Ніхто не знає, коли точно закінчиться ця моторошна війна, але сьогодні кожен українець свято переконаний у тому, що закінчиться вона перемогою України. А після війни настане час грандіозної відбудови, коли всім народом і за підтримки всього світу нарешті буде шанс збудувати таку Україну, про яку завжди мріяли.
Урок двох революцій
Утім, уже й сьогодні лунають окремі песимістичні голоси: мовляв, під час відбудови не один казнокрад «нагріє руки», а олігархи знову знайдуть спосіб «сісти на потоки».
Треба бути реалістами – частково це правда. Але слід також пам’ятати про те, гроші на відбудову від західних держав будуть супроводжуватися ретельним контролем та вимогою впровадження реформ.
Я особисто вірю в те, що ветерани війни, наші доблесні захисники, поповнять ряди правоохоронних та антикорупційних органів, стануть прокурорами й суддями, і за жодні гроші світу не продадуть пам’ять про своїх полеглих побратимів, які загинули за нову Україну.
Як би це парадоксально не звучало, але в цій ситуації нам у неабиякій пригоді стане досвід двох Майданів.
Ці дві революції – як вакцини від надмірних очікувань, після яких настає обов’язкове розчарування. Українці декілька разів вже пережили світлі моменти єднання народу й політиків, як у 2004 і 2014 роках, коли перемогли, тому маємо бути готові і до перемоги 2022 року.
Проте, слід пам’ятати, що ейфорія після перемоги дуже швидко минає, знову починаються політичні чвари і з’ясовування стосунків, а влада з кожним місяцем втрачає «слух» до вимог народу, експертів та активістів.
Умовно кажучи, досвід двох революцій вчить нас, що після перемоги в нас буде один «золотий рік», коли весь світ нас активно підтримуватиме, а влада впроваджуватиме найрішучіші реформи.
Після того реформи й підтримка будуть продовжуватися, але мляво і не в тих масштабах – гору візьмуть повсякденні клопоти і галасливі ток-шоу.
Кувати залізо тепер
Українське громадянське середовище, наші найкращі інтелектуальні й професійні сили мають належним чином підготуватися до перемоги.
Так, можливо, комусь це сьогодні може здатися безумством, але експерти вже тепер, під час кровопролитних битв мають будувати проєкт майбутньої України.
Логіка проста: якщо ми почнемо займатися цим тільки в мирний час після перемоги, то змарнуємо найпродуктивніші і найкращі місяці «золотого» першого року.
Увага світу дуже швидко перемкнеться на нові війни й проблеми, світові ЗМІ збайдужіють до України, західні донори з кожним місяцем ставитимуть усе більше вимог і зменшуватимуть обсяги допомоги.
Тому разом із парадом перемоги на Хрещатику на стіл нашої влади і міжнародної спільноти мають лягти вже розроблені проєкти законів, указів, запропоновані механізми для якнайшвидшого втілення реформ і отримання ресурсів на відбудову.
Це той фронт робіт, який наше експертне середовище має закривати вже сьогодні. Домашнє завдання, від якості виконання якого залежить наш результат на повоєнних іспитах.
Андрій Любка – письменник
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
