Те, що деякі православні ієрархи не одразу зрозуміли серйозність епідемії потім вилилось в болісне випробування – зокрема в Україні.

Намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло раніше закликав вірян йти на служби і причащатися, хоча Україною вже вирував коронавірус. Врешті вірусом заразився і Павло, і десятки ченців Києво-Печерської лаври, а також головний спонсор УПЦ (МП) олігарх Вадим Новинський.

Померло двоє ченців Почаївської лаври, намісник якої митрополит Володимир теж не вважав на початках, що епідемія – це серйозно, а лавра на своєму сайті навіть висміювала протикоронавірусні дії української влади, написавши, що «у них – антисептики, а в нас – свячена вода».

Національний гвардієць біля входу закритої на карантин Києво-Печерської лаври, в якій десятки ченців захворіли на коронавірус. Київ, 14 квітня 2020 року
Національний гвардієць біля входу закритої на карантин Києво-Печерської лаври, в якій десятки ченців захворіли на коронавірус. Київ, 14 квітня 2020 року

В Україні спостерігаються дещо відмінні підходи ПЦУ і УПЦ (МП). Якщо ПЦУ закликає вірян бути вдома, дивитися служби в онлайні чи по телевізору, то УПЦ Московського патріархату давала зрозуміти, що не проти служб під церквами якщо буде дотримана відстань між вірянами.

Російська православна церква (РПЦ) на початку епідемії критикувала владу – зокрема в кінці березня місцеву владу Санкт-Петербурга – за заборони відвідин церков. Але кількома днями по тому патріарх Кирило публічно звернувся до вірян, щоб ті «суворо дотримувались норм», запроваджених санепідеміологами і утримувались від відвідин церков.

За даними агентства РБК, 43 із 89 регіонів Росії триматимуть церкви відкритими у великодню ніч.

Російські правоохоронці біля церкви Святої Софії в міста Самара, Росія. 12 квітня 2020 року
Російські правоохоронці біля церкви Святої Софії в міста Самара, Росія. 12 квітня 2020 року

Один із найвідоміших «духовників» Румунії – отець Калістрат з Ясс на північному-сході країни, закликав владу дозволити вірним прийти «хоча б на годину» до церков опівночі з суботи на неділю на нічну службу.

Проте влада Румунії налаштована твердо щодо обмежень на Великдень, а так само і в Сербії, де президент Александр Вучич сказав, що «нереалістично» очікувати скасування обмежень пересуванні і комендантської години на Великдень.

Не мати можливості відсвяткувати Великдень – це дуже б’є по людях
Йосеф Насуг

«Всі церкви будуть закриті і ніхто не зможе вийти з дому. Не мати можливості відсвяткувати Великдень – це дуже б’є по людях», – каже 66-річний Йосеф Насуг, один з керівників парафії в турецькій Антакії – саме там, де колись базувався один з найстаріших патріархатів світу – Антіохійський, місцем патріарха якого нині є сирійський Дамаск. Саме в Антакії вперше у світі вірних вченню Христа назвали «християнами» і там проповідували апостоли Павло і Петро в першому столітті.

«Деякі люди, які вірять, що вірус надіслав Бог як випробування – як, наприклад, повінь – кажуть, що ми маємо продовжувати ходити до церкви аби замолювати наші гріхи щоби це (епідемія) завершилось», – пояснює настрої деяких вірян Насуг.

Вірна Константинопольського патріархату – предстоятель якого є першим за честю серед рівних – Анжела Гунберк, каже, що Великдень «є святом, яке дає відчути і насолодитись моєю релігією», особливо наголошуючи на важливості родинних зібрань, випечення пасок та інших атрибутів великодніх свят.

«Цього тижня – православний Великдень і вперше в нашому житті ми постали перед ситуацією, коли не можемо дотриматись наших традицій», – бідкається вона, проте налаштована залишатись вдома.

Працівник проводить дезінфекцію в монастирі Кастрітсіс в Греції. Квітень 2020 року
Працівник проводить дезінфекцію в монастирі Кастрітсіс в Греції. Квітень 2020 року

Вселенський патріарх Варфоломій закликав днями вірних дотримуватись рекомендацій урядовців та Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Коли була свобода пересувань – це не хвилювало. А тепер, коли ми маємо обмеження, це дуже турбує. Це важко
Кристина Фнесакі

Багато хто помічає, що вся ситуація з вірусом змушує по-новому поглянути на ті речі, які раніше вважалися чимось даним автоматично, про цінність яких не задумувались, а нині – навіть така річ як похід до церкви – сприймається як велике благо.

«Коли була свобода пересувань і ти кудись не йшов – це не хвилювало. А тепер, коли ми маємо обмеження, це дуже турбує. Це важко», – пояснює афінянка, вірна Елладської православної церкви Кристина Фнесакі.

Благодатний вогонь і вірусні обмеження

Також будуть обмеження і щодо традиційного у великодній період благодатного вогню, який зазвичай доставляють до різних православних країн після запалення біля Гробу Господнього в Храмі Воскресіння в Єрусалимі.

Грецька та Російська церкви доставлять вогонь з Ізраїлю, але не будуть його поширювати парафіями. Ініціативу мера Афін аби рознести благодатний вогонь свічками від дверей до дверей помешкань швидко пригальмувала влада країни, бо це порушуватиме карантин і наражатиме людей на небезпеку.

Кіпрська православна церква, наприклад, взагалі сказала, що з огляду на обмеження через вірус і скасування авіарейсів, взагалі не буде брати цього року вогонь, бо «в цьому немає потреби», як висловився предстоятель Кіпрської церкви архієписком Хризостом ІІ.

Як підмітив президент Кіпру Нікос Анастасіадіс: «Сьогодні є ризик не для віри, а для віруючих».

Православна Церква України в цьому році невідомо чи матиме вогонь. «Були певні пропозиції, але ми не наполягаємо на цьому», – сказав очільник ПЦУ митрополит Епіфаній Радіо Свобода. За його словами, були пропозиції, щоб найняти чартер.

Митрополит Епіфаній, предстоятель ПЦУ. Лютий 2020 року
Митрополит Епіфаній, предстоятель ПЦУ. Лютий 2020 року

«Але я схильний до того, що краще ті кошти, які використають на літак, використати для того, щоб закупити відповідні медикаменти чи засоби захисту для лікарів», – сказав Епіфаній.

Шанс для технологічного прориву

Для багатьох вірян закриті церкви на Великдень є не лише чимось незвичним, але, як висловився один з віруючих, «шоком».

«Спочатку це був шок, – каже вірний РПЦ Андрій Васєнєв. – Як це можливо – не йти до церкви? Але потім ми зрозуміли, що треба підлаштуватись».

Спочатку це був шок, – як це не йти до церкви? Але потім ми зрозуміли, що треба підлаштуватись
Андрій Васєнєв

Він і його колеги почали молитися разом через застосунок Zoom і робитимуть це і у Великдень.

Ясно що це не замінить освячення паски, вогонь свічок в церкві, великодній обхід храму вночі – але один раз це можна пропустити, враховуючи пандемію коронавірусу, кажуть віруючі.

Так само і телетрансляції не замінить реальної літургії, але як тимчасовий захід – чому ні? Ось що сказала росіянка Ганна Сутіна: «Є в літургії момент коли ви цілуєтесь тричі з іншими, а зараз ми бачимо одне одного на екранах комп’ютерів і телефонів. Це жертва з боку кожного віруючого, але це потрібно робити».

Сумніваюсь, що Христос радів би принесенню в жертву життів для святкування принципу «людськи життя є найважливішим»
Яніка Меріло

Позитив у цьому є такий, що часом занадто консервативним православним церквам карантин дає можливість технологічного прориву – щоби бути краще пристосованими до 21-го століття.

Як написала українсько-естонський консультант з дигіталізації Яніка Меріло, «сподіваюсь, що цей Великдень ми святкуватимемо вдома, а не в церквах. Це святкування воскресіння Христа і за цією логікою, я сумніваюсь, що він радів би принесенню в жертву життів для святкування принципу «людськи життя є найважливішим».

«Життя втрачаються (через епідемію)... Ми підемо до церков пізніше коли карантин мине, – каже віруючий афінянин Клеантіс Цироніс. – Зрештою, кожен має церкву всередині себе».

Читайте ще:

«УПЦ (МП) є філіалом російської церкви за духом і ментальністю» – Назарій Заноз​

У СРСР вірян переслідували, люди молились по хатах, але віру і церкву зберегли – отець Іван Лейб’юк

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters в Києві, на Всесвітній службі Бі-Бі-Сі в Лондоні, кореспондентом телеканалу 1+1 та агенції УНІАН в Брюсселі, а нині - редактор Радіо Свобода в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG