Цитати з локальних чатів російського міста Туапсе, які наводили «Агентство», «Astra» та Російська редакція Радіо Свобода:
- «Вийшла вранці до машини – вона вся в чорну цяточку, наче хтось з пульверизатора мазутом бризкав. Сусідка вивісила прання, тепер усе на смітник. Найстрашніше, що ніхто не каже, чи можна цим дихати. В МНС кажуть «ситуація нормальна», а місто задихається від смороду горілої нафти»
- «У школах заняття не скасували, діти йдуть під цим чорним дощем. На запитання, чи будуть видавати маски або респіратори, вчителька просто розвела руками. В аптеках черги, люди купують сорбенти, бо у багатьох почалася нудота і різь в очах. Ми тут як піддослідні кролики»
- «Поки ми відмиваємо вікна від жирної сажі, наша прокуратура дерева саджає на тлі чорного диму. Це ж якийсь сюрреалізм! Замість того, щоб оголосити НС і роздати людям бодай якісь інструкції, вони роблять гарні звіти. Нафтові гроші їм дорожчі за наші легені»
Серія дронових атак ЗСУ 16 та 20 квітня по НПЗ та нафтовому терміналу у порту російського міста Туапсе призвела до сильних пожеж. Це серйозно ускладнило екологічну ситуацію на чорноморському узбережжі Краснодарського краю Росії. Дим і смог розтяглися на сотні кілометрів, у повітрі відчуваються продукти горіння, на морі утворилася нафтова пляма. Випали нафтові дощі, чорні краплі мазуту покрили все навколо. Місцеві жителі назвали їх «чорними дощами». Вони обурюються, що влада не оголосила режим надзвичайної ситуації, не закрила школи, не надавала безпекових інструкцій, а про погіршення стану повітря видала застереження тільки у середу. Вранці 24 квітня оперштаб Краснодарського краю повідомив, що відкрите горіння на морському терміналі ліквідували.
Смог дійшов до Сочі, Гарячого Ключа та Ставрополя. Екологи попереджають про кислотні дощі та багаторічні негативні наслідки для екології регіону, пише The Moscow Times. При цьому в оперштабі Краснодарського краю РФ запевняють, що ситуація нормалізується, щойно пожежу загасять.
22 квітня в Туапсе пройшов чорний дощ, він покрив усе навколо продуктами горіння нафтопродуктів.
Росспоживнагляд фіксує перевищення гранично допустимих концентрацій бензолу, ксилолу та сажі в повітрі у два–три рази. Влада з 22 квітня почала радити жителям не відкривати вікна і якомога рідше виходити на вулицю.
Самі ж місцеві жителі скаржаться, що їм практично нічого не повідомляють про ситуацію і навіть не скасували заняття в школах, пише видання «Агентство». Городяни зазначають, що в Туапсе взагалі немає інформування про те, як діяти в надзвичайній ситуації. При цьому місцева прокуратура 22 квітня організувала в Туапсе акцію з висадки дерев і розмістила фотографії на сайті.
На знімках співробітники прокуратури стоять на тлі стовпів чорного диму. Пост потім видалили, але він устиг розійтися соцмережами.
Російські нафтові компанії вимушено скорочують видобуток нафти через атаки безпілотників на нафтові порти та НПЗ, пише Reuters із посиланням на п’ять джерел у галузі. У квітні нафтовидобуток у Росії впаде на 300-400 тисяч барелів на добу відносно березня, і це стане найбільшим разовим скороченням із часів пандемії, прогнозують експерти.
Російська редакція Радіо Свобода розпитала експертів, чому російська влада діє неефективно і про ймовірні наслідки ударів Сил оборони України по нафтових терміналах Росії.
Чому туапсинські чиновники та представники федеральної російської влади неефективні в умовах НС, спричинених війною пояснює Євген Ступін, правозахисник, колишній депутат Московської міської думи:
– Замовчувати будь-яку проблему, якщо є така можливість – це інстинкт самозбереження будь-якого чиновника. Тому вони діють таким чином. Коли стає зрозуміло, що замовчати проблему не вийде, і потрібно вживати якихось конкретних заходів, стає пізно, і їхня бездіяльність стає очевидною.
При цьому я не думаю, що винна саме регіональна влада.
Наприклад, експерти кажуть, що під час гасіння нафтопродуктів мають бути задіяні пожежні пінопідйомники. Якби йшлося про те, що їх немає тільки на одному НПЗ, можна було б говорити про провину конкретних власників та контролюючих органів влади.
Але ми бачимо схожу ситуацію в Усть–Лузі та на нафтохімічних підприємствах у Башкортостані та Татарстані, які теж горіли по кілька днів. Тобто це спільна проблема.
Пожежа в порту Усть-Луга в Ленінградській області Росії після українського удару дронами, 25 березня 2026 року
Коли я був депутатом у Москві, і в країну полетіли перші українські безпілотники, ми пішли дивитися бомбосховища та укриття. Так ось у моєму районі Некрасовка їх взагалі не виявилося. А ті, що залишилися з радянських часів, були просто забуті та наповнені сміттям, бо за ними ніхто не стежив.
Це свідчить про те, що у федеральної влади Росії теж немає до цього жодної уваги. Тут те саме.
До цього ніхто не готувавсяСтупін
До цього ніхто не готувався, хоча очевидно, що федеральна влада чудово розуміла і розуміє небезпеку цих безпілотників. Скільки таких самих вибухів було на інших підприємствах.
Потрібно було передбачити зміни в системі пожежогасіння, але цього зроблено не було. І це відбувається не тільки з нафтопереробними заводами. Тому ми зараз бачимо справжню екологічну катастрофу.
Звісно, перше, що потрібно робити для глобального вирішення цієї проблеми – припиняти війну. Тоді не буде безпілотників та пожеж.
Ми бачимо, що українська сторона вже згодна завершити війну по лінії зіткнення, але Путін не хоче миру.
Путіну потрібна війна, щоб зберігати свою владу над росіянами, свою владу в Кремлі, щоб відволікати від внутрішніх проблем. Тому він продовжує цю війну.
Це ключове, через що це все відбувається зараз.
Я думаю, рівень життя росіян погіршуватиметься і далі. Про це говорять і цього бояться навіть знакові Z–блогери на кшталт Юрія Подоляки, який раніше писав про те, що «Київ буде взято за три дні». Зараз ця людина в паніці від того, що українських безпілотників стає все більше, і що в України з’явилися балістичні ракети.
Вони не знають, що з цим робити, і прогнозують, що цього буде все більше. І ось таких влучань, пожеж і жертв серед мирного населення, на жаль, теж буде більше..
Із 1 травня Росія припиняє транзит казахстанської нафти через свою територію нафтогоном до Німеччини. За словами представника Кремля Дмитра Пєскова, це рішення пов’язане з технічними моментами. «Інтереси Казахстану будуть дотримані, а поставки забезпечать коштом альтернативних коридорів», – заявив Пєсков. Експерти вважають, що у такий спосіб Путін хоче спонукати Німеччину тиснути на Київ, щоб припинити українські атаки по нафтових терміналах.
Що буде з російськими НПЗ на тлі масштабних атак українських безпілотників, і що чекає на російський нафтогазовий ринок – Радіо Свобода розповів аналітик Борис Аронштейн:
– Звісно, ситуація з припиненням транзиту нафти до Німеччини – політична, а не технічна, як каже Дмитро Пєсков.
Оскільки Росія зараз продає свою нафту за досить високою ціною, то може собі дозволити припиняти експорт у ту чи іншу країну в політичних цілях.
Російський віцепрем’єр Олександр Новак сказав, що «німці самі відмовилися». Тобто винні будуть самі ж німці, а не Росія.
Але Росія не може повністю перекрити канал поставок нафти в Європу, бо це довгострокові контракти.
Зокрема, існують контракти на поставку нафти в Словаччину та Угорщину. І коли в Угорщині змінилася влада і знову запрацював нафтопровід «Дружба», ці контракти знову виконуються.
Саекції працюватимуть в сукупності з ударами українських дронів, які тепер є не тактичними, а стратегічнимиБорис Аронштейн
В іншому разі Росія буде піддана досить серйозним штрафам. Тому закрутити вентиль моментально ніколи не виходить.
Євросоюз ввів санкції проти 12 російських НПЗ. Цей пакет узгоджувався одночасно з виділенням Україні позики на 90 мільярдів євро, яка значною мірою гальмувалася Угорщиною та Словаччиною. Тепер, коли дорога цій позиці відкрита, одночасно прийнято пакет санкцій.
Я думаю, що це дієва річ. Бо це працюватиме в сукупності з ударами українських дронів, які тепер є не тактичними, а стратегічними. Вони йдуть хвилями та вражають вузькі місця російської енергетичної інфраструктури, а саме логістичні ланцюжки та сховища нафти й нафтопродуктів.
Туапсинський НПЗ теж тепер під санкціями. Він досить великий, виробляє 12 мільйонів тонн нафтопродуктів на рік, і основним його продуктом є дизельне пальне. Ви знаєте, що це основне пальне для воєнних потреб.
Я думаю, що тепер це робить російський експорт нафтопродуктів дуже вразливим.
Коли Росія відчує це на своїй економіці – залежить від частоти ударів безпілотників. Поступово українські ЗСУ наближаються до цієї частоти, але якщо подивитися на динаміку ударів по приморській Усть–Лузі, то, на жаль, ці удари не такі часті.
А ось у Туапсе була реалізована стратегічна ідея ЗСУ про те, що якщо нальоти здійснюються хвилями, десятками, а іноді й сотнями дронів, то вони ефективніші.
Перший наліт був 13 квітня, і його пошкодження досі не усунуто. Тоді стався розлив нафти, і він не ліквідований. 20 квітня було завдано ще одного потужного удару, пошкодження від першого удару наклалися на пошкодження від другого удару, і завод значною мірою зупинено.
Таку стратегію застосовано і до інших об’єктів енергетичної інфраструктури. НПЗ ще можна якимось чином відновити.
А ось експортні та логістичні об’єкти на кшталт залізничних естакад та трубопроводів – справді вузьке місце російської енергетичної інфраструктури.
Автор інтерв'ю з експертами Іван Воронін