Найдавніша святиня України, кіностудія із майже столітньою історією, зоопарк, концертний зал з унікальним органом, зупинка, де люди чекали на автобус і – як це чинить російська армія від перешого дня повномасштабної війни проти України – житлові будинки.
Радіо Свобода зібрало перелік із 10-ти цивільних об'єктів, які атакувала Росія в Україні протягом червня 2026 року.
Понад половина об'єктів із тих, які потрапили до огляду, зазнали руйнувань внаслідок російської масованої ракетно-дронової атаки 15 червня – однієї з найбільш руйнівних для української культурної та цивільної інфраструктури за останній час.
1. Житловий квартал у Дніпрі
Найбільш смертоносна російська атака в червні відбулася по Дніпру: у ніч проти 2 червня ракетно-дронова атака забрала життя 17 людей, серед яких двоє дітей, ще 42 людини, у тому числі четверо дітей, зазнали поранень.
Житловий квартал у Дніпрі після нічної російської атаки 2 червня
Було пошкоджено 50 будинків, сім зруйновано фактично вщент. Також внаслідок удару вилетіли понад 2,1 тисячі вікон та понівечено близько 30 машин.
Влада міста оголосила 3 червня у Дніпрі днем жалоби за загиблими.
2.Зупинка громадського транспорту в Балабиному
7 червня російська керована авіабомба влучила по зупинці громадського транспорту в селищі Балабине на Запоріжжі.
У момент удару двоє людей чекали на автобус.
Наслідки російської атаки керованою авіабомбою по зупинці транспорту в селищі Балабине Запорізької області 7 червня 2026 року
Один чоловік загинув на місці, інший помер від травматичної ампутації кінцівки у кареті швидкої допомоги.
Загалом того дня в селищі від удару авіабомбою двоє людей загинули, а п’ятеро дістали поранень. Найстаршому постраждалому було 79 років, наймолодшому – 17 років.
3. Харківський художній музей
Увечері 14 червня російський ударний дрон влучив у пам'ятку архітектури початку ХХ століття – будівлю Харківського художнього музею.
Харківський художній музей після обстрілу 14 червня
Пожежа охопила понад 1200 квадратних метрів даху, були зруйновані покрівля та перекриття, вибиті вікна. Поки рятувальники гасили вогонь, працівники музею до пізньої ночі виносили картини, щоб урятувати їх від пожежі та води.
Найцінніші експонати музею встигли евакуювати ще на початку повномасштабного вторгнення. Однак частина колекції залишалася у фондах і зазнала ушкоджень внаслідок пожежі.
Попередньо, пошкоджені або знищені сотні творів, зокрема графіка та живопис радянського періоду. Точний масштаб втрат музей ще встановлює.
Саму будівлю не можна більше використовувати – вона потребує капітального ремонту. Це вже третє пошкодження музею унаслідок російських атак від початку повномасштабного вторгнення.
4. Києво-Печерська Лавра
Російський дрон-камікадзе атакував памʼятку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Києво-Печерську лавру – під час наймасованішої російської атаки місяця – 15 червня.
Після удару російського дрона горить покрівля Успенського собору Києво-Печерської лаври. Початок доби 15 червня 2026 року
І хоча з Успенського собору оперативно евакуювати унікальні предмети, постраждали самі іконостаси та настінний живопис.
Діра у стелі Успенського собору, що виникла внаслідок удару російського дрона і пожежі, що спалахнула на даху. Києво-Печерська лавра, Київ, 15 червня 2026 року
За словами фахівців, повноцінна реставрація Лаври може тривати щонайменше рік. Загалом пошкодження зафіксували на 19 об’єктах заповідника.
Аварійно-відновлювальні роботи у Києво-Печерській лаврі після російської атаки 15 червня, Київ, 17 червня 2026 року
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро порівняв російський удар по Києво-Печерській лаврі з бомбардуванням нацистами собору Нотр-Дам у Парижі.
У серпні Києво-Печерській лаврі виповниться 975 років з моменту її заснування. Загалом Росія атакувала вже 740 релігійних споруд України.
5. Національна кіностудія ім. Олександра Довженка
15 червня російська атка пошкодила одну з найстаріших кіностудій України – Національну кіностудію імені Олександра Довженка.
Наслідки російської атаки на Національну кіностудію імені Олександра Довженка в Києві
Як повідомив директор кіностудії Андрій Дончик, серйозних пошкоджень зазнали 16 будівель історичного комплексу: павільйони, цехи, адміністративний корпус, збудовані у 1927 році
Епіцентром удару став костюмерний склад, який був повністю знищений. Разом із ним втрачено найбільшу та найстарішу в Україні колекцію кінокостюмів – близько 100 тисяч костюмів і приблизно три мільйони одиниць одягу та реквізиту.
Удари були такої сили, що кована огорожа навколо саду Довженка на території кіностудії була розірвана на шматки і одна з її частин обмотала стовбур каштана.
Каштан зі шматком залізної огорожі, обкрученим навколо стовбура, внаслідок ракетних ударів по території кіностудії імені Довженка. Київ. Фото від 19 червня 2026 року
6. Мистецький арсенал
Один із найбільших музейно-виставкових комплексів України Мистецький арсенал у Києві також був пошкоджений російським «шахедом» 15 червня.
Наслідки російської атаки на Мистецький арсенал, зафіксовані після завершення роботи рятувальників
Удар спричинив масштабну пожежу, яка охопила близько тисячі квадратних метрів даху.
Працівникам вдалося врятувати музейну колекцію, однак будівля зазнала значних пошкоджень і тимчасово припинила приймати відвідувачів.
Російський дрон якраз влучив у те саме місце, яке було пошкоджене німецькою бомбою під час Другої світової війни.
7. Цивільне підприємство у Харкові
У ніч на 15 червня російський дрон влучив у цивільне підприємство в Холодногірському районі Харкова.
Коли пожежу почали гасити рятувальники ДСНС, Росія завдала повторного удару по місцю їхньої роботи (тактику повторних ударів, що призводять до загибелі рятувальників та пожежників, Росія відпрацювала під час війни у Сирії, а потім поширила її на Україну – ред.)
На місці загинули четверо рятувальників і працівник Департаменту надзвичайних ситуацій Харківської міськради, ще дев'ятеро рятувальників дістали поранення.
За кілька днів у лікарні помер начальник караулу 6-ї державної пожежно-рятувальної частини Микола Деркач, який отримав тяжкі поранення під час повторної атаки. Так, загальна кількість загиблих надзвичайників через атаку тієї ночі зросла до шести.
8. Зоопарк у Харкові
Один із найстаріших в Україні – Харківський зоопарк – зазнав удару російським безпілотником типу «Герань-2» 15 червня, унаслідок чого загинуло 10 кролів. Також слон зазнав гострої стресової реакції через пошкодження його вольєра.
Працівники ДСНС евакуюють тваринок із Харківського зоопарку після влучання російського дрона 15 червня
Атака пошкодила скління вікон та фасад вольєра «Віварій»: там перебували 150 кролів, 250 морських свинок, 700 пацюків та 250 мишей. Працівники зоопарку разом із рятувальниками та поліцейськими евакуювали тварин у безпечне місце.
9. Будинок органної та камерної музики у Дніпрі
15 червня було понівечено історичну будівлю – Будинок органної та камерної музики. Вибуховою хвилею унаслідок російського удару пошкодило купол будівлі, майже повністю знищило історичні вітражі та вивело з ладу унікальний 12-тонний концертний орган, встановлений у 1985 році з понад двома тисячами труб.
Інтерʼєр Будинку органної та камерної музики у Дніпрі після російської атаки 15 червня
Через руйнування пам'ятки архітектури національного значення заклад був змушений скасувати закриття 39-го концертного сезону й припинити роботу до завершення відновлення. Будівля, імовірно, зазнала збитків на сотні мільйонів гривень.
Будинок органної музики уже зазнав пошкоджень у червні 2025 року. Тоді вибуховою хвилею у будівлі винесло понад 40 вітражних вікон.
10. Садиба Михайла Миклашевського
Старовинна будівля садиби Миклашевських у Біленькому згоріла вщент після атаки трьох російських безпілотників 22 червня.
Будинок вже щонайменше тричі зазнавав пошкоджень: у січні 2025 року, наприкінці липня 2025 року від авіаудару та 27 лютого 2026 року.
Садиба Михайла Миклашевського в селі Біленьке на Запоріжжі після російського удару 22 червня
Михайло Миклашевський – представник старовинного українського козацько-старшинського роду, а його садиба, зведена у 1853–1916 роках, була єдиною настільки добре збереженою садибою на Запоріжжі. У будинку був старовинний дерев’яний декор, ґвинтові металеві сходи, веранди, унікальні елементи інтер’єру.
Уже понад 4, 5 роки російська армія щодня завдає ударів по цивільних об'єктах у містах і селах України, убиває і калічить людей. Місія ООН зафіксувала за перше півріччя 2026 року на 40% більше жертв серед цивільних порівняно з таким періодом минулого року. Керівництво Росії заперечує, що цілеспрямовано руйнує цивільну інфраструктуру і завдає шкоди цивільному населенню.