Лідери країн НАТО зібралися 7–8 липня в столиці Туреччини – Анкарі – на щорічний саміт Альянсу. Зустріч проходить на тлі зусиль України отримати ліцензії на виробництво ракет до систем ППО Patriot або сворити їх аналог, а також війни навколо Ірану та критики з боку президента США Дональда Трампа щодо недостатніх оборонних витрат європейських союзників.
Очікується, що Трамп різко висловиться на адресу кількох європейських лідерів під час вечері в перший день саміту та на засіданні Північноатлантичної ради, яке триватиме близько трьох годин другого дня.
Нижче – шість головних тем, за якими варто стежити під час саміту.
Президент України Володимир Зеленський братиме участь як у Форумі оборонної промисловості, так і у вечері лідерів.
Найбільшу увагу привертає його запланована двостороння зустріч із Дональдом Трампом.
Після чергового масованого російського удару по Києву напередодні саміту з'явилися сподівання, що мирні переговори за посередництва США, які один із високопосадовців НАТО нещодавно назвав «коматозними», можуть отримати новий імпульс.
Водночас ставлення до України всередині НАТО помітно змінилося.
1. Україна – стійкий аутсайдер
Багато посадовців позитивно оцінюють здатність України завдавати ударів далеко вглиб території Росії.
«Україна перебуває у кращому становищі на полі бою, ніж кілька місяців тому», – сказав один із європейських дипломатів, додавши, що США нині значно більше підтримують Київ. «Америка любить аутсайдерів – якщо вони мають шанс перемогти», – зазначив він.
Америка любить аутсайдерів – якщо вони мають шанс перемогти
На відміну від минулого року, цього разу участь Зеленського в саміті не викликає дискусій, хоча він не братиме участі в основному засіданні лідерів, яке призначене лише для членів НАТО.
Проєкт декларації також передбачає виділення Україні 70 мільярдів євро у 2026 році та аналогічної суми наступного року.
Втім, нових коштів буде небагато.
США не братимуть участі у цьому фінансуванні, а 30 із 70 мільярдів євро становитимуть кошти із затвердженої раніше позики ЄС на 90 мільярдів євро.
Посол України при НАТО Альона Гетьманчук заявила, що фінансові зобов'язання, зафіксовані у декларації, можуть допомогти змусити союзників виконати вже надані обіцянки та мобілізувати додаткову підтримку.
Ще однією дипломатичною перемогою України стало те, що Росію в декларації знову названо «довгостроковою загрозою євроатлантичній безпеці».
За словами посадовців НАТО, цього разу жодна країна не намагалася пом'якшити це формулювання.
Президент США Дональд Трамп заявив, що вважає можливим швидке врегулювання війни Росії проти України після нещодавніх розмов із президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним. Про це американський лідер сказав журналістам під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом на полях саміту НАТО в Туреччині 7 липня.
«Я мав дуже хорошу розмову з президентом Путіним, який, до речі, дуже поважає президента Ердогана. Ми довго вчора говорили, розмова тривала довго. І я одразу після цього я поговорив із президентом Зеленським. Думаю, вони обидва хочуть укласти угоду. Це прикро, що на це знадобилося так багато часу. Але я думаю, що щось із цього вийде», – сказав Трамп.
Президент США заявив, що, на його думку, обидві сторони зараз більше зацікавлені у досягненні домовленостей.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Не збили жодної балістики, немає чим». Руйнування будинків у Києві та Вишневому. Число жертв росте. Наслідки атаки2. Американські війська в Європі та оборонна промисловість
Паралельно тривають дискусії щодо майбутньої присутності американських військ у Європі.
Нині на континенті перебуває близько 80 тисяч американських військових, однак Вашингтон розглядає можливість перекидання частини сил і техніки, насамперед до Азії.
Міністр оборони США Піт Геґсет у травні оголосив про шестимісячний перегляд американської військової присутності в Європі.
Попри це, більшість посадовців НАТО не очікують, що ця тема стане центральною на саміті, хоча країни, які приймають американські бази, можуть проводити окремі двосторонні переговори зі США.
Водночас Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що європейські союзники вже значною мірою компенсували прогалини, які виникли після скорочення американських сил.
Проєкт декларації саміту прямо підтверджує відданість статті 5 Вашингтонського договору про колективну оборону, хоча в деяких європейських столицях існують сумніви щодо того, як Альянс відреагує, якщо Росія вирішить перевірити його готовність.
Ще одним важливим елементом стане Форум оборонної промисловості НАТО, який відбувається перед самітом.
Саме там уряди й оборонні компанії оголосять про десятки нових міжнародних проєктів та трансатлантичних партнерств.
За ініціативою Канади кілька країн також оголосять про створення Глобального оборонного банку, який полегшить кредитування малих і середніх оборонних підприємств.
Очікується й активна участь українських компаній, які прагнуть отримати ліцензії на виробництво ракет до систем Patriot або їхніх аналогів.
Втім, не менший інтерес викликають українські технології.
Один із високопосадовців НАТО повідомив Радіо Свобода, що Україна вже незабаром може створити власний аналог ракети-перехоплювача Patriot Advanced Capability-2 (PAC-2).
«Українці кажуть нам, що можуть менш ніж за рік створити перехоплювач, який фактично буде аналогом PAC-2. І виробляти його у великих кількостях. Якщо їм це вдасться – ми це лише вітатимемо», – сказав він.
Водночас експертка Міжнародної кризової групи Ольга Олікер застерігає, що самі по собі витрати ще не гарантують появу необхідних військових спроможностей.
За її словами, європейські уряди та виробники досі шукають баланс між інвестиціями у «швидку, дешеву й адаптивну зброю» та необхідністю нарощувати виробництво складніших систем протиповітряної оборони.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Зеленський закликав Європу терміново створити власну систему захисту від балістичних ракет3. Оборонні витрати
Без сумніву, саме оборонні витрати стануть головною темою цього саміту.
Минулого року в Гаазі всі 32 союзники погодилися до 2035 року витрачати на оборону 5% ВВП. Із них 3,5% мають спрямовуватися на так звані «жорсткі» оборонні потреби – закупівлю озброєння та військової техніки, тоді як решта 1,5% – на інвестиції, що зміцнюють обороноздатність, зокрема інфраструктуру.
В Анкарі головним питанням буде те, як досягти цієї мети. Як зазначено в проєкті підсумкової декларації саміту, союзники мають продемонструвати «реалістичний шлях» до виконання цього зобов'язання.
Деякі посадовці НАТО, які спілкувалися з Радіо Свобода, побоюються, що багато країн відкладатимуть великі оборонні інвестиції через складний стан державних фінансів, а основні закупівлі здійснять лише у 2034–2035 роках.
Усередині Альянсу такий сценарій називають «ефектом хокейної ключки» – коли після років майже незмінних витрат відбувається різкий стрибок наприкінці періоду.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Європейські союзники та Канада вже витрачають близько 4% ВВП на оборону – Рютте4. Фактор Трампа
Саме тема оборонних витрат, імовірно, стане головною для президента США Дональда Трампа.
Він уже давно скептично ставиться до НАТО. За кілька днів до саміту він знову розкритикував Альянс у соціальних мережах, заявивши, що «безглуздо, щоб США й надалі йшли цим одностороннім шляхом, коли відносини не є взаємними».
До свого допису він додав графік, який показує, що США витрачають на оборону значно більше, ніж будь-який окремий європейський союзник.
Саме тут генеральний секретар НАТО Марк Рютте намагатиметься використати всі свої дипломатичні здібності, наголошуючи, що європейці та Канада вже істотно збільшують оборонні витрати.
Напередодні саміту він заявив, що решта 31 союзника вже витрачає близько 4% ВВП на оборону та безпеку, часто закуповуючи американське озброєння.
За словами Рютте, це означає, що інші члени Альянсу рухаються до вирівнювання рівня оборонних витрат зі США.
Попри побоювання щодо різких заяв Трампа, більшість співрозмовників Радіо Свобода в НАТО очікують, що саміт пройде без серйозних конфліктів.
Колишня речниця НАТО, нині експертка Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Оана Лунгеску вважає, що позитивна атмосфера нещодавнього саміту G7 у Франції може зберегтися й в Анкарі.
«Дипломати сподіваються, що «дух Евіана» – конструктивна атмосфера саміту G7 – пошириться й на Анкару, зокрема щодо підтримки України, адже ситуація на полі бою починає змінюватися», – сказала вона.
За її словами, добрі особисті стосунки між Трампом, Рютте та президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом також можуть допомогти уникнути серйозних суперечок.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Трамп знову висловився за передачу Гренландії під контроль США5. Іран
Війна навколо Ірану також створила напруженість усередині Альянсу.
Дональд Трамп відкрито висловлював невдоволення недостатньою «лояльністю» деяких союзників після того, як окремі країни відмовилися або тимчасово обмежили використання американцями своїх баз для ударів по Ірану.
Посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що президент справді був розчарований, однак наголосив, що ця ситуація вже залишилася в минулому.
У декларації саміту НАТО закличе офіційний Тегеран повністю забезпечити свободу судноплавства в Ормузькій протоці.
В Анкарі також будуть присутні представники кількох держав Перської затоки.
Водночас окремої ролі НАТО в регіоні наразі не передбачається.
Натомість Франція та Велика Британія формують коаліцію охочих, яка може залучити мінні тральщики, водолазні підрозділи та інші сили для забезпечення безпеки судноплавства.
Однак правила застосування цієї коаліції поки що залишаються невизначеними.
Крім того, за словами одного з посадовців НАТО, небагато європейських військових кораблів мають достатній захист від атак безпілотників.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Оман погодився з Великою Британією та Францією щодо захисту Ормузької протоки6. Де відбудеться наступний саміт НАТО?
Останнє питання, яке ще належить вирішити в Анкарі, – місце і дата наступного саміту НАТО.
Минулорічна декларація передбачала, що після Туреччини саміт прийматиме Албанія.
Однак у проєкті декларації Анкари наразі не вказано ні місце проведення, ні дату.
Причина полягає в тому, що частина союзників сумнівається, чи має країна, яка витрачає на оборону менш ніж 2% ВВП, приймати такий захід.
Албанія прагне вже цього року збільшити оборонний бюджет до 2,6% ВВП.
Не виключено, що остаточне рішення щодо проведення наступного саміту в Тирані буде ухвалене лише пізніше цього року.
Окремо всередині Альянсу триває дискусія про те, чи не варто повернутися до проведення самітів раз на два роки, як це було до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Частина союзників вважає, що через війну в Європі щорічні саміти залишаються необхідними.
Інші ж переконані, що за відсутності масштабних політичних рішень НАТО може збиратися на найвищому рівні рідше.