У Чорному та Азовському морях ускладнюється ситуація в екосистемах. В акваторіях окупованого Росією Криму зникають традиційні для цього регіону види риб. Невтішних висновків доходять як українські, так і підконтрольні РФ експерти. Що відбувається, розповідаємо в матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Якою є ситуація в Чорному та Азовському морях, достовірно невідомо. Через російську окупацію Криму та його акваторій повноцінно вивчити цю ситуацію неможливо, оскільки Росія не допускає на цю територію незалежних учених і дослідників.
Лише небагато фахівців сьогодні системно стежать за ситуацією в Криму, і це не дає повної та достовірної картини того, що відбувається. Окремі дослідження проводять на основі відкритих джерел інформації, ретроспективних знань авторів про проблематику, а також супутникових даних. Навіть ці дані дозволяють експертам зробити висновки про масштабні зміни в Чорному та Азовському морях за останнє десятиліття. Підтверджують ці висновки і вчені, які проводять свої морські дослідження під контролем РФ.
Хто псує море
Присутність російського військово-морського флоту, засилля авіації та озброєння, запуск ракет по материковій частині України та «прильоти» у відповідь від Сил оборони України впливають на ситуацію в Чорному та Азовському морях.
Значно вплинули на екосистеми Чорного моря На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування греблі Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві греблі російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна адміністрація натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили греблю Каховської ГЕС.
Численні експерти заявляли, що руйнування греблі відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ. Служба безпеки України 1 жовтня 2025 року повідомила про заочне висунення підозри російському генералу Володимиру Омельяновичу, начальнику штабу угруповання «Днепр» армії Росії, заявивши, що саме він командував підривом греблі Каховської гідроелектростанції. у 2023 році та розлив мазуту з російських танкерів у Керченській протоці. У 2025 році російські та українські дослідники фіксували масову загибель дельфінів у Чорному морі.
Чорне море сьогодні перебуває під серйозним тиском через військову агресіюПавло Гольдін
«Чорне море сьогодні перебуває під серйозним тиском через військову агресію, яка створила небезпечні умови для судноплавства, морських екосистем і прибережних територій. Ми бачимо майже всі види впливу на навколишнє середовище, крім ядерної та біологічної загрози. Найнебезпечніша категорія морського сміття – це міни та боєприпаси», – заявляв доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України Павло Гольдін на форумі «Крим: дім, за який ми боремося» у Києві в лютому.
Понад десятиліття Росія мілітаризує Чорне море і використовує його для своїх військових цілей, заявляють у Представництві президента України в АРК. У результаті вода в ньому «сильно забруднена» нафтопродуктами та відходами життєдіяльності, уздовж берегів є зони з надлишками токсичних речовин: кадмію, іонів міді, свинцю та хрому, а також спостерігається процес цвітіння води через нестачу кисню, стверджують у відомстві.
Чорне море біля берегів окупованого Криму, листопад 2024 року
За його даними, через масштабне забруднення води в Чорному морі зникають осетри, судак, рожеві пелікани, деградують заповідні території Керченської протоки, дельти Дунаю та Чорноморського біосферного заповідника.
Чорне море має стратегічне значенняППУ в АРК
«Чорне море має стратегічне значення, і його стан безпосередньо впливає на безпеку та стабільність не лише Чорноморського регіону, а й усього світу. Його життєздатність за останній час істотно погіршилася. Колись місце, де активно розвивався бізнес, куди приїздили на відпочинок цілими сім’ями, стало центром болю, який принесла війна. Світ має об’єднати свої зусилля, щоб повернути Чорному морю його роль простору миру, торгівлі та розвитку», – заявляють у Представництві.
У підконтрольному Росії Інституті біології південних морів заявляють, що в Чорному морі за останні роки повністю втрачені запаси особливо цінних осетрових видів риб (султанки, мерланки та шпротів). Але серед причин в інституті не згадують військовий фактор, а посилаються на «людське втручання» та «проблеми всього світового океану».
Російська влада публічно не коментує висновки про масштабне забруднення Чорного моря.
Зникають бичок і тарань
Чимало проблем фіксують останнім часом і в Азовському морі. Там зникає популяція бичка – риби, без якої раніше важко було уявити собі азовські курорти.
Азовський бичок, ілюстраційне фото
Тепер через підвищення солоності води бичок не може розмножуватися, як раніше, заявив російським ЗМІ доцент кафедри зоології та аквакультури Інституту біохімічних технологій, екології та фармації підконтрольного РФ КФУ імені В.І. Вернадського Володимир Гайдаєнко.
Одним із факторів, що вплинули на кількість бичка в Азовському морі, є засолення водиВолодимир Гайдаєнко
«Одним із факторів, що вплинули на кількість бичка в Азовському морі, є засолення води. Підвищення солоності приблизно на два проміле унеможливило розвиток ікри бичка, яка розвивається в межах 9-11 проміле, а солоність Азовського моря зараз піднялася до 13», – сказав він, зазначивши, що бичок може перестати бути промисловою рибою Азовського моря.
Також скорочується в Азовському морі популяція судака і тарані, заявляють у Південній філії ВНІРО (російський науково-дослідний інститут рибного господарства). Ці види риби становлять основу промислу на Азові та є традиційною частиною раціону жителів східного Приазов’я.
Азовське узбережжя, Ленінський район у Криму, архівне фото
«Нині низка причин істотно підірвала популяції цих видів риб – це й інтенсивний браконьєрський вилов протягом останніх десятиліть, і осолонення Азовського моря, і заростання природних нерестилищ на лиманах і малих річках», – пояснили у Південній філії ВНІРО.
На ситуацію в Азовському морі впливає безліч факторів. Серед них – глобальне потепління та скиди у воду промислових відходів, мазуту й інших видів палива, а також залишки знищеної військової техніки та руйнування берегової інфраструктури під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Загроза медузам?
Російська влада оголосила про масштабний вилов медуз в Азовському морі 2026 року. Експериментальний вилов стартує в липні у курортних зонах, заявив російським ЗМІ голова Росриболовства Ілля Шестаков. За його словами, частину медуз видобуватимуть для отримання желатину і колагену, частину використають «у харчових цілях», а решту знищать «заради екологічного благополуччя моря».
Медузи на узбережжі Азовського моря в Криму, архівне фото
Такі дії російської влади стануть «черговим варварським втручанням в екосистему заради швидкого прибутку», заявляють в українському Центрі національного спротиву.
Медузи є критично важливою ланкою морського балансЦНС
«Медузи є критично важливою ланкою морського балансу, яка стримує розмноження планктону і підтримує життя в акваторії. Їхнє масове знищення неминуче призведе до неконтрольованого «цвітіння» води, різкого падіння рівня кисню та вимирання рибних ресурсів», – заявляють у відомстві.
У ЦНС називають це «типовим прикладом стратегії «випаленої землі», де майбутнє регіону «приноситься в жертву миттєвому збагаченню».
Загроза Причорномор’ю
У Міністерстві захисту довкілля України ще 2022 року заявили, що Росія «порушує Бухарестську конвенцію» про охорону моря, що «загрожує екологічною катастрофою не лише Україні, а й усім причорноморським країнам».
Чорне море, ілюстраційне фото
Мілітаризація Росією Азовського та Чорноморського регіонів є екоцидом і порушенням міжнародного гуманітарного права, заявляє влада України на міжнародних майданчиках.
Публічної реакції влади РФ на ці висновки немає. Вони визнають негативні зміни біля берегів Криму лише частково. Учені трьох наукових інститутів Росії за результатами досліджень акваторії Чорного моря біля узбережжя Криму 2023 року назвали найістотнішим фактором його забруднення нафтові скиди та стічні води з населених пунктів півострова. Про військовий фактор вони у своїх висновках не згадують.
В Україні поки немає стратегії відновлення екологічного стану морів, що омивають Крим. Для цього їм бракує повноцінних досліджень на місці. Створення такої стратегії багато в чому залежатиме від формату й наслідків деокупації Криму.