Ордер Путіну за удари по енергетиці України: коли це стане можливим?

Намети в Києві, де мешканці можуть зігрітися під час відключення електроенергії після від російських ударів на цивільну інфраструктуру, січень 2026 року

Росія вже четверту зиму поспіль атакує енергетичну інфраструктуру України, залишаючи мільйони людей без світла й тепла. Попри заяви західних політиків про воєнні злочини, притягнення винних до відповідальності залишається повільним і складним процесом. Отож, чи буде РФ та її очільник Володимир Путін відповідальність за систематичні удари по енергетичній інфраструктурі України? Радіо Свобода поспілкувалося з представниками міжнародних інституцій та експертами.

Колишній очільник національної енергетичної компанії «Укренерго» нещодавно загинув від ураження електричним струмом, намагаючись відремонтувати підстанцію, пошкоджену російським ударом.

У заяві компанії йдеться, що 47-річний Олексій Брехт загинув, «прагнучи повернути людям світло», на тлі жорстоких ударів Росії на енергетичний сектор України, які змусили до мільйона людей мерзнути за мінусових температур.

З'їсти гарячої страви та зігрітися: у Києві розгорнули «бограч-станції» (фоторепортаж)

У день загибелі Брехта, 21 січня, речник уряду Німеччини заявив, що Росія «використовує мороз як зброю» і що такі атаки є воєнними злочинами. Наступного дня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський додав, що «навмисні удари по цивільній інфраструктурі – це воєнний злочин».

Втім, механізми правосуддя рухаються повільно.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав чотири ордери на арешт у справах, пов’язаних з атаками Росії на енергетичну інфраструктуру України, які відбуваються щозими з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

Перші ордери були оприлюднені у березні 2024 року – проти командувача дальньої авіації РФ Сергія Кобилаша та командувача Чорноморського флоту Віктора Соколова.

У червні того ж року обвинувачення висунули також колишньому міністру оборони Сергію Шойгу та начальнику генштабу армії РФ Валерію Герасимову – зокрема за атаки на енергетичну інфраструктуру.

Водночас МКС не виніс окремого ордера щодо очільника Росії Володимира Путіна за кампанію ударів по енергетиці, хоча у 2023 році суд звинуватив його у воєнному злочині – депортації українських дітей.

Чому Путіна не обвинувачено?

«Міжнародний кримінальний суд не зобов’язаний розкривати всі справи, якими він володіє. Він може діяти поступово, зокрема використовуючи закриті ордери», – пояснив Радіо Свобода Стів Кроушоу, автор книги «Переслідування можновладців – воєнні злочини та боротьба за справедливість».

Інсталяція із зображенням російського лідера Володимира Путіна біля Міжнародного суду ООН у Гаазі, Нідерланди, 7 травня 2024 року

«З точки зору суду, немає сенсу поспішати. Ті, хто хоче гучних заголовків, питають: чому немає цього чи того обвинувачення? Але суд діє лише тоді, коли почувається впевнено», – додав Стів Кроушоу.

Нові звинувачення можуть бути висунуті пізніше – після затримання підозрюваних.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У російській Думі закликали застосувати «зброю відплати» проти України

«Кожного представника керівництва можна вважати відповідальним у загальному сенсі. Те, в чому звинувачують Кобилаша, Герасимова та інших, теоретично могло б увійти і до справи Путіна – якщо і коли він опиниться перед трибуналом», – зазначив Кроушоу, який раніше обіймав керівні посади в Human Rights Watch та Amnesty International.

Україна, зі свого боку, здійснює удари дронами по нафтовій інфраструктурі Росії. Але політики, правозахисники та міжнародні юристи наголошують: ці дії не є рівнозначними російським атакам.

«Систематичні удари Росії по енергетичній інфраструктурі України є воєнними злочинами згідно з міжнародним правом. Українські удари, натомість, спрямовані на об’єкти, які мають військове значення і забезпечують фінансування російської воєнної машини, з намаганням мінімізувати вплив на цивільне населення», – написала група міжнародних юристів у листопаді 2025 року.

Вони також наголосили на «юридичній і моральній асиметрії», зазначивши, що Україна не атакує цивільні електростанції, системи житлового опалення, ядерні об’єкти чи газопроводи.

Кроушоу припускає, що у 2026 році можуть з’явитися нові ордери МКС – зокрема за тортури, страти військовополонених або умисне моріння голодом цивільного населення під час облоги Маріуполя у 2022 році.

Речник Офісу прокурора МКС повідомив Радіо Свобода, що суд «тісно співпрацює на місцях із постраждалими, громадами та українською владою для збору доказів і формування ґрунтовних справ».

Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі, Нідерланди

Спеціальний трибунал

Водночас обвинувачення у злочині агресії – «первинному злочині» розв’язування війни, яке призвело до всіх наступних злочинів, – МКС висунути Путіну не може через обмеження свого мандату. Саме тому з’явилася ідея створення окремого Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Україна почала просувати цю ініціативу ще на початку 2022 року, отримавши підтримку ЄС пізніше того ж року, попри спротив МКС. У 2023 році Парламентська асамблея Ради Європи одностайно проголосувала за створення такого трибуналу.

Втім, він досі не запрацював.

«Досі немає реального прогресу у створенні Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України і українського народу», – заявив президент України Володимир Зеленський 22 січня під час виступу в Давосі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Переговори в ОАЕ після Давосу і зустрічі з Путіним. Чат із Зеленським

«У нас є домовленості, було багато зустрічей, але Європа ще не дійшла навіть до етапу, коли трибунал має приміщення, персонал і реальну роботу. Чого бракує – часу чи політичної волі?» – додав він.

У Раді Європи зазначили, що процес зрушив з місця. Через два дні після виступу Зеленського було погоджено фінансування у розмірі 10 мільйонів євро для «підготовчої команди», яка має закласти інституційні, логістичні та організаційні основи трибуналу.

«Підписання угоди з ЄС про створення підготовчої команди є свідченням наявної політичної волі рухати цей проєкт уперед», – повідомили Радіо Свобода у медіа департаменті Ради Європи.

Дивіться також: «Тиждень без води та каналізації: як кияни виживають без комунікацій та рятують свої будинки»