У липні 2023 року президенти Польщі та України вшанували пам’ять жертв хвилі насильства, внаслідок якої під час Другої світової війни загинули десятки тисяч людей.
Президент України Володимир Зеленський і Анджей Дуда, тодішній президент Польщі, стали на коліна й поставили лампадки перед меморіалом поруч із вівтарем костелу в Луцьку (Волинська область України). У своїх повідомленнях у соціальних мережах обидва підкреслили єдність, написавши: «Пам’ять нас єднає!»
Через три роки це твердження проходить серйозне випробування на міцність: відновлена суперечка довкола того, що Польща називає Волинською різаниною, а Україна – Волинською трагедією, вдарила по відносинах між сусідніми країнами й може мати наслідки для оборони Києва від Росії та для євроінтеграції України.
Поштовхом до загострення стало рішення президента України Володимира Зеленського у травні надати одному з військових підрозділів почесне найменування на честь «Героїв УПА» – Української повстанської армії. Польща заявляє, що УПА в 1943–1945 роках убила близько 100 тисяч поляків на цій території, яка тоді перебувала під контролем Німеччини. Польський парламент визнав ці вбивства геноцидом.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Могили Гути Пеняцької: результати ексгумації. Хто відповідальний за вбивство жителів села у 1944 роціУкраїна відкидає таке визначення і заявляє, що українці також стикалися з ворожістю з боку поляків. Тисячі українців були вбиті під час актів помсти.
УПА була військовим крилом Організації українських націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери. У різні періоди Другої світової війни воювала як проти нацистської Німеччини, так і проти Радянського Союзу. Ці структури звинувачують у здійсненні кривавих кампаній проти поляків і євреїв.
Водночас багато українців вважають їх борцями за свободу – і це сприйняття посилилося на тлі того, як країна намагається відбити російське вторгнення через 35 років після здобуття незалежності від Москви після розпаду Радянського Союзу.
Польща, яка має власну історичну пам'ять про нацистсько-радянське вторгнення 1939 року та десятиліття домінування Москви після Другої світової війни, була одним із найрішучіших союзників України від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.
«Стратегічна помилка» чи дії у відповідь?
Як показувала поява Зеленського разом із Дудою у 2023 році, обидві країни тривалий час здебільшого стримували історичну напруженість. Але тепер публічна суперечка отруює двосторонні відносини й підвищує ризик ширших проблем у критичний момент.
«Втягування в конфлікт між політиками в Польщі та Україні – це стратегічна помилка, яка зашкодить обом сторонам: у бізнесовому, геополітичному та репутаційному планах», – попередив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у дописі в X минулого місяця.
Україна може втратити більше.
«Україна ризикує серйозно підірвати підтримку з боку Польщі», – сказав Радіо Свобода старший аналітик з питань України в International Crisis Group Лучіан Кім, наголосивши, що ця підтримка є «критично важливою» з кількох причин.
«Західна військова допомога Україні проходить через Польщу. Польща прийняла 1 мільйон українських біженців, – сказав Кім. – Польська підтримка також буде необхідною для прагнень України вступити до Європейського Союзу».
Президент Польщі Кароль Навроцький (ліворуч) і президент України Володимир Зеленський у Варшаві наприкінці минулого року
Ключовими фігурами у цій суперечці є Зеленський і наступник Дуди, президент Польщі Кароль Навроцький – історик, колишній директор музею Другої світової війни, який очолював Інститут національної пам’яті, коли консервативна партія «Право і справедливість» (PiS) висунула його кандидатом на виборах 2025 року.
19 червня Навроцький оголосив, що позбавляє Зеленського Ордену Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі – через його рішення щодо «Героїв УПА».
Зеленський повернув медаль Польщі, а троє його попередників, які отримали ту саму нагороду – Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко – зробили так само. Потім, 28 червня, він подав до парламенту законопроєкт про створення Національного пантеону для вшанування ключових постатей в історії України, попередивши, що «ніхто й ніколи не буде наказувати Україні, яких героїв шанувати».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
УПА, Пантеон. Чим є для президента Зеленського історична пам’ять: електоральною грою чи відстоюванням гідності країни?Речник Навроцького, який заявляв, що Польща «не може залишатися байдужою до утвердження символів злочину», назвав законопроєкт про пантеон «наступним етапом ескалації».
Передвиборча боротьба
Хоча корені цієї напруженості сягають кровопролиття, що сталося понад 80 років тому, нинішнє загострення значною мірою пов’язане з внутрішньополітичними міркуваннями як в Україні, так і в Польщі, кажуть аналітики та спостерігачі.
У Польщі ця суперечка є частиною «передвиборчого середовища», в якому «український фактор можна використати для здобуття голосів», сказав Радіо Свобода посадовець ЄС на умовах анонімності через чутливість теми.
Опозиційна PiS прагне посилити свої позиції у протистоянні з більш прихильною до України «Громадянською коаліцією» Туска, яка усунула її від влади у 2024 році, напередодні парламентських виборів, що мають відбутися до листопада 2027 року.
Суперечка навколо вбивств часів Другої світової війни може дати Навроцькому та PiS змогу скористатися значними антиукраїнськими настроями в Польщі, які підживлює невдоволення через наплив українців, переміщених внаслідок російського вторгнення. Опитування громадської думки свідчать, що підтримка прийому українських біженців різко знизилася через затягування війни.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Залужний, Буданов, Федоров: хто головний конкурент Зеленського? Гринів про повоєнні вибори та запит українцівВ Україні вибори заборонені під час воєнного стану, який діє від початку повномасштабного вторгнення. Але перспектива президентського голосування у не такому вже й далекому майбутньому залишається важливим чинником на тлі періодичного зовнішнього тиску та занепокоєння частини українців через те, що Зеленський уже сім років утримує владу. Хоча його рейтинги схвалення залишаються високими, триває своєрідна тіньова кампанія, у якій Зеленський протистоїть потенційним суперникам.
«Очевидно, що Зеленський діяв суто з внутрішніх мотивів і не враховував, як це може сприйматися за межами України», – сказав Кім про рішення надати підрозділу Сил спеціальних операцій Збройних сил почесне найменування «Героїв УПА».
«Зеленський, безумовно, приміряє на себе шати українського націоналізму і займає позиції, які раніше міг і не займати», – сказав він, додавши, що російське вторгнення зробило формування на кшталт УПА менш суперечливими всередині України, ніж вони були раніше.
Коли Зеленський балотувався в президенти у 2019 році, «історичні питання [і] минуле не мали для нього жодного значення», – сказав Радіо Свобода Ігор Гринів, політичний стратег, який очолював виборчий штаб тодішнього президента Петра Порошенка на тих виборах.
«Проблеми попереду»
Тепер, за словами Гриніва, Зеленський грає на ту частину електорату, яка не голосувала за нього у 2019 році і для якої історична пам’ять є важливою – зокрема тому, що його найпомітніші потенційні суперники «усі сприймаються як більш патріотичні, ніж сам Зеленський».
У результаті, стверджує він, Зеленський тепер «іноді біжить швидше за саме суспільство» у питаннях, що стосуються націоналістичних постатей минулого, і «не знає проблем, які можуть виникнути із сусідами або в самій Україні».
Масштаб цих проблем поки що незрозумілий.
Позбавлення Зеленського Ордену Білого Орла «не означає зміни стратегічного напрямку польської безпекової політики, – заявив Навроцький у своїй заяві. – Ми підтримували й продовжуємо підтримувати Україну, бо знаємо, що російська агресія становить загрозу для безпеки Польщі та всієї Європи».
Але він попередив, що шлях України до ЄС «вимагає готовності чесно подивитися на складні сторінки власної історії».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Навроцький розповів про «ввічливу» розмову із Зеленським у Анкарі«Об’єднана Європа була побудована на відмові від тоталітаризму та культу насильства. Ці принципи мають діяти для всіх. Для тих, хто цього не розуміє, не може бути місця в Європейському Союзі, і Польща цього точно не допустить», – заявив Навроцький.
На запитання, чи вплине суперечка з Польщею на європейські перспективи України, посадовець ЄС, який говорив на умовах анонімності, відповів: «У короткостроковій перспективі – ні. У довгостроковій – можливо, дуже сильно».
Польща, одна з 27 країн-членів ЄС, нещодавно дала згоду на відкриття наступного тижня «кластера» переговорних «розділів» для України, що просуває цей складний процес. Але посадовець сказав, що відкриття подальших кластерів і закриття розділів, тобто досягнення домовленостей щодо них, може бути складним.
Незалежно від того, чи сповільнить нинішня суперечка шлях України до ЄС, за словами Кіма, вона «підсвічує проблеми попереду» – проблеми, які стосуються радше теперішнього й майбутнього, ніж минулого.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Проти польського фермера, який виїхав на акцію з прапором СРСР і зверненням до Путіна, порушили справуПобоювання польських фермерів, що українська продукція може витіснити їх із ринку, вже призводили до протестів. Польські перевізники мають схожі занепокоєння щодо своїх заробітків у разі вступу України до ЄС – і такі побоювання поділяють також в інших країнах регіону.
Поки що немає ознак того, що загострення між Києвом і Варшавою перекинеться на часом нестабільні американсько-українські відносини або вплине на зусилля президента США Дональда Трампа укласти мирну угоду між Росією та Україною. Трамп похвалив Навроцького під час зустрічі із Зеленським на полях саміту НАТО в Туреччині 8 липня, але не згадав історичну суперечку.
Ескалація чи деескалація
Вже були спроби знизити напруженість.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 3 липня зустрівся у Варшаві зі своїм польським колегою Радославом Сікорським і заявив, що запропонував «пакет антикризових кроків», зокрема зустрічі дипломатів та істориків, а також звернення до релігійних лідерів, «щоб використати їхній авторитет». Незрозуміло, чи вдалося досягти якихось домовленостей.
Президент України Володимир Зеленський зустрічається з президентом Польщі Каролем Навроцьким під час саміту лідерів НАТО в Анкарі
Уперше після початку цієї суперечки Зеленський і Навроцький зустрілися приблизно на годину 8 липня на полях саміту НАТО в Анкарі. Навроцький сказав, що їм «не вдалося розв’язати історичні питання», але дав зрозуміти, що й не очікував цього.
Зеленський назвав це «важливою і необхідною розмовою», а обидва президенти заявили, що Росія є спільною загрозою.
Напруга зберігалася напередодні щорічного вшанування жертв у Польщі 11 липня. Керівник Офісу Зеленського, колишній очільник української військової розвідки Кирило Буданов в інтерв’ю виданню «РБК-Україна» раніше цього тижня заявив, що має інформацію про те, що Польща «готує цілу низку… ескалаційних кроків» і що напруга, ймовірно, триватиме. Він не навів деталей або доказів.
Хоча аналітики кажуть, що Зеленський, можливо, не усвідомлював, що присвоєння військовому підрозділу назви на честь «Героїв УПА» викличе резонанс за межами України, успіх Києва у стримуванні російських сил у війні, в якій багато хто спершу прогнозував Україні швидку поразку, міг посилити його впевненість, і впевненість інших високопосадовців, на світовій арені.
«Україна не сприйме ультиматумів ні від кого в цьому світі. Останній, хто намагався поставити нам ультиматум – це Російська Федерація, – сказав Буданов. – Без образ для Польщі, але [Росія] трохи потужніша за Польщу… Ультиматумом з нами розмовляти не треба».