Попри заяви російського Міноборони про те, що частина військ після навчань повертаються на свої бази, США і НАТО заявили, що не бачать відведення російських військ від кордону з Україною, і що загроза нового нападу зберігається. Президент Сполучених Штатів Джо Байден заявив, що загроза нового російського вторгнення до України найближчим часом дуже висока. В умовах військової загрози з боку Росії цивільному населенню варто знати план дій в разі надзвичайної ситуації.
Що робити, коли почули сирену? Куди бігти та що брати з собою? Радіо Свобода поспілкувалося із військовим експертом Олегом Ждановим, експертом з безпеки Ігорем Молоданом та підготувало покрокову інструкцію дій.
- У разі військової загрози Міністерство оборони інформує Державну службу з надзвичайних ситуацій, яка оповіщає населення.
- Якщо ви почули звуки сирен або гучномовця протягом кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім». Сирени включатимуть чергові на підприємствах, звук мають почути всі жителі міста.
Що робити після сигналу?
Після звукової сирени вмикайте телебачення, радіо, інформаційні сайти. Ви маєте почути всю інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкцію дій.
«Як правило, коли оголошується війна ніхто не вимикає світло і телебачення, зв'язок не глушить – все працює. Початкове оповіщення працюватиме саме в такому порядку, – каже експертом з безпеки Ігор Молодан.
Якщо відключать інтернет, телефонний зв’язок, радіо, телебачення, не буде зв’язку та електрики, тоді треба орієнтуватись тільки на звукові сигнали.
Увімкнуть електросирени, гучномовці або ж централізоване оповіщення, яке має резервне електроживлення, відповіли на запит Радіо Свобода в Міністерстві внутрішніх справ.
Після сирени, є три розвитки подій:
- залишатись вдома,
- спускатись в найближче укриття,
- евакуйовуватися.
Евакуйовують населення у разі виникнення загрози збройних конфліктів з районів бойових дій у безпечні райони. Рішення про проведення евакуації ухвалює Кабінет міністрів на підставі указу Президента про введення воєнного стану.
«В більшості випадків сирена для оповіщення цивільного населення – означає, ймовірний напад противника з повітря, або ракетна атака, чи авіаційний удар», – каже військовий експерт Олег Жданов.
Військовий експерт переконує, що треба розрізняти мирний і воєнний час. У воєнний час частина населення буде евакуйована з прифронтових зон, де найбільша ймовірність нальотів авіації й ракетних ударів.
«Вперше після сирени, люди будуть дуже довго збиратись. А другий, третій раз це буде дуже швидко та оперативно», – додав Жданов.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії проти України. Відсіч. Усі новини на цей часЯкщо треба залишатись удома
Якщо почались обстріли, то треба взяти все необхідне, перейти у ванну кімнату і там перечекати, радить Ігор Молодан.
«Треба знаходитись далі від вікон і дверей. Зручніше ванна кімната, там є вентиляція, запас води, можна підготувати запас їжі», – каже експерт.
У приватному будинку, краще спуститись у погріб чи підвал.
Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками:
«Коли рвуться снаряди на вулиці єдине правильне рішення – це знайти для себе безпечне місце, якісь поглиблення, бажано закритті бетоном з різних сторін, щоб уникнути прямого впливу уламків від розривів бомб», – додає Молодан.
Якщо треба йти в укриття:
- Візьміть «тривожну валізу»
Перш за все треба взяти «тривожну валізу», знеструмити квартиру, перекрити газ, воду, одягнутися по сезону.
У «тривожній валізі» мають бути документи, гроші, ліки, вода, теплі речі. Валізу треба зібрати вже зараз.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Тривожний рюкзак»: що потрібно мати, «якщо раптом...»- Йдіть у бік бомбосховища, яке розташоване найближче. Або в яке у вас є перепустка
Після цього оцініть обставини, якщо немає зовнішніх загроз: розривів снарядів, стрільб, варто покинути приміщення і переміститись або у підвал у своєму будинку, або в бомбосховище, яке є на карті, переконує Ігор Молодан.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Російська агресія. Де ховатися киянам у разі повномасштабної війни?Знайти бомбосховище біля свого будинку чи роботи, варто заздалегідь. Вони є на сайті ДСНС або органів місцевої влади.
«Коли буде введений воєнний стан, бійці територіальної оборони повинні виконувати роль регулювальників і направляти потоки людей у сторони бомбосховищ та місць, де можна укритись від цього нальоту», – каже військовий експерт.
- Якщо поблизу немає бомбосховища, бажано спуститися у підвал. За словами Жданова, міцніший у будинках з монолітним каркасом, а найслабші будинки з цегли.
«Вони під час вибуху трощаться на дуже дрібні осколки й засипають тих, хто ховається під стінами або в підвальних приміщеннях. Шансів вижити в таких будинках дуже мало», – каже Жданов.
За його словами, метро і бомбосховища будуть зачиняти через певний час. Хто не встигне в укриття, той повинен ховатись, де зможе. Підземні переходи, підвали, труби під дорогою можуть служити укриттям, але не мости: «Міст якщо завалиться, то придавить всіх».
Столичний метрополітен, Київ, 14 грудня 2021 року
«Є бомбосховища, де можна жити постійно. Там системи вентиляції, фільтрування води, систему каналізаційних стоків, запаси продовольства тощо. У таких довготривалих бомбосховищах у прифронтовій зоні розташовували шпиталі», – додає військовий експерт.
Але більшість бомбосховищ розраховані на те, щоб люди пересиділи повітряну атаку.
Продумайте подальші дії
Кожна людина спочатку має відповісти на питання, що вона збирається робити в разі кризової ситуації. Військовий експерт Жданов розповідає про три основні варіанти:
- Захищати свою державу, домівку. Тоді треба шукати способи та організації, які включать їх до своїх лав.
- Якщо людина збирається евакуюватись, тоді в неї має бути зібрана «тривожна валіза», запас продовольства на дві три доби з продуктами довготривалого зберігання і запас питної води. Людина швидко збирає речі, пакується і їде в місце евакуації, якомога далі від лінії фронту. Так зазвичай діє цивільне населення.
- Третій варіант – людина може залишитись у своїй домівці. Якщо ця територія потрапить під окупацію, залишитись там. Тут вже людина бере на себе відповідальність за збереження свого життя, здоров’я і взагалі за свою безпеку.