У розпал війни на Близькому Сході, яку нині намагаються завершити шляхом дипломатії, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вирушає до Пекіна. На порядку денному його переговорів з очільником китайського МЗС Ваном Ї – обидві війни – в Ірані й Україні, а також поглиблення двосторонніх зв’язків.
У Пекіні Лавров каже про готовність Росії «заповнити дефіцит енергоресурсів», що виник через блокаду Ормузької протоки. Це ж поповнило би і бюджет РФ, із якого вона фінансує війну проти України.
Сі Цзіньпін своєю чергою називає стабільні й передбачувані відносини з Росією «особливо дорогоцінними» на тлі «хаосу в світі». Найближчими місяцями лідер КНР очікує на візит Володимира Путіна. Радіо Свобода з’ясосувало, чи очікувати на їх поглиблення й що воно означатиме для України.
«Конфлікт на Близькому Сході, ймовірно, ще більше зміцнить «безмежне» партнерство Росії й Китаю через тіснішу координацію у галузях енергетики, технологій і антигегемоністської дипломатії», – каже Радіо Свобода іспанська економістка й старша наукова співробітниця Bruegel Алісія Гарсія-Ерреро, що спеціалізується на дослідженні ринків Азії.
Співробітник служби безпеки неподалік готелю «Серена», де очікується проведення мирних переговорів делегацій зі Сполучених Штатів та Ірану в Ісламабаді, Пакистан, 11 квітня 2026 року
Експерти вважають, що Китай зацікавлений у припиненні збройного конфлікту між США й Іраном, та у стабільності на енергетичних ринках, чому не сприяє блокада Ормузької протоки.
Китайські комуністи зацікавленні у геополітичній поразці США у цій війніГаноцький
Але водночас Пекіну невигідне повалення режиму в Ірані. Китаєзнавець із MERICS Юрій Пойта пояснює, що це дозволило б Вашингтону «встановити більший контроль над потоками енергоресурсів з Близького Сходу, дещо зменшити вплив Китаю в регіоні, та врешті-решт – спрямувати свої військові ресурси в Індо-Тихоокеанський регіон».
У цьому Пекін не зацікавлений – рівно як і в прямій конфронтації з Заходом.
Тому, ймовірніше за все, Китай надаватиме підтримку союзному Тегерану в той самий спосіб, у який підтримував Росію в її війні проти України. Тобто – непрямо, щоб не переступити за «межу ескалації», яку сам собі окреслив.
Китай купує майже 90 відсотків іранської нафти та є близьким партнером Тегерана
«Постачання товарів подвійного призначення, деталей для дронів, супутникові знімки та системи ППО. Китайські комуністи зацікавленні у геополітичній поразці США у цій війні», – пояснює Радіо Свобода експерт Азійсько-Тихоокеанського регіону аналітичного центру AdAstra Антон Ганоцький.
Ерреро додає, що непряма допомога, як і у випадку з Росією, захищає торгівлю Китаю із Заходом і водночас «підсилює стійкість Ірану без прямого втягнення Пекіна у конфлікт».
Аналітики наголошують, що мету Китаю послабити вплив Сполучених Штатів розділяє його стратегічна партнерка Росія.
«Війна на Близькому Сході надає чудову можливість цього досягти без значних для себе втрат», – звертає увагу Ганоцький.
Взаємна вигода
Сергій Лавров у Пекіні заявив про готовність Росії компенсувати нестачу енергоресурсів для Китаю, що виникла через блокаду Ормузької протоки.
Аналітик Центру досліджень енергетики й чистого повітря Айзек Леві вказує, що закриття ключового маршруту зробило Росію популярнішим продавцем на світових енергоринках: зростання попиту вже не змушує її робити значні знижки.
Президент Росії Володимир Путін зустрічається з членами уряду через відеоконференцію в резиденції Ново-Огарьово, Росія, 18 березня 2026 року
«Попри ризик (покупців російських енергоносіїв – ред.) потрапити під вторинні санкції, цей ризик або зменшився у сприйнятті, або покупці просто готові його ігнорувати, оскільки альтернатив стало менше», – підкреслює Леві.
За даними Центру досліджень енергетики й чистого повітря, Росія змогла завдяки цьому суттєво збагатитися. В березні до її казни, повідомив Леві про свої оцінки, надійшло понад 7,4 мільярда євро у вигляді податку на видобуток корисних копалин або інших податкових надходжень від експорту нафти. Таким чином, «нафтові» податкові надходження Кремля зросли більш ніж удвічі порівняно з іншими місяцями.
Експерт припускає, що Китай, який і так уже є найбільшим покупцем у світі російських нафти й газу, наростить обсяги імпорту з РФ. Але різкого «стрибку» найближчим часом не буде.
«Частково це пов’язано з доволіефективними ударами українських дронів по ключовій російській енергетичній інфраструктурі, зокрема портах і трубопроводах… Додаються і логістичні обмеження: великі відстані та нестача достатніх потужностей для транспортування», – наголошує Леві.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та міністр закордонних справ Китаю Ван Ї тиснуть руки під час зустрічі в Пекіні, Китай, 14 квітня 2026 року
Частка російських енергоресурсів в балансі Китаю наразі сягає 20 відсотків, тоді як Близький Схід експортує туди вдвічі більше. Однак експерти припускають, що Пекін може прагнути до зміни цих розрахунків.
«Китай може активізувати заходи щодо збільшення постачань енергоресурсів з Росії, з метою забезпечення своєї економіки у випадку блокування США постачань з Близького Сходу», – наголошує Юрій Пойта з MERICS.
Тривалий час уже обговорюється будівництво «Сили Сибіру-2» – газопроводу, що дозволив би спрямувати газ із сибірських родовищ до Китаю. Та поки Москва й Пекін не домовилися про його ціну. Китай хоче якомога нижчу, Росія – навпаки.
Експерти припускають, що Сі й Путін повернуться до цієї дискусії на своєму наступному саміті в першій половині 2026 року, тло для якої суттєво змінила війна на Близькому Сході. Потенційна домовленість про «трубу» – привід для занепокоєння в Україні та Європі.
Міністр фінансів Німеччини та віцеканцлер, президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та інші члени кабінету міністрів обох країн позують для сімейного фото в Канцелярії в Берліні 14 квітня 2026 року
Росія ставатиме більш економічно залежною від Китаю
«Тісніше партнерство Росії та Китаю забезпечать кращі економічні позиції Росії, а отже – й стабільність російського режиму, потенційно більший доступ до китайських технологій, які використовуються Росією для війни проти України», – вважає Пойта.
Це зміцнює вісь Китай–Росія, яка кидає виклик світовому порядку, очолюваному СШАГарсія-Ерреро
«Спільна опозиція до західного домінування та взаємні енергетичні й дипломатичні інтереси зміцнюють зв’язки між Китаєм і Росією… Росія ставатиме більш економічно залежною від Китаю, тоді як Пекін отримує надійного партнера, який відволікає ресурси США…Загалом це зміцнює вісь Китай–Росія, яка кидає виклик світовому порядку, очолюваному США», – зауважує Алісія Гарсія-Ерреро з Bruegel.
Експертка додає, що поглиблення енергетичної співпраці Москви з Пекіном у більш віддаленому майбутньому може стабілізувати ціни для Китаю й збільшити доходи Росії, що своєю чергою ускладнило би Україні боротьбу з російською агресією.
Ще більше її можуть ускладнити ризики енергетичної нестабільності в Європі та її реагування на кілька криз одночасно. А їх масштаб залежить від тривалості війни на Близькому Сході та умов, на яких вона завершиться.