У листопаді 2025-го – майже 3 тисячі завдань, а в березні 2026-го – вже понад 9 тисяч. Статистика бойової системи DELTA, яку навів «Урядовий кур’єр» , підтверджує: на п’ятому році великої війни фронт стрімко стає роботизованим. НРК, за розповідями військових, доставляють боєприпаси, забезпечують логістику, евакуюють поранених і навіть утримують позиції. Днями президент України повідомив, що «вперше в історії цієї війни виключно безпілотні платформи» взяли в полон російських війкових.
За словами українських військових, російські війська теж застосовують НРК.
Деталі – далі.
За перші три місяці 2026 року НРК виконали майже 24 500 завдань замість українських військових, порахував «Урядовий кур’єр» за допомогою даних бойової системи DELTA. І додав динаміку:
– листопад 2025 року – 2 900 завдань;
– січень 2026 року – понад 7 500 завдань;
– березень 2026 року – понад 9 000 завдань.
На фронті українські роботи змогли взяти в полон російських військових, повідомив минулого тижня президент України Володимир Зеленський:
«Майбутнє вже на полі бою, і його творить Україна. Це наші наземні роботизовані комплекси. Вперше в історії цієї війни ворожу позицію було взято виключно безпілотними платформами – НРК і дронами».
Ця операція Третьої штурмової бригади була проведена ще влітку 2025 року, але деталі її стали відомі лише тепер. Українським військовим необхідно було захопити російське укріплення, щоб забезпечити лінії постачання та евакуації, а також налагодити оборону.
Піхотні групи двічі зазнавали невдачі, розповів телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время» (створеній Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) інструктор школи НРК 3-го армійського корпусу ЗСУ з позивним «Панда»:
«Уперлися в дуже укріплений район, і не було можливості людським ресурсом, штурмовими діями якось пробитися, тож було ухвалене рішення використовувати дрони-камікадзе. І після того, як перший камікадзе під’їхав і «завалив» їхню «нору», вони дуже оперативно зібралися, десь знайшли білий папір і швидко написали: «Ми хочемо здатися».
«Коли під’їхав уже другий дрон, вони вибігли відразу з плакатом «Ми хочемо здатися», і, відповідно, наш робот узяв полонених без жодного пострілу, – продовжує «Панда». – Потім на ту позицію зайшла піхота без жодного пострілу, зайняла нормальний укріплений район».
Як запевняють військові та президент України, це був перший у світі роботизований штурм позицій противника з узяттям полонених без участі піхоти. За пів року, що минули відтоді, технології бойових роботів просунулися ще далі.
Зараз наземні роботизовані комплекси виконують на лінії фронту багато різних завдань. Передусім це логістика – доставка боєприпасів і провіанту. Не піхотинець іде сам і несе все це в руках, наражаючи себе на небезпеку, а робот. Друге важливе завдання і функція роботів – це евакуація поранених. Також НРК виконують бойові місії. Робот може кілька днів сам утримувати позицію, причому оператор, який ним керує, у цей час перебуває у відносно безпечному місці в укритті, а не на лінії бойового зіткнення.
«Найважливіше, чому почали застосовувати роботів, – це збереження людського життя. Усе, що може зробити робот: перевезти вантаж або ліквідувати ворога, або зробити мінування – і зробити це віддалено, без ризику виявлення та ураження нашого особового складу – це велика перевага. Коли людина перебуває в безпечному місці, а під удар потрапляють лише «залізяки». «Залізяки» можна відновити, зробити ще. З людьми, на жаль, так не виходить, а наш головний пріоритет – це збереження особового складу», – каже інструктор школи НРК «Панда».
Якщо не говорити про моральні аспекти – як-от збереження життя – експерти й аналітики наводять і такі обчислення: за одного загиблого бійця держава Україна виплачує майже $350 тисяч. Якщо боєць залишиться живим, за ці гроші можна купити й відправити на виконання бойового завдання близько 35 роботів.
«Ці логістичні підрозділи зазнають втрат. Дроном ударили – машина не просто згорає: людина може бути поранена, людина може загинути, яка керує цією машиною. А зазвичай у машині не одна, а дві-три людини перебувають. І йдеться про те, що наш рівень втрат серед особового складу впаде значно», – говорить військовий експерт Павло Нарожний.
Повністю замінити піхоту військові роботи ще не можуть, але вони мають багато переваг перед живою людиною, каже інструктор із позивним «Панда»: «Роботи не хочуть їсти, не хочуть спати, і вони не кровоточать. Робот може розвантажити людину і зробити якусь важку роботу, яка під прицілом виконується більш безпечно».
У більшості випадків військові роботи все ще займаються логістикою, виконання бойових завдань роботизується поступовіше. Хоча позиції бойові НРК уже тримають, як і проводять штурми. За словами українських військових, російські війська теж застосовують наземні роботизовані комплекси, але не так успішно.
«У більшості випадків у них так само – логістика, – каже Олександр Ябчанка з батальйону «Вовки Да Вінчі». – Так, ми стикалися з їхніми НРК, їх набагато менше, помітно менше, ніж українських наземних роботизованих комплексів за застосуванням. Але це ніяк не знімає ризик того, що вони масштабують своє виробництво, масштабують своє навчання операторів, і ми зіткнемося з тим, з чим ми зіткнулися щодо безпілотних літальних апаратів: коли спочатку ми мали перевагу, а потім сталося те, що сталося, і наш ворог щонайменше зрівнявся кількісно».
Наступним кроком у розвитку військово-технічних технологій українські військові називають впровадження штучного інтелекту. Кажуть, що вже випробовують комплекси, які самі виїжджають на завдання, самі знаходять ціль, ведуть бій і повертаються.
