Доступність посилання

ТОП новини
16 Вересень 2019, Київ 09:37

Агресія Росії проти Грузії та України і реакція Заходу: невивчені уроки


Під час акції протесту біля будівлі парламенту Грузії. Тбілісі, 22 червня 2019 року

(Рубрика «Точка зору»)

«Росія стала агресивнішою, після чого ми отримали події в Україні» ‒ так оцінив підсумки російського нападу на Грузію колишній заступник помічника державного секретаря США Метью Брайза.

У 2008 році в розпал війни Метью Брайза ‒ провідний американський дипломат, який займається Кавказом – приїжджає в Тбілісі та переконується в тому, наскільки небезпечним і наївним був західний підхід. Через 11 років, в інтерв'ю грузинській редакції «Голосу Америки», Брайза зазначає, що після нападу Росії на Грузію «Захід, включаючи Вашингтон, не зробив більше й відступив, замість того, щоб грати головну роль у стримуванні Росії». Це пізніше, за його словами, «заклало основу для політики «перезавантаження» Обами, що стало стратегічно помилковим».

«Сполучені Штати, ‒ зауважує Брайза, ‒ навіть при президенті Буші говорили Грузії, що їй варто заспокоїтися. Сполученим Штатам та Європі було потрібно багато часу, щоб зрозуміти російську загрозу».

Опис подій, які супроводжували російську війну проти Грузії, дивним чином нагадує те, що почалося через шість років в Україні.

Брайза називає угоду, яку, впевнений у цьому, нав'язав Тбілісі тодішній французький президент Ніколя Саркозі, «жахливою». І з цим визначенням можна погодитися. Думаю, головною його метою було не відновити територіальну цілісність Грузії і навіть не змусити Росію хоч якось відповісти за те, що сталося. Головною його метою було просто зупинити військові дії і повернутися до ситуації до початку агресії.

Саме м'яка реакція Заходу дозволила Путіну вирішити, що тепер йому можна не зупинятися

Мінські угоди, за аналогією з домовленостями щодо завершення війни в Грузії, теж можна назвати «жахливими», проте, проти Росії були запроваджені серйозні санкції, а Україні надана військова підтримка. І все ж є втома та роздратування через те, що український конфлікт не завершується, санкції проти Росії необхідно продовжувати, а ситуація далека від стабільності. У цьому сенсі українська ситуація може бути схожою на грузинську тим, що керівництву Грузії радили бути спокійнішим у перші ж дні й тижні війни, а українське керівництво закликають до конструктивності через кілька років.

Можливо, якби ситуація в Грузії дозволила Заходу точніше зрозуміти російські наміри та й саму технологію російської підготовки до війни, можна було б не допустити анексії Криму та початку війни на Донбасі. Однак в історії не існує умовного способу. Зрештою, сьогодні ми просто знаємо наслідки.

І тому грузинська ситуація аналізується крізь призму української навіть безпосередніми учасниками подій, які розуміють, що саме м'яка реакція Заходу дозволила Володимиру Путіну вирішити, що тепер йому можна не зупинятися.

Віталій Портников ‒ журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Оригінал ‒ на сайті Крим.Реалії

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG