Доступність посилання

ТОП новини

Парламентські вибори у Польщі. Чого очікувати Україні?


Президенти України та Польщі Володимир Зеленський і Анджей Дуда під час зустрічі у Варшаві 5 квітня 2023 року
Президенти України та Польщі Володимир Зеленський і Анджей Дуда під час зустрічі у Варшаві 5 квітня 2023 року

15 жовтня поляки обиратимуть новий парламент. До сьогодні експерти не можуть однозначно спрогнозувати, переможе партія влади «Право і справедливість» («ПіС») Ярослава Качинського чи опозиційна сила «Громадянська коаліція» колишнього польського прем’єра Дональда Туска (2007-2014 роки).

Чого очікувати Україні від виборів у сусідній державі? Чи є розуміння в Україні, як розвивати стратегічні польсько-українські відносини?

Те, що українська тема звучатиме у передвиборчих перегонах у Польщі, прогнозували задовго до 15 жовтня українські і польські експерти. Але чим більш напруженішою ставала передвиборча боротьба у сусідній державі, чим більше було звинувачень на адресу один одного в корупції, співпраці з Росією і навіть з Берліном, та Євросоюзом, тим більш прохолодними ставали українсько-польські відносини, призабувались обійми під час зустрічей перших осіб і заяви про постійну і цілковиту підтримку України, яка протидіє російській агресії, зауважують експерти. І додають, що кожен польський політик, який говорив про Україну, оглядався на свого виборця і передусім зважав на його реакцію.

Майже рік повномасштабної війни Росії проти України польсько-українські відносини були дружніми, як ніколи раніше. Їх називали піком порозуміння, і чимало експертів по обидва боки кордону застерігали не втратити цей зв’язок порозуміння. Польща з перших годин великої війни в Україні відчинила двері для мільйонів українських біженців. Поляки автомобілями під’їжджали до кордону, щоб забрати українських жінок і дітей і надавали їм прихисток у себе вдома. В Україну надійшла велика кількість гуманітарної допомоги, яку поляки збирають і надалі. Від початку повномасштабної російської агресії Польща використовувала дипломатичні і політичні важелі на міжнародній арені, щоб допомогти і підтримати Україну. Але з наближенням парламентських виборів антиукраїнські настрої у Польщі посилились, зауважують експерти.

Конфлікт між обома державами загострився через українське зерно, особливо коли президенти України та Польщі прибули у Нью-Йорк для участі в Генасамблеї ООН. Тоді польський президент Анджей Дуда у коментарі журналістам порівняв дії України із ситуацією людини, яка тоне і може на дно затягнути свого рятівника. А президент України Володимир Зеленський не забарився з відповіддю, що «тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний цирк, роблячи з зерна трилер». Ці слова спричинили «вибух» критики у Польщі і шалене обурення в соціальних мережах поляків. Неоднозначно коментували також українці.

Президент України Володимир Зеленський, його дружина Олена Зеленська (ліворуч) і президент Польщі Анджей Дуда із дружиною Агатою Корнгаузер-Дудою. Варшава, 5 квітня 2023 року
Президент України Володимир Зеленський, його дружина Олена Зеленська (ліворуч) і президент Польщі Анджей Дуда із дружиною Агатою Корнгаузер-Дудою. Варшава, 5 квітня 2023 року

Тема зерна «засипала» українсько-польські відносини, всі ті позитивні ініціативи і напрацювання, які зробили українські та польські інтелектуали, політики по обидва боки кордону протягом років.

Сподіваємось на порозуміння після виборів, але готуємось до різних варіантів
Євген Магда

«У нас є великий масив позитиву у різних напрямках: українці, які втекли від війни, живуть у Польщі; є співпраця в аграрній сфері; є запозичення у місцевому самоврядуванні; польські волонтери їдуть в Україну. І про це варто говорити. Я розумію «ПіС», де ставка більша за життя, але українську логіку не розумію, бо Польща ‒ стратегічний партнер України. Це головний хаб, яким надходить допомога в Україну. І ми не можемо в такий спосіб, як це робить українська влада, реагувати на те, що відбувається з Польщею. Це недалекоглядно. Потрібно бути реалістами і намагатися шукати певне порозуміння. Сподіваємось на порозуміння після виборів, але готуємось до різних варіантів. На сьогодні є проблеми з вивезенням зерна, прогнозовані труднощі у відносинах зі Словаччиною, то що заважає Україні ініціювати зустріч з «Вишеградською четвіркою» плюс 1, щоб ініціювати ці дії?» – каже керівник Інституту світової політики, політолог Євген Магда.

Євген Магда
Євген Магда

«Співпраця важлива»

Те, що Польща все знає про Україну, а Україна про Польщу – це небезпечний міф, наголошує Євген Магда. Він зауважує, що протягом років не відбувається чимало польсько-українських форумів, як зокрема форум міністрів МЗС, польських і українських істориків. Адже питання спільного історичного минулого не є викреслене з відносин між двома сусідніми державами.

У 2020 році міністри закордонних справ України, Польщі і Литви створили «Люблінський трикутник» як новий формат співпраці між трьома країнами. У грудні 2021 року відбулась перша зустріч у рамках трикутника президентів України Володимира Зеленського, Литви Гітанаса Науседи і Польщі Анджея Дуди. І лідери трьох країн говорили про спільні проблеми, спричинені діями Росії, а також ухвалили заяву до міжнародної спільноти.

Зустріч трьох президентів, 20 грудня 2021 року, Івано-Франківщина
Зустріч трьох президентів, 20 грудня 2021 року, Івано-Франківщина
Чим далі ми будемо просуватися в ЄС, будемо максимально намагатися захистити свої окремі сектори економіки
Іванна Климпуш-Цинцадзе

Народна депутатка України («Європейська солідарність»), голова комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе наголошує, що формат «Люблінського трикутника» не наповнений конкретними діями.

«Не бачила реального наповнення цього утворення і можливостей, які б воно надавало, як одна з таких регіональних платформ, яка мала б служити довготривалим українським стратегічним цілям, в тому числі. Розуміємо, що чим далі ми будемо просуватися в ЄС, будемо максимально намагатися захистити свої окремі сектори економіки, в яких Україна може скласти конкуренцію. Чи є у нас розуміння того, в який спосіб ми будемо просувати свої пріоритети, де ми готові поступитися, де мусимо ввести жорстку переговорну позицію, ці речі не є сформовані на цей момент Україною», ‒ каже українська парламентарка.

Іванна Климпуш-Цинцадзе
Іванна Климпуш-Цинцадзе

Якщо співпраця між Україною та Польщею на сьогодні поставлена на паузу, то активніше мала б вестись робота на експертному, громадському рівні, вказують експерти. Україна, на думку співрозмовників Радіо Свобода, мала б займати активну позицію в польсько-українських відносинах.

З українського  боку має бути мудрість і слід бути обережними
Оксана Юринець

«У відносинах з Польщею важливо, щоб була єдність з політиками, всіма гілками влади, громадським сектором, бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, щоб це була робота з різних боків. Я чула у Польщі, коли приїжджають офіційні делегації з України, вони можуть зустрітись з польськими організаціями, а не з українськими. Є моменти, коли ігноруються середовища. Маємо навчитися швидко реагувати, прогнозувати, будувати формати, в яких далі взаємодіятимемо. Польща для України ‒ стратегічний партнер, найбільший, з точки зору навіть кількості митних переходів, завдяки яким отримуємо все необхідне для обороноздатності. З українського боку має бути мудрість і слід бути обережними», ‒ говорить експертка з питань українсько-польських відносин Оксана Юринець (народна депутатка VIII скликання).

Оксана Юринець
Оксана Юринець

Український чи антиукраїнський бік?

Ще жодні вибори у Польщі не мали такого невизначеного результату, як у 2023 році, є кілька сценаріїв, але переможця назвати важко, зауважують експерти. За словами українського історика Ярослава Грицака, найбільш тривожним фактом у цьому сценарії є нова сила «Конфедерація», яка відома своїми антиукраїнськими заявами.

Вибори не матимуть вирішального значення для польсько-українських відносин, так чи інакше ми залишатимемося партнерами, але це буде не холодна війна, а холодний нерв
Ярослав Грицак

«Результат виборів важливий не стільки, хто переможе у них, а скільки голосів заберуть конфедерати, партія, яка може стати золотою акцією. Навряд чи опозиція робитиме союз з «Конфедерацією», вони непримиренні. Але «ПіС» може піти на союз з «Конфедерацією», і це різко посилить антиукраїнську риторику і в деяких випадках дії. Однак, на відміну від інших країн, як Угорщини чи навіть США, польська опозиція достатньо сильна, і питання є також, скільки набере третя сила, яка увійде у «Громадянську коаліцію». Йдеться про те, хто з ким буде формувати уряд, коаліцію, але це може бути поворот або в український, або антиукраїнський бік. Якщо після виборів Польща зміниться, то, очевидно, ситуація буде гіршою. Для українців стратегічно важливо вибудувати лінію Київ-Варшава-Берлін. Теперішня влада робить все, щоб цю лінію зламати. Від виборів залежатиме, чи вдасться її встановити. Ці вибори не матимуть вирішального значення для польсько-українських відносин, так чи інакше ми залишатимемося партнерами, але це буде не холодна війна, а холодний нерв», ‒ говорить історик Ярослав Грицак.

Ярослав Грицак
Ярослав Грицак

Українська влада зайняла позицію вичікування на результати виборів у Польщі, вказують експерти. Але чи має напрацьований стратегічний план співпраці з сусідньою державою і якою її бачить? Невідомо.

Кожен крок наближення з Німеччиною Качинський сприймає як зраду
Ярослав Грицак

«Треба розуміти, що польська влада над цим активно працює. Вона веде себе ображено щодо українців, що вони все більше працюють з німцями, а не поляками. А Качинський головну ставку робить на антинімецькій пропаганді. Тому кожен крок наближення з Німеччиною Качинський сприймає як зраду. Більшість розумних поляків розуміють, що Україна мусить співпрацювати з Німеччиною більш тісніше, тому що не має виходу, тому що перш за все ресурси Німеччини і Польщі непорівнянні. Німеччина має набагато більше ресурсу, і Німеччина є вирішальна для європейського майбутнього України. Дуже складна гра», ‒ каже історик Ярослав Грицак.

Не можна не врахувати, якщо дві сторони не знаходять порозуміння і конфліктують, то втручається третя сила, кажуть експерти.

Не можна роботи вакууму у відносинах, бо його швидко заповнить Росія своїми наративами
Оксана Юринець

«Не можна роботи вакууму у відносинах, бо його швидко заповнить Росія своїми наративами, як це й робила. Треба зрозуміти, що ця війна є на всіх фронтах. Зараз непроста ситуація в Україні через війну і треба дивитись дуже прискіпливо і шукати різні сценарії, за якими ми маємо взаємодіяти з Польщею», ‒ говорить Оксана Юринець.

Загострення конфлікту між Україною і Польщею невигідне по обидва боки кордону. Адже російська агресія проти України продовжується, як і гібридні атаки на Польщу з боку Білорусі, а ворожнеча між сусідніми державами лише на руку Кремлю, наголошують співрозмовники.

Нелюбов до спільного ворога ‒ Росії ‒ об’єднує українців і поляків, і це дуже стабілізуючий фактор
Ярослав Грицак

«Польську опозицію і владу об’єднує сильне відчуття страху перед Росією як можливим агресором. Звичайно, можна зважати на влив Росії на Польщу, але це не буде такий вимір, як на Словаччину та Угорщину. Все-таки історично Польща є дуже антиросійська. Тут полякам не треба нічого пояснювати. Нелюбов до спільного ворога ‒ Росії ‒ об’єднує українців і поляків, і це дуже стабілізуючий фактор», ‒ говорить Ярослав Грицак.

Український історик припускає, щоб нашкодити, загострити польсько-українські відносини, Росія діятиме більш розумніше і підступніше, ніж робила це у попередні роки. Тому виваженість і мудрість потрібні по обидва боки українсько-польського кордону.

  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG