Польський Інститут нацпам’яті почав у Львові пошук останків вояків, загиблих у вересні 1939 року

Старий цвинтар на Збоїщах у Львові

У Львові фахівці польського Інституту національної пам’яті та українські спеціалісти почали пошук могил польських солдатів, які загинули у вересні 1939 року, обороняючи міста. Пошук запланований на двох старих цвинтарях. Серед загиблих можуть бути і українці, які служили у польській армії і обороняли Львів від німецького війська. Пошуково-ексгумаційні роботи Україна і Польща проводять згідно з домовленостями між президентами двох держав.

Пошукові роботи розпочались із дослідження території старого цвинтаря на Збоїщах у Львові. До 60-х років минулого століття це було сільське кладовище у передмісті. Радянська влада його закрила, багато останків тоді вивезла, будуючи дорогу. Довкола виросли будинки і гаражі. Але частина цвинтаря залишилась, обгороджена залишками старого муру. Про те, що тут були поховані у 1939 році польські солдати у братській могилі, нагадує символічний хрест із написом: «Солдатам Війська польського, полеглим в обороні Вітчизни у вересні 1939 року», встановлений у роки незалежності.

Символічний хрест на честь польських солдатів

Однак, де саме братська могила з останками польських солдатів, достеменно невідомо. Є кілька свідчень очевидців, карти цього місця.

За спогадами очевидців, поруч із польськими солдатами були поховані німецькі солдати
Любомир Горбач

«У нас є інформація про проведення досліджень цієї території ще кілька років тому. Є схема, де закладались розвідкові шурфи, які, власне, підтвердили, що у цих місцях, де копали, немає поховань польських солдатів. Житель Збоїщ, який жив у Польщі, розповів про перезахоронення вояків. Це недосліджене місце. Ця інформація є складна для опрацювання, тому що цей чоловік від часу закінчення війни тут не був, а межі цвинтаря не відповідають тим, які були тут у 1939 році. Лише можемо уявити, де це місце на сучасній території. Ще збереглась розповідь іншого чоловіка, який говорив, що могила – в іншому місці. Тобто, ми маємо дві версії. За спогадами очевидців, поруч із польськими солдатами були поховані німецькі солдати. Але їх забрали у 1940-41 роках», – каже Любомир Горбач, голова товариства пошуку жертв війни «Пам’ять», яке спільно з польською стороною проводить пошукові роботи.

Представник Інституту національної пам’яті Польщі Томаш Тшаска наголосив Радіо Свобода, що польські і українські фахівці працюватимуть протягом тижня у Львові. За його словами, це лише оглядові роботи.

Ми хочемо лише перевірити, чи справді тут є межі могильної ями
Томаш Тшаска

«Хочемо знайти межі могильної ями, сподіваємось, що це одна могила. Але зазвичай так є, що поки не дослідимо територію під час земляних робіт, доти важко говорити, що знайдемо. Ми не плануємо весь цвинтар перекопати, від однієї стіни до іншої. Лише приїхали, щоб переконатись щодо конкретного місця. На цьому етапі наших робіт ми не плануємо ексгумації і глибоких розкопок. Ми хочемо лише перевірити, чи справді тут є межі могильної ями солдатів, які загинули у вересні 1939 року. Попередньо маємо інформацію, що там навіть може бути до ста польських вояків», – наголосив Томаш Тшаска.

Інше місце, яке досліджуватимуть у Львові – це старий цвинтар на Голосках. За інформацією польської сторони, там є могила, яку виявили у попередні роки, в якій поховані останки близько 120 солдатів.

Делегація з Польщі приїхала 19 листопада

Сподіваються знайти останки понад 200 вояків

Земляні роботи на Збоїщах, щоб визначити межі братської могили, мають розпочати 20 листопада, як тільки міська рада надасть дозвіл на їхнє проведення. У мерії запевняють, що це звичайна процедура і будуть погоджені пошукові роботи у двох місцях. Львівська обласна адміністрація підтвердила також дозвіл Міністерства культури. Бо спершу польський інститут отримав згоду на пошукові роботи від міністерства. Однак проводити земельні роботи на території, яка належить громаді міста, без погодження міської влади заборонено.

Польська армія захищала Львів від нацистської Німеччини у вересні 1939 року. 13 вересня німці здобули залізничний вокзал, Кортумову гору, горби Голоська та Збоїщ, оточили таким чином місто з півночі, заходу та півдня. Бої за Львів тривали протягом тижня. 22 вересня 1939 року Німеччина здала Львів радянським військам.

Обороняли Львів невеликі підрозділи польського війська
Любомир Горбач

«Обороняли Львів невеликі підрозділи польського війська. 17 вересня польсько-радянський кордон перейшли радянські війська за домовленістю з Гітлером. Солдати, які поховані на старих цвинтарях, загинули вже ближче до 20-21 вересня. Їм вдалось пробитися через застави німецьких військ. Там, де Голосківський цвинтар, відбулись найзапекліші бої між німецькими і польськими військами», – каже Любомир Горбач.

ІНП Польщі звернувся до української сторони з проханням провести пошуково-ексгумаційні роботи у 12 місцях в Україні, що пов’язані з різними сторінками історії. Почали роботи зі Львова. Відтак це означає відновлення українсько-польського діалогу щодо належного впорядкування місць української пам’яті на території Польщі і польської на території України.

Українська влада скасувала цього року заборону проводити на території України пошукові роботи та ексгумації останків польських жертв конфліктів і воєн. Така заборона була запроваджена у 2017 році, коли у Польщі, в селі Грушовичі знесли український пам’ятник воякам УПА.