«Підготовка вже триває». Коли в Україні оголосять вибори – пояснює ЦВК

Спочатку завершення війни – а потім вибори. Саме такою є логіка українського законодавства і міжнародних стандартів, яких Україна буде дотримуватися навіть під тиском переговорів та політичних очікувань, наголошує заступник голови Центральної виборчої комісії України Сергій Дубовик.

Водночас держава змушена готуватися до майбутніх виборів уже зараз, додає він: відновлювати інфраструктуру, оновлювати реєстр виборців, враховувати мільйони переселенців і громадян за кордоном. Адже в якийсь момент воєнний стан можуть не продовжити – і виборчі процеси доведеться запускати у стислі строки.

Коли реалістично провести вибори в Україні? І чи є для них законодавчі підстави? Радіо Свобода розпитало про це Сергія Дубовика.

– Західні медіа пишуть про те, що українська влада збирається провести вибори та референдум одночасно. Цю інформацію, до речі, президент Володимир Зеленський не спростовував. Тож у мене запитання до вас: чи можливо поєднати вибори і референдум?

– З точки зору сучасного законодавства, яке діє – ні. Теоретично це можливо, але для цього потрібно змінювати Виборчий кодекс і закон про всеукраїнський референдум.

Цього тижня британське видання Financial Times написало, що Україна вже почала планувати вибори і референдум, а США нібито тиснуть, що голосування мають відбутися до середини травня. Зеленський спростував, що найближчим часом оголосить про це.

– Тоді чи розглядається такий сценарій розвитку подій? Можливо, про це йдеться на робочій групі, яка розробляє законодавчу базу для виборів?

– Ні, робоча група опрацьовує питання проведення президентських виборів і виборів народних депутатів України. Щодо всеукраїнського референдуму – наразі нічого не розробляється.

– Ви сказали, що теоретично це можливо за умови зміни законодавства. Що саме потрібно змінити, які напрацювання потрібні, щоб провести референдум і вибори одночасно?

– Логіка виборчого законодавства, яка була ухвалена до повномасштабного вторгнення, базувалася на тому, що всі вибори мають бути розведені в часі. Тобто вибори президента України, народних депутатів України, місцеві вибори та референдумні процеси.

Після скасування воєнного стану можливе внесення змін до чинного законодавства, зокрема усунення в законі про всеукраїнський референдум вимоги щодо неможливості його суміщення з виборчими процесами. І лише тоді можна буде говорити про можливе об’єднання цих процесів.

– Але за це ще не бралися? Тобто напрацювань немає?

– Ні.

– До речі, ще хотіла запитати: чи можливо провести референдум в умовах воєнного стану як окреме голосування?

– На сьогодні законодавство це виключає. Оскільки щодо референдумних процесів прямих вказівок у Конституції немає, теоретично можливо все. Але чи можливо це з дотриманням міжнародних стандартів, зокрема стандартів Ради Європи, які є для нас базовими, – навряд чи.

– Андрій Магера (колишній заступник голови ЦВК України – ред.) говорив, що питання мирної угоди не може бути винесене на всеукраїнський референдум. Як ви це оцінюєте?

– Питання в тому, що мирна угода, якщо це буде міждержавна угода, має бути ратифікована Верховною Радою України. Теоретично, за народною ініціативою, відповідний законопроєкт міг би бути винесений на всеукраїнський референдум з урахуванням вимог закону про всеукраїнський референдум.

Але це довготривала процедура, і навряд чи в нинішньому форматі референдумного законодавства це буде можливим.

Я не можу сказати, яким буде зміст цієї угоди. Чи передбачатиме вона зміну нашої території. Якщо йтиметься про територіальні поступки країні-агресору, тоді це зовсім інша процедура – вона ініціюється Верховною Радою України. Але я не думаю, що йтиметься саме про це.

На жаль, чинний закон про всеукраїнський референдум не передбачає формату консультативного референдуму, ініційованого вищими органами державної влади, якщо це прямо не передбачено Конституцією. Так само не передбачено формату національного опитування.

Можливо, законодавець піде таким шляхом, але на сьогодні жодних пропозицій – ані від народних депутатів України, ані від інших органів державної влади – щодо цього немає. Принаймні, мені про це невідомо.

– З референдумом розібралися. Інше питання – вибори у воєнний час. Українські медіа з посиланням на власні джерела, зокрема «РБК-Україна» і «Дзеркало тижня», пишуть, що українська влада теоретично розглядає варіант проведення виборів у період воєнного стану.

Чи бачите ви сьогодні механізми, за яких це може відбутися? Чи існує дієвий механізм для проведення виборів у воєнний час? Чи може він з’явитися?

– Українська влада, принаймні в особі Верховної Ради України як вищого законодавчого органу, розглянула і взяла за основу пропозиції Центральної виборчої комісії. Вони передбачають проведення виборів через шість місяців після скасування або завершення воєнного стану.

Ставка на вибори в один тур та без скасування воєнного стану, про такий сценарій влади пише видання «Дзеркало тижня». За даними журналістів «РБК-Україна», йдеться про виборчий процес саме у період воєнного стану, а не після його скасування.

У резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи також підкреслюється, що під час воєнного або надзвичайного стану проведення виборів ставить під сумнів дотримання міжнародних стандартів.

Тобто спочатку має бути підписана мирна угода або припинено вогонь, змінено режим воєнного стану – і лише після цього можна говорити про організацію і проведення виборів. Або коли ми будемо чітко розуміти, коли ми можемо вийти з режиму воєнного стану.

Якщо керуватися буквою чинного законодавства, ми не можемо проводити вибори під час воєнного стану.

– А чи можна розпочати підготовку до виборів під час війни? Наприклад, проводити передвиборчу кампанію, оновлювати списки виборців за кордоном?

– Готувати виборчу інфраструктуру потрібно постійно. Як у мирний час існує мобілізаційна підготовка до війни, так під час війни має бути підготовка до миру.

Саме тому працює робоча група у Верховній Раді, щоб напрацювати не тільки пропозиції щодо виборчого законодавства, а так само пропозиції до законодавства про Державний реєстр виборців – для ефективного оновлення списків громадян, зокрема за кордоном, врахування внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців, які проходитимуть базову військову службу.

Це також елементи підготовки виборчої інфраструктури: створення нових виборчих дільниць або перенесення тих, що постраждали внаслідок обстрілів.

Ця робота ведеться і не зупинялася, але це підготовчі заходи, не пов’язані з конкретним виборчим процесом. Це обов’язок держави – тримати інфраструктуру в робочому стані.

– Наскільки ця робота просунулася, якщо оцінювати у відсотках?

– Складно сказати. Станом на сьогодні приблизно 7-10% виборчих дільниць є пошкодженими. Водночас місцеві органи влади від початку збройної агресії відновлюють будівлі там, де це можливо.

Коли ми чуємо про відновлення школи, ліцею чи лікарні, це свідчить про те, що відновлена і будівля Центрально виборчої комісії, і місце для голосування. Але, на жаль, пошкодження відбуваються знову. Для нас це процес перманентний.

Тому складно сказати, в якому стані перебуває виборча інфраструктура в конкретний момент. Але більша її частина – у задовільному стані.

– Скільки часу щонайменше потрібно для організації виборів із моменту надходження відповідних документів? І хто має ініціювати їх проведення?

– Існують чіткі конституційні процедури. Проведення виборів президента України ініціює парламент – ухвалюється відповідний акт, після чого Центральна виборча комісія оголошує початок виборчого процесу.

В інтерв’ю The Atlantic президент Володимир Зеленський заявив, що не проти референдуму заради миру та можливості провести його разом з президентськими виборами, якщо буде досягнуто припинення вогню та надано гарантії безпеки. Водночас зауважив, що ідею виборів просуває Росія, бо прагне його усунути. Попри це Україна не уникає демократичних механізмів і діє в межах Конституції, додав президент.

Щодо виборів народних депутатів України після завершення воєнного стану – порядок чітко визначений Конституцією. У Центральної виборчої комісії є 30 днів на оголошення початку виборчого процесу і 60 днів – на організацію та проведення виборів із урахуванням дня голосування.

Це мінімальний термін, визначений Конституцією. Якщо законодавець не внесе змін, ми діятимемо в межах цього мінімального сценарію.

Втім, Центральна виборча комісія вважає, що для повноцінної організації виборів потрібно щонайменше пів року. Тим більше, всі представники фракцій і груп Верховної Ради України в свій час з цими термінами погодились. Тому ми розраховуємо, що все…

– Але до травня не встигнете?

– Ні, я ще раз кажу, є Конституційний регламент стосовно народних депутатів України. Якщо все відбуватиметься відповідно до чинного законодавства, вибори проводитимуться у строки, передбачені Конституцією. У нас просто не буде іншого виходу.

Тому ми і готуємо виборчу інфраструктуру, адже кожне продовження воєнного стану означає, що в певний момент його можуть не продовжити, і тоді потрібно буде розпочинати виборчі процедури.

Але ми сподіваємося, що законодавець внесе необхідні корективи. У тому числі і ми працюємо над цим разом із народними депутатами, експертним середовищем і представниками громадськості, щоб усе було чітко прописано, врегульовано і зрозуміло.

Окрім державної інфраструктури, потрібна готовність політичних партій, команд кандидатів на пост президента України та інших суб’єктів виборчого процесу, які формують окружні й дільничні виборчі комісії. Потрібна участь громадських організацій і міжнародних місій.

Повноцінна довгострокова місія спостереження ОБСЄ в мирний час розпочинає роботу за дев’ять місяців до виборів. Можливо, ці терміни буде скориговано, але елементи довгострокового спостереження мають бути забезпечені.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Готові провести вибори з двома місяцями перемир’я – Зеленський