Співпраця Китаю з Іраном. США посилять тиск?

Іранські прапори поруч із виставленими ракетами на тлі вежі Азаді під час святкування 47-ї річниці Ісламської революції в Тегерані, 11 лютого

Ілія Джазаері


Після завершення другого раунду ядерних переговорів у Женеві 17 лютого Сполучені Штати розглядають можливість посилення тиску на експорт іранської нафти до Китаю, яка продається зі знижкою та вважається ключовим фактором економічного виживання Тегерана.

Понад 80 відсотків іранського експорту нафти припадає на Китай. За даними Axios з посиланням на американських посадовців, президент США Дональд Трамп і прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу домовилися, що Вашингтон докладе зусиль для скорочення продажів іранської нафти Китаю, що може значно посилити тиск на Тегеран.

У відповідь на ці повідомлення Міністерство закордонних справ Китаю 16 лютого заявило, що «нормальна співпраця між країнами в межах міжнародного права є розумною і законною, а тому має поважатися й захищатися».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Представники США й Ірану проводять нові переговори, спрямовані на запобігання війні

Цей конфлікт підкреслює, наскільки важливою стала роль Китаю у здатності Ірану протистояти західному тиску. Пекін є найбільшим торговельним партнером Тегерана та дедалі важливішим джерелом технологій і співпраці у галузі безпеки. Це робить китайські закупівлі нафти привабливою ціллю для зміни переговорного балансу.

Водночас зростання тиску з боку США та стримана реакція Китаю демонструють складну роль Пекіна. Поки Іран стикається з нарощуванням військової присутності США в регіоні та поновленням дипломатичного тиску після жорстокого придушення загальнонаціональних протестів, Китай зберігає обережну позицію, закликаючи до стабільності та уникаючи прямої конфронтації з Вашингтоном.

Водночас багаторічне поглиблення співпраці – від підготовки поліції до вдосконалення систем спостереження – допомогло Тегерану придушувати інакомислення та пережити одну з найсерйозніших за останні роки криз для клерикального режиму.

«Це модель, у якій Китай досяг майстерності та яку вдосконалював у себе вдома, – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Майкл Кастер, керівник глобальної китайської програми британської правозахисної організації Article 19. – Державам на кшталт Ірану не потрібно заохочення до авторитаризму, вони можуть переймати більш ефективні й дієві методи, які застосовує Китай».

Експорт «методички»

Нафта стала основою китайсько-іранських відносин упродовж останніх років. Американські санкції, спрямовані на стримування ядерних амбіцій Тегерана, частково нівелювалися закупівлями з боку Пекіна – часто за зниженими цінами.

Значна частина торгівлі здійснюється через бартер: іранська нафта в обмін на китайські товари, технології та інфраструктуру. Така система наситила іранський ринок китайською продукцією, одночасно допомагаючи підтримувати доходи уряду.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Я наполягав на продовженні переговорів з Іраном» – Трамп про результати зустрічі з Нетаньягу

6 лютого Трамп підписав указ, який дозволяє посилити економічний тиск на Іран і потенційно націлитися на китайські закупівлі нафти.

Ці кроки можуть також вплинути на постачання китайського обладнання, яке є основою іранської системи цензури, зокрема тієї, що дозволила владі відключити значну частину країни від інтернету під час січневих протестів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іран досі не в мережі. Чи повернеться у країну інтернет?

«Цифровий простір – це місце, де громадське суспільство знаходить прогалини в інфраструктурі контролю, – зазначив Кастер, співавтор нещодавнього звіту для Article 19, в якому детально описано, як Китай допоміг Тегерану розширити цифрові репресії всередині країни. – Здобувши повний контроль над цифровим простором за допомогою нових технологій і тактик з Китаю, Іран може здійснювати контроль на новому рівні».

Ця співпраця стала очевидною, коли іранці вийшли на вулиці через погіршення економічної кризи в країні. Влада з безпрецедентною швидкістю відключила доступ до інтернету, ізолювавши громадян від зовнішнього світу та обмеживши поширення інформації.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Верховний лідер Ірану відкинув погрози США на тлі початку переговорів у Женеві

Очевидці повідомляли, що для оточення протестувальників використовувалися дрони, інколи ними стріляли по натовпу. Інші заявляли, що технології застосовувалися для ідентифікації демонстрантів як на вулицях, так і в їхніх домівках після вигукування антиурядових гасел.

У звіті Article 19 зазначається, що технології спостереження, вперше застосовані в китайському регіоні Сіньцзян проти уйгурського населення, нині використовуються й в Ірані, що, на думку Кастера, демонструє, як Тегеран запозичує «методичку цифрового авторитаризму» Пекіна.

«Ми бачили більш як десятирічні документи, що підтверджують передачу технологій між Китаєм та Іраном, – сказав Кастер. – Але одна з найважливіших частин цієї історії, яку часто не беруть до уваги, – це стратегія використання цих технологій для витонченого цифрового авторитарного контролю».

Глибше партнерство у сфері безпеки

Партнерство розвивалося поступово. Китайські технологічні гіганти, як-от Huawei, ZTE, Tiandy та Hikvision, підписували угоди з Тегераном щодо постачання обладнання та інновацій. Це продовжувалося, попри санкції США, і сприяло розвитку Національної інформаційної мережі Ірану (NIN) – контрольованої державою та ретельно моніторованої внутрішньої мережі інтернет, що перебуває на фінальній стадії розвитку.

Ще з 2005 року іранські силовики почали проходити навчання з тактики контролю натовпу та моніторингових технологій у китайських колег, і ця співпраця поглиблювалася десятиліттями обмінів та угод.

У 2023 році Іран приєднався до Шанхайської організації співробітництва, регіонального блоку щодо питань безпеки і торгівлі на чолі з Китаєм. У грудні він приймав військових із Китаю, Росії та інших семи країн для проведення антитерористичних навчань у межах цієї організації.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іран «навряд чи погодиться» на вимоги Трампа, щоб уникнути силового сценарію

Через кілька тижнів, 25 грудня – за кілька днів до початку протестів – посол Ірану в Китаї відвідав Народний університет громадської безпеки в Пекіні, де пообіцяв продовжувати «прагматичну співпрацю у галузі правоохоронної діяльності та безпеки».

У 2021 році Іран і Китай оголосили про 25-річну угоду про економічне співробітництво, спрямоване на посилення кооперації та розвитку в галузі технологій та інфраструктури – зокрема будування автомагістралей і швидкісних залізниць.

Сохейл Азаді, член редакційної колегії канадсько-перського вебсайту з перевірки фактів FactNameh, повідомив Радіо Свобода, що з витоку інформації про угоду відомо про спеціально розроблені для співпраці в галузі безпеки та передачі технологій.

Він каже, що деякі з цих сфер перетинаються з впровадженням Іраном китайського обладнання для спостереження та консультаціями щодо створення місцевого закритого інтернету.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Супутники-матрьошки» і роботи: колишня операційна директорка Космічних сил США попереджає про загрози з боку Росії та Китаю

Наразі ця угода принесла обмежені результати, оскільки китайські інвестиції всередині підсанкційного Ірану залишаються незначними.

У дослідженні відносин між Китаєм та Іраном, проведеному наприкінці січня вашингтонським інститутом Брукінгса, угоду назвали «спробою підтримати іранську економіку в умовах американських санкцій», що відповідає прагматичному підходу Пекіна до Ірану, який продовжує боротися з тиском США та нестабільністю всередині країни.

«Китай набагато важливіший для Ірану, ніж навпаки, – йдеться у звіті. – Для Китаю головний інтерес в Ірані буде зосереджений на захисті стабільності, забезпеченні постійного доступу до іранського експорту нафти та запобіганні появі проамериканського режиму в Тегерані».