ВАШИНГТОН – Конгрес США 16 вересня ухвалив масштабне законодавство, спрямоване проти Росії та Ірану, і передав президенту Дональду Трампу пакет санкцій, який, за словами прихильників законодавства, посилить тиск на Москву та держави, що допомагають фінансувати її війну проти України.
Палата представників 262 голосами проти 159 ухвалила «Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». За нього проголосували 203 республіканці, 58 демократів і один незалежний конгресмен. Проти виступили сім республіканців і 152 демократи.
Минулого місяця законопроєкт уже схвалив Сенат – 86 голосами проти 11. Він названий на честь покійного сенатора-республіканця від Південної Кароліни Ліндсі Грема, який понад рік працював над формуванням двопартійної підтримки цього законодавства до своєї раптової смерті в липні.
Сенатор-республіканець США Ліндсі Грем під час пресконференції. Київ, 10 липня 2026 року
Очікується, що президент США Дональд Трамп підпише законопроєкт.
Законодавство передбачає заходи проти російських посадовців, фінансових установ, енергетичного сектору та «тіньового флоту» танкерів Росії. Воно також надає Трампу повноваження запроваджувати мита до 100 відсотків щодо великих покупців російських нафти й газу, а також щодо країн, які допомагають Москві обходити санкції. Закон також продовжує дію санкцій США проти Ірану.
Його ухвалення стало першим великим двопартійним законодавчим рішенням Конгресу на підтримку України після пакета надзвичайної допомоги, затвердженого у квітні 2024 року.
Мита розділили демократів
Проходження законопроєкту через Палату представників ускладнила опозиція з боку демократів, яка значною мірою була пов’язана з додатковими повноваженнями щодо запровадження мит, які документ надає Трампу.
Лідер демократичної меншості в Палаті представників Гакім Джеффріс із Нью-Йорка заявив, що підтримує тиск на Росію, але не може підтримати те, що він назвав новими широкими президентськими повноваженнями щодо запровадження мит.
Конгресмен Грегорі Мікс із Нью-Йорка, провідний демократ у комітеті Палати представників із закордонних справ, також заявив, що залишається відданим меті зупинити війну Росії проти України, але виступає проти положень законопроєкту щодо мит.
Мікс зазначив, що Трамп уже має значні повноваження для запровадження санкцій проти Москви, і висловив думку, що законопроєкт мав би містити жорсткіші вимоги до адміністрації щодо використання цих повноважень.
Водночас 58 демократів проголосували за законодавство, що свідчить про збереження підтримки серед багатьох законодавців ідеї запровадження додаткових економічних заходів проти Росії.
Американські законодавці біля Капітолію США після схвалення законопроєкту про санкції проти Росії та Ірану. Вашингтон, 16 вересня 2026 року
Критики також висловили занепокоєння, що повноваження щодо запровадження мит можуть зачепити партнерів і союзників США, зокрема європейські країни, які продовжують імпортувати російські енергоносії.
Однак європейські посадовці у коментарях після голосування не підтримали твердження про те, що Європа виступає проти цього законодавства.
Посол Естонії у США Ганнес Гансо 16 вересня заявив Радіо Свобода, що Таллінн підтримує жорсткі санкції проти Росії і прагне, щоб їх запровадили якнайшвидше.
«Ми підтримуємо максимально жорсткі санкції проти Росії, – сказав Гансо. – Вона є агресором, тож тепер це дає можливість запровадити дуже ґрунтовні, жорсткі та всеосяжні санкції».
Гансо визнав, що законодавство не є ідеальним, однак наголосив, що пріоритетом є запровадження нових санкцій. «Чим швидше ми зможемо запровадити ці санкції проти Росії, тим краще», – сказав він.
Ми будемо уважно стежити за адміністрацієюМарсі Каптур
ЄС зберігає широкі санкції проти Росії, а європейські уряди продовжують закликати до тиску на Москву через її війну проти України.
Для конгресвумен Марсі Каптур із Огайо, співголови Українського кокусу в Конгресі, увага тепер зміщується від дій Конгресу до того, як адміністрація Трампа використовуватиме нові повноваження.
«Ми будемо уважно стежити за адміністрацією і за тим, що вона робитиме з цими новими повноваженнями, які їй надали», – сказала Каптур Радіо Свобода.
Конгресвумен США Марсі Каптур (архівне фото)
«Ми знаємо, як із вами впоратися»
Прихильники законодавства заявляють, що положення про мита мають на меті вплинути на країни, закупівлі російських енергоносіїв якими допомагають фінансувати війну Москви.
Сенатор-демократ від Коннектикуту Річард Блюменталь, один зі співавторів законодавства, після голосування звернувся до Кремля з різким посланням. «Володимире Путіне, ми знаємо, як із вами впоратися», – сказав Блюменталь.
Умиротворення – це не стратегіяРічард Блюменталь
Він попередив Китай та Індію, що подальші закупівлі російських нафти й газу можуть призвести до застосування проти них нових заходів США. «Китаю та Індії варто змінити свою поведінку і купувати нафту й газ деінде», – сказав він.
Блюменталь заявив, що законодавство покликане посилити тиск на Москву і змусити Путіна перейти до переговорів, водночас наголосивши, що самих лише санкцій буде недостатньо.
«Умиротворення – це не стратегія», – сказав він, додавши, що Конгресу необхідно й надалі надавати Україні військову, економічну та політичну підтримку.
Сенаторка Джин Шагін із Нью-Гемпшира, провідна демократка в Комітеті Сенату із закордонних справ, заявила, що цей захід надсилає Путіну «недвозначний двопартійний сигнал».
«Кожен долар, який Росія заробляє завдяки незаконним продажам енергоносіїв, – це ще один долар, який Путін може використати для придбання безпілотників, ракет і зброї, щоб убивати невинних українців», – сказала Шагін.
Вона закликала Трампа підписати законопроєкт і використати нові повноваження, щоб змусити Путіна до «змістовних» переговорів про припинення війни.
Сенаторка-республіканка від Алабами Кеті Брітт, одна з ключових прихильниць законодавства, заявила, що цей захід також змусить Іран відповідати за те, що вона назвала «47 роками терору».
Законопроєкт продовжує на п’ять років дію закону про санкції проти Ірану, зберігаючи санкції, спрямовані проти енергетичного та збройового секторів Ірану.
Cенатор-республіканець Ліндсі Грем та сенатор-демократ Річард Блюменталь. Київ, 30 травня 2025 року
Данина пам’яті Грему
Голосування також стало завершенням кампанії, яку очолював Грем, працюючи разом із Блюменталем та іншими сенаторами над формуванням двопартійної підтримки законодавства.
Незадовго до смерті Грем досяг домовленості з адміністрацією Трампа, яка допомогла відкрити шлях до голосування в Сенаті.
«Це так багато означає для мене і так багато означало для Ліндсі», – заявила після голосування в Палаті представників сестра Грема, сенаторка від Південної Кароліни Дарлін Грем.
Конгресмен Майкл Маккол із Техасу, який вніс версію законопроєкту до Палати представників, заявив, що документ може завдати значної шкоди здатності Росії фінансувати війну.
За словами Маккола, він «підірве російську воєнну машину» та посилить тиск на Путіна з метою змусити його до переговорів.
«Ліндсі розумів ці загрози. Він мав сміливість виступити проти них і протистояти їм, якою б не була політична ціна», – сказав Маккол.
«Сьогодні 262 члени Палати представників проголосували не лише за Україну, а й за свободу та демократію, – додав він. – І сьогодні ми стали ще на один крок ближчими до втілення бачення Ліндсі щодо тривалого миру в Україні та за її межами».
Спікер Палати представників Майк Джонсон із Луїзіани заявив, що законодавство чинить «максимальний тиск» на Путіна та країни, які допомагають Росії обходити санкції.
«Надто довго Путін фінансував цю руйнівну війну за рахунок грошей і ресурсів країн, які були готові заплющувати на це очі, і сьогодні цьому покладено край», – сказав Джонсон.
Спікер Палати представників Майк Джонсон, архівне фото
«Досить» Росії
Конгресмен Стені Гоєр із Меріленду, один зі співавторів законодавства в Палаті представників і давній прихильник України, заявив, що голосування стало підтвердженням відновленої відданості Конгресу підтримці Києва.
«Сьогодні ми зробили крок до виконання нашої обіцянки країні дотримувати її суверенітет і демократію», – сказав Гоєр.
Він пов’язав нинішню війну Росії з міжнародною реакцією на захоплення Москвою Криму у 2014 році.
«Досить стояти осторонь і знаходити виправдання вашим діям, досить дозволяти вбивати українців щоночі, досить крадіжки східної України та Криму», – сказав Гоєр.
Боротьба України не завершенаСтені Гоєр
Гоєр також заявив, що Україна повинна мати право самостійно визначати механізми забезпечення своєї безпеки, зокрема вирішувати, чи вступати до НАТО.
За його словами, голосування в Палаті представників не слід розглядати як завершення підтримки Києва з боку Конгресу. Він додав, що він та інші законодавці планують працювати над додатковим законодавством щодо постачання зброї та військових матеріалів.
«Боротьба України не завершена, і ми маємо залишатися вірними рішенню, яке ухвалили в Конгресі», – сказав він.
У Києві ухвалення законопроєкту привітали як важливий крок у посиленні тиску на Москву.
Тимчасовий повірений у справах України у Вашингтоні Денис Сєнік подякував американським законодавцям за те, що він назвав «потужним кроком», заявивши, що це законодавство підніме моральний дух мільйонів українців, які борються за свободу і мир.