ТЕЛЬ-АВІВ – У вітрині власного закладу швидкого харчування Біджан Бахордарі тримає два прапори: синьо-білий ізраїльський із зіркою Давида та прапор дореволюційного Ірану – зелено-біло-червоний триколор із золотими левом і сонцем у центрі.
Накладаючи фаршировані перці, рис і густий червоний соус у контейнер для замовлення з собою, він зупинився розповісти, як це – бачити, як його нова батьківщина воює з країною, де він народився.
Чекаю, коли зможу туди повернутисяБіджан Бахордарі
«Я хочу і сподіваюся, що з цим режимом нарешті покінчать. І я чекаю, коли зможу туди повернутися. 17 років я там прожив і пам’ятаю все, – сказав він Радіо Свобода. – Щоранку перевіряю телефон, слухаю радіо, дивлюся телевізор».
Біджан Бахордарі виїхав з Ірану підлітком у 1978 році, щоб подорожувати. Поки він був за кордоном, шах Ірану був повалений, і утворилася Ісламська республіка. Відтоді Бахордарі жодного разу не повертався.
Зараз він одружений в Ізраїлі, має дітей і вже десять років має кафе «New Food Of Life» на ринку Левінські – у районі з великою кількістю перських крамниць і бізнесів.
За оцінками, в Ізраїлі проживає близько 250 тисяч іранських євреїв: до цієї цифри зараховують як тих, хто народився в Ірані, так і друге та третє покоління їхніх нащадків. Бахордарі дещо вирізняється, адже переїхав сюди ще до Ісламської революції. Більшість інших приїхали вже після неї.
Один із таких вихідців з Ірану – власник крамниці горіхів і сухофруктів за кілька кроків від закладу Бахордарі. Назвавшись просто Меїром, він розповів, що приїхав до Ізраїлю у 1979 році. Нинішня війна, за його словами, викликає у нього змішані почуття, але й дає надію.
«Це дуже дивно. Усе дивно. Ми атакуємо одне одного. Але це заради доброї справи. Іранський народ страждає. Їхній уряд – злий, дуже поганий для всього світу, не лише для Ірану», – сказав він, переходячи з англійської на іврит, щоб чіткіше донести свою думку.
Меїр приїхав до Ізраїлю після втечі з Ірану під час Ісламської революції 1979 року
Однак, попри надію на майбутнє, він усвідомлює небезпеку теперішньої ситуації – не лише через жертви серед цивільних в Ірані, а й тому, що зміна режиму може мати непередбачувані й потенційно насильницькі наслідки.
Люди боялися висловлюватися. Але тепер вони почуваються впевненіше. Ми очікуємо, що режим впадеМеїр
«Я був би дуже розчарований і засмучений, якби все закінчилося саме так. І не лише я – багато людей у всьому світі. Ми тісно пов’язані через соціальні мережі. Ми всі молимося. Ми всі підтримуємо це», – сказав він.
Перераховуючи країни, де розсіяна іранська діаспора, він сказав, що раніше «люди боялися висловлюватися. Але тепер вони почуваються впевненіше. Ми очікуємо, що режим впаде».
В Ірані й досі живе єврейська громада. Оцінки її чисельності різняться від кількох тисяч людей до приблизно 10–20 тисяч. До 1979 року ця спільнота була значно більшою.
Після революції багато євреїв залишили країну, коли нова влада зайняла різко антиізраїльську позицію, зокрема відмовилася визнавати право Ізраїлю на існування. Страта впливового представника єврейської громади Тегерана Хабіба Елґаніана у 1979 році ще більше прискорила відтік людей до Ізраїлю та інших країн, передусім до Сполучених Штатів.
Одне око плаче, а друге радієНікола
Однією з тих, хто залишив Іран після революції, була Нікола – девʼятирічною вона виїхала з родиною у 1979 році. Зараз жінка працює у сфері оздоровчих практик в Єрусалимі й згадує, як о десятій вечора їй сказали, що вже наступного ранку вона поїде з країни. За її словами, їй дозволили взяти лише три речі.
Нікола не називає свого прізвища через побоювання за безпеку своєї 77-річної матері. Вона вирішила залишитися в Ірані й досі живе там.
«Одне око плаче, а друге радіє, – сказала вона про нинішню ситуацію. – Я молюся, щоб після 47 років цей режим упав… Я плачу, бо знаю, яку ціну за це платять люди в Ірані».
Біджан Бахордарі пишається цією стіною у своєму кафе. На ній – фотографії відомих гостей і портрети покійного іранського шаха та його дружини
У своєму кафе в Тель-Авіві Біджан Бахордарі показує на стіну з фотографіями відомих гостей – серед них ізраїльські актори та співаки. Там також є портрети покійного шаха та його дружини.
Ледь стримуючи сльози, Бахордарі розповів про свою мрію.
«Я відкрию ще один ресторан, дуже великий, в Ірані. І повішу там прапори Ізраїлю, Сполучених Штатів та Ірану, а також [фото] шаха. Це буде щось дуже-дуже особливе», – сказав він.