Росія захопила 78,1% Донецької області за вісім років гібридної і вже майже чотири повномасштабної агресії, підрахував DeepState.
Частина Донбасу, що лишається під контролем українських сил, – це «пояс фортець», як називає американський Інститут вивчення війни (ISW) мережу укріплень між чотирма великими містами на півночі регіону.
Кремль намагається отримати ці території не на полі бою, а за столом переговорів. Проте на землі теж не припиняє зусиль: у Костянтинівці фіксуються бої, довкола міста «сіра зона» підійшла впритул і утворила півколо. Тактику противник застосовує ту ж, що в Покровську, Мирнограді та Куп’янську – просочування. За оцінкою військового оглядача Костянтина Машовця, задум агресора цілком очевидний.
- Наскільки великою є загроза для Костянтинівки?
- Чи може битва за місто стати головною у цьому році?
- Як Силам оборони втримати Костянтинівку?
У цьому розбирався проєкт Донбас Реалії (Радіо Свобода).
Перша ланка «поясу фортець»
Армія РФ дісталась до Костянтинівки – крайньої південної точки головної лінії оборони на Донбасі або ж «поясу фортець» за визначенням американського Інституту вивчення війни.
Цей пояс являє собою мережу фортифікаційних споруд на півночі Донбасу довжиною у 50 кілометрів, наріжними точками яких є чотири великих міста. Фактично це одна велика агломерація, що лежить по обидва боки траси Н-20.
Південна частина:
- Костянтинівка;
- Дружківка.
Північна частина:
- Краматорськ;
- Слов’янськ.
DeepState позначив «сіру зону» у Костянтинівці – на її південно-східних околицях – ще 12 листопада після одного з рідкісних останній рік механізованих штурмів армії РФ. До кінця місяця вона збільшилась і відтоді не рухається, але ситуація навколо самого міста ускладнюється.
У перші дні нового року проєкт повідомив про кілька незначних, але загрозливих просувань армії РФ: на схід від Костянтинівки біля Предтечиного, Олександро-Шультиного та в Часовому Яру. Зараз Костянтинівський напрямок третій за інтенсивністю боїв після Покровського та Гуляйпільського, згідно зі зведеннями Генштабу ЗСУ.
Костянтинівка на мапі DeepState станом на 8 січня 2026 року
Крім «сірої зони» на околиці міста, вона півколом охоплює його з північного сходу і півдня – з цього напрямку агресору залишається близько шести кілометрів до міської межі.
«У небі над Костянтинівкою скоро будуть затори від FPV-дронів» – розповів в ефірі Радіо Донбас Реалії військовий журналіст «Суспільне Новини» Тарас Ібрагімов, який нещодавно провів кілька днів у місті разом з бійцями підрозділу Kurt&Company 28-ї ОМБр.
Крум того, зазначив він, армія РФ щодня б'є по Костянтинівці з артилерії та авіації, застосовуючи керовані авіабомби. Через це навіть зайти до міста для українських військових є складним завданням.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна у 2026 році: де слабкі місця Росії?За оцінкою військового оглядача Костянтина Машовця, «ситуація там розвивається досить негативно для ЗСУ». Він вважає задум Росії тут очевидним.
«Очевидно, що українське командування на цьому напрямку має справу із досить чітким і структурованим задумом (планом) ворога, який, на мою думку, передбачає «подвійне охоплення» всієї агломерації Дружківка – Костянтинівка, щонайменше у два етапи», – зазначає Машовець у своєму огляді ситуації довкола Костянтинівки.
Військовий оглядач описує ці два етапи так:
- «мале» охоплення (перший етап) – обхід самої Костянтинівки зі сходу та південного заходу, що також передбачає прорив противника в східну, південну та західну частини міста з цих напрямків.
- «велике» охоплення (другий етап) – прорив армії РФ на напрямку Шахове – Софіївка – Райське на ближні підступи до Дружківки і так само — прорив в тому ж напрямку, але з іншого (східного) боку (з боку Часів Яру), тобто приблизно у районі Семенівка – Білокузьминівка – Веролюбівка – Куртівка.
Напрямки руху військ РФ, які позначені на мапі DeepState, відповідають першому етапу – «малому охопленню».
Зруйновані російськими ударами багатоповерхівки у Костянтинівці. Костянтинівка, 20 грудня 2025 року
Як головну тактику Росія стосовно Костянтинівки використовує ту саму, що вже випробувала на інших містах, зокрема, Покровську та Куп’янську. А саме, як пише Костянтин Машовець, «інтенсивне «проникнення» та інфільтрація значної кількості малих піхотних груп у густонаселені міські райони з масованою підтримкою дронів».
Крім того, за даними оглядача, незадовго до Нового року на цю ділянку прибули щонайменше дві додаткові групи спецпризначенців – операторів БПЛА з 16-ї окремої бригади спецпризначення Головного управління Генерального штабу ЗС РФ, раніше відомого як «ГРУ».
«Очевидно, що до початку етапу масового «проникнення» противник спробує якщо не заблокувати, то хоча б істотно ускладнити логістику українських частин і підрозділів, які обороняються в цьому напрямку безпосередньо в місті», – припускає Машовець.
Захопити Костянтинівку для Росії важливо не лише політично і не лише тому, що це «ворота» до наступних міст «поясу фортець» – в разі її захоплення ці «ворота» можуть пришвидшити просування і значно ускладнити становище українських сил на інших ділянках.
Всупереч поширеним уявленням про Донбас як про суцільний степ, у регіоні є ділянки з висотами – зокрема, там, де проходить Донецький кряж. На висотах, до прикладу, лежить Часовий Яр, завдяки чому зокрема Росії не вдається захопити місто вже понад півтора року. Є вони і в Костянтинівці.
Слов'янськ, Краматорськ, Часів Яр та Костянтинівка на топографічній мапі
«Місто в будь-якому разі треба тримати, це висота. Тримається й буде триматися. Здати його – немає варіантів. Якщо ворог отримає висоту, у нього стратегічна перевага. Ви бачили, ми по двох горах підіймалися, коли їхали сюди. Уявіть собі, скільки територій може впасти, щойно вони візьмуть це місто», – говорив у вересні минулого року захисник Костянтинівки з позивним «Вовк» журналістам телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время».
«Наступна висота після Костянтинівки – Краматорськ. Ти не будеш ні приймати, ні вести бої знизу вгору. Тобто для ворога це буде дуже зручно. Тому ми не можемо віддати це місто», – наголошував «Вовк».
Сергій Хомінський, пресофіцер 100-ї ОМБр, яка півтора року боронить підступи до Костянтинівки, деталізує значення контролю над висотами.
«Це контроль, вогневий контроль над низинами. Це можливість мати перевагу в застосуванні БПЛА, перевагу в застосуванні засобів радіоелектронної боротьби тощо, – пояснює він в ефірі Радіо Донбас Реалії. – Цілком очевидно, що висота – це перевага, це велика перевага».
18 грудня Міноборони РФ заявило, що російські війська нібито контролюють «понад 50% території міста». Це не підтверджує ні українське командування, ні дані об'єктивного контролю, ні західні аналітики, зокрема, Інститут вивчення війни.
Битва за Костянтинівку – головна битва 2026 року?
Попри ускладнення ситуації довкола і в самому місті, аналітики не вважають, що битва за Костянтинівку стане головною у 2026 році.
На думку військового оглядача Костянтина Машовця, Росія досі розглядає штурм і захоплення міста як завдання «за нагоди», «бо таку «солянку», яку воно пригнало для захоплення Костянтинівки, рідко де зустрінеш». Крім того, зазначає військовий оглядач, накопичення штурмової піхоти тут відбувається досить повільно.
«Проте навіть таке досить «плавне» і дуже поступове накопичення дає ворогу можливість просуватися в кількох секторах і напрямках тактичної зони, створюючи своєрідний ефект «кумулятивної загрози» у вигляді глибшого прориву», – водночас попереджає він.
Читайте також: «Не факт, що Костянтинівка стане головною точкою»: як може змінитися мапа боїв на Донбасі у 2026 році
Виходячи з динаміки та загальної оперативно-стратегічної ситуації, а також стану оперативних і стратегічних резервів армії РФ, Машовець припускає: гіпотетичну «Костянтинівську наступальну операцію» агресор зможе реалізувати лише послідовно. Тобто в ті ж два етапи малого та великого охоплення, а не за схемою «все одразу».
«Хоча, звісно, знаючи «замашки» російських «полководців» і звички їх військово-політичного керівництва, що стоїть над ними і зазвичай прагне швидко й «всього одразу», вони цілком можуть вирішити спробувати реалізувати цей задум одночасно, «розмазуючи» свої сили та засоби в кількох напрямках одночасно», – все ж не виключає він.
У Костянтинівці залишаються 2 850 цивільних, а евакуація з міста стає дедалі складнішою і небезпечнішою, попередив представник Донецької ОВА Дмитро Петлін під час онлайн-брифінгу 8 січня.
У місті немає газу, централізованого водо- та електропостачання, через постійні атаки армії РФ ремонт неможливий, повідомив голова Костянтинівської МВА Сергій Горбунов.
На думку ізраїльського військового аналітика Давида Гендельмана, чи стане битва за Костянтинівку головною у цьому році, залежить від просування армії РФ з північного флангу «поясу фортець».
«Останні місяці на Лиманському напрямку у росіян були успіхи в просуванні, тому, якщо ми говоримо про весь 2026 рік, то далеко не факт, що саме Костянтинівка стане головною точкою докладання [російських] сил, – пояснює експерт в ефірі Радіо Донбас Реалії. – Залежно від темпів просування, можливо, вже підійдуть ближче до Слов'янська, тобто з півночі».
Жінка пасе кози біля будівель, пошкоджених російськими обстрілами, 18 грудня 2025 року
Ще один фактор – куди Росія скерую свої сили в разі захоплення Покровсько-Мирноградської агломерації, зауважує Гендельман.
«Поки у всій цій агломерації (Слов'янськ – Краматорськ – Дружківка – Костянтинівка – ред.) найгарячіша точка – Костянтинівка, але далеко не факт, що скоро це не зміниться», – наголошує він.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що грудень 2025 року став першим місяцем за весь час повномасштабного вторгнення, коли тільки Сили безпілотних систем знешкодили приблизно стільки ж російських солдатів, скільки агресор зміг завербувати – близько 33 тисяч.
Можливо, це передвісник перелому на фронті. Костянтин Машовець, говорячи про наміри Росії на Костянтинівському напрямку, радить звертати увагу насамперед на динаміку змін у складі та чисельності угрупувань противника. Бо, наголошує військовий оглядач, «основним інструментом якраз і є саме «людський ресурс» його піхоти».