«Це зусилля раз на покоління»: як Європа переозброюється на тлі російської загрози

• Чи готові армії країн НАТО до сучасної війни, де велику роль відіграють безпілотники?
• Як досвід боїв в Україні впливає на європейське переозброєння?
• За яких умов Росія буде здатна військовим шляхом атакувати одну з країн альянсу?

На ці запитання проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії відповідає співробітник аналітичного центру Європейської ради з міжнародних відносин Рафаель Лосс.

– Коли аналізуєш публічні відео з багатьох цьогорічних військових навчань НАТО, складається враження, що безпілотники не відіграють провідної ролі під час тих чи інших великих маневрів. Чи спостерігаєте ви, що досвід війни в Україні застосовується в арміях європейських країн?

– Дрони та технології протидії дронам стають елементами військових навчань НАТО, але це тільки початок, який ми зараз спостерігаємо. У багатьох випадках вони все ще не використовуються систематично. Наприклад, коли йдеться про загальновійськові маневри.

Під час навчань зрідка використовують постійне спостереження за тими, хто атакує і хто обороняється, силами ударних дронів, націлених на критично важливі вузли ухвалнення рішень. І поки це не буде виправлено, європейці в НАТО будуть перебувати в невигідному становищі, коли дійде до реального стримування дронової війни Росії проти України і, потенційно, проти них у майбутньому.

Військові навчання «Дакійська осінь 2025» (Dacian Fall 2025), Румунія, 13 листопада 2025 року

Дійсно, необхідно вчитися на досвіді України та дізнаватися, як використовувати дрони в наступальних і оборонних цілях, а також технології протидії дронам. Існує величезний потенціал і можливості для більш тісної співпраці.

Ми бачимо перші спроби, наприклад, у контексті нещодавніх вторгнень російських дронів з боку Польщі та Данії, звернутися до українських експертів з військової, цивільної та промислової сфер, щоб дізнатися про розробки та методи протидії, які є в Україні, а потім передати цю інформацію європейським партнерам.

Але це лише перші кроки. Політичним лідерам Європи потрібно зробити ще дуже багато в ЄС, НАТО, національних збройних силах, щоб визнати та належним чином вирішити проблему дронів у всіх її вимірах. Не забуваючи при цьому, що всі інші військові засоби, необхідні для проведення наступальних та оборонних дій, також мають вирішальне значення. Тому не слід зосереджуватися виключно на дронах, нехтуючи іншими засобами.

– Сучасна війна – це не тільки дрони, а й цифрова трансформація, яка веде до модернізації систем зв'язку та управління. Чи бачите ви якісь зміни в цьому напрямку?

– Діючи за процедурами мирного часу, дещо складніше по-справжньому інтегрувати ці уроки. Але, на мою думку, Європі в рамках НАТО потрібно підготуватися і запустити процедури воєнного часу в разі кризи або конфлікту. Підготовка до такого розвитку подій вимагає більших зусиль, щоб навчитися на досвіді України використовувати нові та революційні технології.

Не залишати це лише на розсуд Сполучених Штатів, які історично були рушійною силою таких інновацій та адаптаційних зусиль, а зробити це європейським пріоритетом для адаптації європейських збройних сил.

«Політичним лідерам Європи потрібно зробити ще дуже багато, щоб визнати та належним чином вирішити проблему дронів у всіх її вимірах»

– Німеччина протягом наступних років, за інформацією Politico, планує витратити 377 мільярдів євро на оборонні закупівлі. Зокрема, йдеться про сотні бойових машин піхоти Puma. Також планується придбати бойові розвідувальні машини Luchs 2. Окрім терміну поставки цих машин, який припадає на 2029 рік, сама її концепція в умовах війни, де домінують дрони, викликає питання. Тут, в Україні, нам може здаватися, що НАТО багато в чому все ще готується до воєн минулого – що ви про це думаєте?

– Німеччина зараз зосереджується на двох напрямках діяльності, щоб підвищити боєготовність своїх збройних сил. Це означає оснащення їх до зубів засобами індивідуального захисту, технікою та боєприпасами, необхідними для виконання завдань, які стоять перед ними сьогодні.

Військовослужбовці німецької армії беруть участь у військових навчаннях «Квадрига 2024» у Литві, 29 травня 2024 року

Другий напрямок діяльності – розширення збройних сил. Ці дві цілі є інколи наміром, але вони вимагають промислової та політичної реакції, яку зараз уможливлює зміна конституції Німеччини. Отже, список закупівель, який нещодавно просочився в політичні звіти, в якому викладені деякі пріоритетні закупівлі для збройних сил, вказує на одночасне зростання та готовність.

Але це також означає, що вони зосереджуються на деяких наявних можливостях, які вже інтегровані та використовуються збройними силами. Отже, більше танків, більше броньованих бойових машин, більше систем протиповітряної оборони, більше фрегатів, більше інших кораблів для ВМС і літаків для ВПС.

Але є ключові нішеві зусилля, які є справді новими для німецьких збройних сил, включно з системами озброєння середньої та великої дальності. Існує потенційний бюджетний план щодо крилатих ракет «Томагавк», а також у цьому контексті відбувається впровадження дронів та технологій боротьби з дронами. Здійснюються зусилля з цифровізації наземних операцій та модернізації інфраструктури командування та управління збройних сил.

Це величезне досягнення для збройних сил Німеччини. Це зусилля, яке робиться раз на покоління, щоб підготуватися до протистояння російській загрозі. Але, я думаю, ви маєте рацію, коли вказуєте, що все ж необхідно глибше розуміння тих нових тенденцій, які ми спостерігаємо в Україні.

Не забуваючи при цьому про план НАТО щодо протидії Росії, який відрізняється від того, що змушена робити Україна з однією рукою, зв'язаною за спиною. Оскільки вона не володіє тими можливостями, якими в цілому володіють армії НАТО, наприклад, в плані інтеграції та узгодження багаторівневих операцій.

Але в чому Україна випереджає НАТО – так це в області безпілотників. І тут знову-таки німецькі збройні сили, а також інші європейські збройні сили мають багато чого навчитися.

Читайте також: «Ми – наступна ціль Росії» – генсекретар НАТО застеріг союзників

– Європейський Союз готує масштабний план переозброєння, який передбачає досягнення бойової готовності до 2030 року. Чи не запізно? Як ви вважаєте, чи буде Росія чекати так довго, щоб розпочати атаку в тій чи іншій формі?

– Ніхто не може цього точно сказати. Оцінки розвідки, які я бачив, про те, коли Росія може розпочати нову військову операцію в Європі, визначають змінні, які впливатимуть на рішення Кремля або принаймні сприятимуть такому рішенню Кремля.

Одна з них – розвиток війни в Україні і те, чи буде вона завершена та за яких умов. Якщо Росія буде у вигідному становищі в Україні, це зробить напад на Європу більш імовірним.

При цьому важливо, щоб відновлення збройних сил Росії було істотним і відбувалося зі швидкістю, актуальною з точки зору Росії. Якщо Росія дійсно отримає перевагу над зусиллями Європи з переозброєння, це може стати другою змінною, яка змусить Кремль повірити, що напад на європейські країни НАТО є життєздатним.

2 грудня 2025 року Володимир Путін вкотре заявив, що Росія не збирається воювати з Європою, але «якщо Європа раптом захоче з нами вовати та почне, ми готові просто зараз»

І, по-третє, це залежить від того, що робить НАТО, наскільки НАТО діє узгоджено; чи залишається воно єдиним з президентом США, який принаймні неоднозначно ставиться до своїх зобов'язань по альянсу перед європейцями і своєї участі в справедливому завершенні війни в Україні; і, звичайно, від власних зусиль НАТО з переозброєння.

Ці три змінні є динамічними. Висновок, який я б зробив, полягає в тому, що з усіх цих трьох змінних європейські країни НАТО повинні дати Росії зрозуміти, що вона не може здійснити акт агресії проти європейської країни НАТО.

Ми повинні діяти швидше, щоб створити стримувальний фактор, який переконає Кремль не наважуватися на атаку. І водночас надалі підтримувати Україну таким чином, щоб вона могла продовжувати свою оборонну боротьбу і в підсумку перемогти Росію.

– Протягом останніх місяців щонайменше у п'ятнадцяти країнах НАТО зафіксовано появу невідомих дронів біля цивільних аеропортів, військових авіабаз, складів боєприпасів або казарм. Очевидно, першим підозрюваним є Росія. Яка, на вашу думку, мета таких атак? Чи вважаєте ви реакцію НАТО достатньою, враховуючи, що ці атаки тривають?

– Протягом останніх трьох років ми спостерігали низку випадків, коли російські дрони, як видається, шпигували за військовими об'єктами НАТО, особливо тими, де європейські країни проводять навчання українських військових.

Ми також бачили випадки шпигунства з використанням дронів поблизу критичної інфраструктури на узбережжі Німеччини, Данії та в інших місцях. Але останнім часом, безперечно, є посилення цієї тенденції.

Крім того, ми спостерігали вторгнення військових дронів у повітряний простір Польщі, вторгнення російських винищувачів у повітряний простір Естонії.

У Бельгії дрони помічали біля атомної станції, авіабази, де зберігається ядерна зброя США, і регулярно в районі аеропорту Брюсселя

У відповідь на це і ЄС, і НАТО вжили заходів для посилення стримування. Але наступні вторгнення засвідчили, що, ймовірно, будуть необхідні подальші кроки, щоб реально втілити в життя проєкт «стіни дронів», який ЄС просуває на східному фланзі під керівництвом НАТО.

Ми також бачили і бачимо багато дронів поблизу аеропортів в Естонії, Литві. Тож їх багато, не тільки військові бази. Так, це стало чимось на зразок щоденної рутини.

Дрони відіграють важливу роль у гібридній кампанії Росії з підриву довіри європейської громадськості до своїх державних інститутів, до здатності НАТО, ЄС і національних урядів захищати людей та інфраструктуру по всій Європі. І європейці, безумовно, не бажають реагувати симетрично, відправляючи свої власні дрони до Росії.

Тому правоохоронні органи повинні співпрацювати з розвідувальними службами, працювати разом з військовими, щоб з'ясувати приналежність дронів. І оскільки це складно зробити, такі атаки для Росії є пріоритетними.