Доступність посилання

ТОП новини
15 Жовтень 2019, Київ 07:05

Край квітучих сакур і вибори. За що голосує Закарпаття?


Цвітіння сакури в Ужгороді, адміністративному центрі Закарпаття

Закарпаття, яке традиційно підтримує інтеграцію з ЄС і НАТО, показало найнижчий на Заході України результат підтримки чинного президента. Натомість підтримка Володимира Зеленського у І турі була у цьому регіоні вищою, аніж у середньому по країні. Чим пояснюється такий результат? І як специфічне географічне розташування і багатоетнічність зумовлюють особливості електорату цього краю?

Результати спецоперації «русская весна» на півдні та сході України у 2014 році, псевдореферендуми під дулами автоматів у Криму та на Донбасі примусили українських та західних аналітиків прискіпливіше відстежувати суспільно-політичну ситуацію на Закарпатті.

Наприкінці листопада – на початку грудня 2018 року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки посольства Великої Британії в Україні провів комплексне соціологічне дослідження у Закарпатській області.

Мета дослідження – з’ясувати, що думають закарпатці про головні суспільно-політичні проблеми, і визначити можливі ризики для національної безпеки і суверенітету України. Тим більше, що у 2015 році дослідження «Демініціатив» зафіксувало у Закарпатській і Чернівецькій областях досить значний рівень підтримки ідей федералізації України, провідником яких є кум президента Росії Віктор Медведчук і його рух «Український вибір».

Дослідження-2018 опитало три фокус-групи, до складу яких увійшли представники більшості етнічних спільнот Закарпаття: українці, росіяни, роми, румуни й угорці.

Учасники свята з нагоди Дня національного прапора тримають його на вулиці Ужгорода. Закарпаття. 23 серпня 2016 року
Учасники свята з нагоди Дня національного прапора тримають його на вулиці Ужгорода. Закарпаття. 23 серпня 2016 року

Що ж з’ясувало дослідження?

– 60% респондентів визначили себе громадянами України (в Україні – 58,6%);

– під час фокус-груп більшість учасників, незалежно від національності, заперечили наявність у Закарпатті проблеми сепаратизму;

– 63,5% респондентів вважають, що Закарпаття має лишатися в складі унітарної України, ще 17,4% підтримують ідею розширення повноважень регіону;

– 70% опитаних сказали, що відчувають проблеми із дотриманням їхніх економічних прав (право на роботу, достойну зарплату тощо), 57% – прав на соціальну захищеність (пенсії, допомога із безробіття тощо), 20% – права на безпеку та захист з боку держави.

– найбільше невдоволення людей, незалежно від національності, статі, віку і типу населеного пункту проживання, спричинює розбіжність між політикою уряду щодо підвищення тарифів і відсутністю державної підтримки людей із низьким заробітком;

– опитування підтвердило, що Закарпаття вразливе до політизації питання української мови й української церкви;

– лише 3% респондентів у Закарпатті вважають імовірним виникнення протестів у їхньому населеному пункті;

– у разі відсутності перспектив покращення ситуації більшість закарпатців бачить вихід у трудовій еміграції: опитані кажуть, що кваліфіковані працівники отримують в Угорщині, Словаччині чи Чехії за тиждень більше грошей, аніж в Україні за місяць;

– лише 24,6% закарпатців зазначили, що не мають серед своїх родичів чи знайомих людей, які виїхали за кордон на роботу чи на постійне проживання;

– 60% респондентів вважають ситуацію в країні напруженою, натомість тільки 27% опитаних відчувають напруженість всередині свого регіону;

– майже половина закарпатців (49,7%) вважає, що російська агресія в Криму і на Донбасі об’єднала і зменшила внутрішні суперечності між представниками різних національностей;

– ставлення до війни на Донбасі загалом не відрізняється від загальноукраїнських настроїв: більшість учасників опитування хочуть якнайшвидшого досягнення миру і припинення війни, але віруючі і люди, яких війна зачепила, вважають війну боротьбою України за незалежність, а ті, хто не брав участі у підтримці армії чи бойових діях, кажуть, що бойові дії – це процес, від якого представники центральної влади мають особисту вигоду;

– понад 55% закарпатців переконані, що найкращим способом забезпечення національної безпеки є вступ України до НАТО, і тільки 14% таким називають нейтральний статус.

Японська вишня – сакура, цвіте в Ужгороді. Закарпаття
Японська вишня – сакура, цвіте в Ужгороді. Закарпаття

Як особливості електорату Закарпаття проявляються під час виборів

Радіо Свобода запитало аналітиків, які відстежують ситуацію у цьому регіоні, на що вказують результати І туру президентських виборів у Закарпатті (38,35% – Володимир Зеленський і 11,41% – Петро Порошенко).

Дмитро Тужанський, представник Комітету виборців України в Закарпатській області:

Дмитро Тужанський
Дмитро Тужанський

– Перший тур президентських виборів на Закарпатті підтвердив ключові настрої місцевого населення, зафіксовані соціологами за останні півроку. Мова йде, по-перше, про значну еміграцію трудового населення за кордон через погіршення соціально-економічної ситуації в країні, по-друге, низький рівень очікувань від центральної влади, і по-третє, відсутність будь-якого політичного чи соціального напруження в регіоні, попри агресивне медійне тло, яке подавало Закарпаття ледь не як майданчик конфлікту між офіційними Будапештом і Києвом.

Місцеве населення не має особливих очікувань від центральної влади

Усі ці фактори зумовили рекордну низьку явку в першому турі (лише 47% на тлі майже 63% загалом по країні), яка, з одного боку, є найнижчою явкою в країні, з іншого – і нижчою порівняно з попередніми виборами президента 2014 року. І це при тому, що загалом явка по країні зросла.

Очевидно, місцеве населення не має особливих очікувань від центральної влади, а з іншого боку, активних виборців, які б прийшли на дільниці, також стало менше через міграцію.

Перший тур президентських виборів в регіоні пройшов як ніколи спокійно. Кандидати не виявляли особливого інтересу до області й її проблем, а з іншого боку, градус політичної боротьби в рамках передвиборчої кампанії ніяк не відбився на ході кампанії в регіоні. Вона була млява і нудна.

Це також пов’язано з тим, що ключові місцеві кланові угруповання, вплив яких у політичному житті є вагомим, не робили ставку на одного з кандидатів, а зайняли вичікувальну прагматичну позицію із прицілом на домовленості після виборів.

Андрій Крижевський, президент «Центру стратегічного партнерства»:

Андрій Крижевський
Андрій Крижевський

– Результати голосування у І турі президентських виборів в цілому відповідають тому, що можна було спрогнозувати, з огляду на результати дослідження Фонду демократичних ініціатив.

Низька явка виборців обумовлена не лише відсутністю заробітчан, але й тим, що дві третини респондентів не вірять в те, що результати виборів можуть щось змінити. Крім того, половина респондентів мала сумніви в тому, що виборчий процес відбудеться чесно.

Уперше, з моменту входження Закарпаття до складу України після Другої світової війни, тут не проголосували за владу

Що стосується особливостей електорату, то вперше, з моменту входження Закарпаття до складу України після Другої світової війни, тут не проголосували за владу. І це знакова подія. Під владою, я маю на увазі – за силу, яка в розумінні закарпатців уособлює владу.

Згадуючи голосування за представників Віктора Балоги та його партії «Єдиний центр» хтось може вважати, що це не було голосування за владу. Але насправді Віктор Балога постійно різними шляхами підтримував у свідомості закарпатців думку, що він є представник центральної влади, тож голосування закарпатців за нього і його команду слід вважати голосуванням за владу. І це свідчить про зростання фактора усвідомленого небайдужого вибору та прямо збігається із результатами дослідження (п. 2.2. Ставлення до влади на Закарпатті).

А низький рівень підтримки чинного президента є прямим результатом діяльності владних структур – це відсутність реформ, значна девальвація національної валюти, корупційні скандали на всеукраїнському і регіональному рівнях та фактична безкарність представників регіональних владних структур. Цікава деталь – голова ОДА Геннадій Москаль ходить чи не на кожне судове засідання у справах проти мера Ужгорода, демонструючи всім свою підтримку звинуваченому.

Суттєвого удару по президенту завдав також злісний саботаж обласною владою процесу створення ОТГ (об'єднана територіальна громада) в Закарпатті.

Чого очікують закарпатці від нового президента? Дуже складне запитання. Насправді закарпатці звикли справлятися зі своїми проблемами самотужки, тож особливих сподівань не слід очікувати й зараз, краще б не заважали. Але певний рівень виконання обов'язків держави стосовно жителів Закарпаття має бути забезпечений.

Павло Гомонай, аналітик закарпатського інформаційного центру «Майдан Моніторинг»:

Павло Гомонай
Павло Гомонай

– Специфікою Закарпаття є відносно малий відсоток урбанізації, тут переважає сільський електорат, для якого лідерами громадської думки є тріада «голова села, лікар, директор школи-священик». Оскільки, на мій погляд, лікарі і священики (священнослужителі парафій Московського патріархату, яких в області найбільше) переважно опираються реформам центрального уряду, то це дає певне негативне тло під час виборів.

Опитування Фонду «Демініціатив» показало, що Закарпаття характеризується «депресивними соціально-економічними настроями», які, на мій погляд, викликані радше негативним інформаційним тлом, аніж реальністю.

За останні роки в краї відкрилися два сучасні заводи: в Ужгороді й Мукачеві.

За останні роки в краї відкрилися два сучасні заводи: в Ужгороді й Мукачеві

Низькій рівень підтримки чинного президента у І турі президентських виборів виборів пояснюється як об’єктивно поганою комунікацією президента з виборцями на тлі постійних негативних інформаційних «вкидів», так і відсутністю підтримки з боку основних «гравців» в області.

На цих виборах Балоги виступили опонентами чинного президента через усунення Віктора Балоги від керування областю у 2015 році, а позірно проурядовий голова ОДА Геннадій Москаль не тільки повністю заблокував програму децентралізації, а й фактично грав проти президента на цих виборах.

Із власних міркувань в опозиції до курсу чинного президента виступила також угорська меншина. Все це разом узяте зумовило низьку явку і малий відсоток голосів за Порошенка, виборців Закарпаття. Але як пройде ІІ тур, наразі мені передбачити важко.

Прокоментував ситуацію з президентськими виборами і голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль:

– Сьогодні в Закарпатті спокійно. Ми не є тією областю, де праві можуть розвернутися на всю, як кажуть, гармошку. Це виключено. Це багатонаціональний, багатомовний край, який хоче спокою, миру.

А Балога просився, наскільки я знаю, до Юлії Володимирівни. Вона його не взяла. Просився до Гриценка. Він появився, але ви знаєте, який там бунт був у штабі. До Садового. Той теж його не взяв.

Якщо стане (президентом – ред.) Зеленський, він майбутнього не має. Якби Зеленський був самостійною фігурою, якби за ним не сиділи вороги Балоги, то, можливо… По-друге, він же ж повністю люстрований – йому заборонено робити на державній службі 10 років. Так що про якийсь великий злет Віктора Івановича Радіо Свобода хай не сподівається. Там вже й «сім’я» розпалася. Частина. А частина орієнтується хто на кого. Вже такої єдності і «всенародної любові» закарпатців сьогодні до Балог немає.

Більше читайте тут:

Письменник Олександр Гаврош про вибори президента в Закарпатській області

Уроки Карпатської України і вибори-2019: нині також потужно діє «п’ята колона»​

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG