Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2019, Київ 21:39

«Виглядає, що нова влада України не розуміє особливості українсько-польських відносин» – В’ятрович


Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і президент Польщі Анджей Дуда під час спільного брифінгу в Брюсселі, 4 червня 2019 року

Від нового парламенту України у Польщі очікують зміни історичної політики. Таку думку днями висловила представник правлячої партії «Право і справедливість», віцеспікер польського Сейму Малгожата Госєвська, коментуючи польським медіа результати виборів до українського парламенту. У Польщі сподіваються, що буде скасовано заборону на проведення ексгумацій на території України.

Представники польської влади і окремі політики очікують, що президент Володимир Зеленський, а тепер і більшість у парламенті – його партія «Слуга народу», це шанс, щоб відновити пошуково- ексгумаційні роботи в Україні. Адже у 2017 році, коли у селі Грушовичі у Польщі місцева влада знесла пам’ятник воїнам Української повстанської армії, Україна заборонила польській стороні проводити пошукові експедиції щодо могил польських солдатів на своїй території, що посилило напругу у відносинах між двома державами.

Малгожата Госєвська
Малгожата Госєвська

«Найближчі дні, місяці покажуть, чи наші очікування і надії є слушними, чи справді відбудеться зміна (у питаннях історичної пам’яті – ред.). Проте, виглядає, що президент України – людина дуже прагматична, не зв’язана тими залежностями, що стосуються певної версії історичної політики, яку Україна реалізувала досі», – сказала віцеспікер польського сейму Малгожата Госєвська польським медіа.

Голова Українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович висловив переконання, що окремі польські політики скористаються тим, що нова українська влада не розуміє і не знає проблематики українсько-польських відносин, зокрема питань щодо історичного минулого.

Проросійський реванш в Україні – це загроза не тільки для України, але й для Польщі
Володимир В'ятрович

«Більшість у парламенті, яка буде, «Слуга народу» – партія, яка абсолютно не артикулює ані у програмі, ані у своїх заявах бачення політики відновлення національної пам’яті. Досить велике буде і представництво відверто прорадянської «Опозиційної платформи «За життя». Заяви з польського боку розчаровують. Це означає, що вони розраховують на низький рівень компетентності українського парламенту, який, на жаль, є, для того, щоб знову продовжити свій системний тиск на Україну, який не давав результатів протягом п’яти останніх років. І це завдяки тому, що ми мали доволі потужне представництво у парламенті тих людей, які розуміли важливість розвитку українсько-польських відносин на паритетних засадах, мали таких людей у МЗС і Адміністрації президента, Інституті національної пам’яті. Зараз бачимо, на жаль, що окремі польські сили розраховують на проросійський реванш для того, щоб здобути підтримку своїх ідей в Україні. Насправді, проросійський реванш в Україні – це загроза не тільки для України, але й для Польщі», – заявив Радіо Свобода Володимир В’ятрович.

Володимир В'ятрович
Володимир В'ятрович

Українсько-польські суперечки довкола історичного минулого набули помітного політичного забарвлення, коли у Польщі до влади прийшла консервативна партія «Право і справедливість» (ПіС). А в Україні у 2015 році парламент визнав упівців борцями за незалежність України, почалась героїзація національних постатей. У сусідній державі активізувалася інформаційна антиукраїнська кампанія на тему Волинської трагедії 1943 року, в якій польська сторона звинувачує лише УПА.

Немає порозуміння між українським і польським Інститутами національної пам’яті щодо чисельності жертв на Волині. У 2016 році польський Сейм назвав ці трагічні події «геноцидом», вчиненим українськими націоналістами, що спричинило обурення в Україні

Президент Петро Порошенко вшанував жертв Волинської трагедії у Варшаві, 2016рік
Президент Петро Порошенко вшанував жертв Волинської трагедії у Варшаві, 2016рік

Особливо загострився конфлікт на тлі історичного непорозуміння по обидва боки кордону в 2017 році. У Польщі почали руйнувати пам’ятники українським воїнам, зокрема УПА. Адже в Україні і Польщі є місця пам’яті без офіційних дозволів на впорядкування і без погодження інформаційного тексту. За даними української сторони, у Польщі близько півсотні таких місць, а в Україні – до 150. У 2017 році Український інститут національної пам’яті заборонив легалізувати незаконні польські пам’ятники і Україна припинила видавати полякам дозволи на пошукові роботи доти, доки Польща не відновить 15 зруйнованих місць пам’яті українців.

Представники ПіСу і польської влади не йдуть на компроміс щодо ставлення до УПА, Волинської трагедії, постатей українських героїв Степана Бандери, Романа Шухевича. Хоча Україна, зі свого боку, не трактує польську Армію Крайову як атиукраїнське окупаційне формування, чи Польську республіку окупаційною на теренах Західної України у 1918–1944 роках.

Пошук доброї історії – мова діалогу

Директор Центру міжнародної співпраці Любліна (нинішня Польща), колишній заступник міністра закордонних справ Польщі, дисидент і громадський діяч Кшиштоф Становський наголошує, що для побудови фундаменту для діалогу між обома народами має бути порозуміння і пошук добрих прикладів зі спільної історії.

Ми не хочемо бути заручниками історії
Кшиштоф Становський

«Треба знаходити моменти, коли ми були разом. Останні 400 років були лише два способи, щоб стати національними героями у Польщі: вбити сусідів чи щоби сусіди вбили тебе. Слава Богу, і поляки, і українці, і німці зрозуміли, що це не є добрий приклад для наших дітей, що ми не хочемо бути заручниками історії, і зрозуміли, що є дуже складна історія, й ми хочемо будувати майбутнє і мати мрії про майбутнє. Важливо, що ми можемо жити тут разом, тому що розуміємо, що ніякого правильного кордону нема. Тут наші предки жили більш-менш разом. Нам треба бути незалежними від політичних лідерів, і, як приклад, в останні роки Люблін співпрацює із 10 містами-партнерами в Україні. Будуть труднощі, але ми маємо працювати і жити разом. У школах Любліна 300 учнів із українськими паспортами, 3500 студентів в університетах міста», – наголосив Кшиштоф Становський Радіо Свобода.

Мирослав Маринович
Мирослав Маринович

Український дисидент, віцеректор Українського католицького університету Мирослав Маринович також одним із рецептів політики історичної пам’яті для обох народів вважає – білі, а не чорні сторінки з минулого.

Вміти побачити світле в інших народів
Мирослав Маринович

«Я не уявляю собі ідеального варіанту, щоб люди дивилися лише на біле, але все таки слід уникати тієї ситуації, коли людина бачить передусім чорне, а це така слабинка людського роду, така слабинка людей у будь-яких ситуаціях, чи міжнаціональних чи міжособистісних. Вміти побачити світле в інших народів, зрозуміти, що ми всі одне у Бога. Ми вирішуємо ці питання по-різному, часом через агресію, але, насправді, наші глибинні інтереси одні і ті ж самі», – каже Мирослав Маринович.

1 вересня цього року у Варшаві очікують на приїзд президента України Володимира Зеленського для участі у заходах із відзначення 80-річчя початку Другої світової війни. 2 вересня мав би відбутися офіційний візит Зеленського до Польщі. Йдеться про спільні польсько-українські теми, анонсує польська сторона.

Наразі не було жодних консультацій Адміністрації президента України із фахівцями Українського інституту національної пам’яті перед запланованим візитом Володимира Зеленського до Варшави. «Неможливо спрогнозувати, як відбудеться розмова у Варшаві. Виглядає на те, що команда нової влади не розуміє особливості українсько-польських відносин», – зауважив Володимир В’ятрович.

  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG