Формат БРІКС – економічного блоку, створеного Росією, Бразилією, Індією, Китаєм і ПАР – не передбачає взаємодопомоги при можливій агресії, заявив речник Кремля Дмитро Песков 2 березня, відповідаючи на запитання про те, чи можуть країни БРІКС надати допомогу Ірану на тлі ударів по його території з боку США й Ізраїлю.
«Це організація іншого характеру, там йдеться про співпрацю в інших сферах», – цитують Пєскова російські ЗМІ.
На запитання про те, чи планує російський президент Володимир Путін контакти з лідерами країн БРІКС, Пєсков сказав, що їх наразі немає.
При цьому, за його словами, влада РФ перебуває на зв’язку з Іраном і державами, яких торкнувся конфлікт.
Іран приєднався до БРІКС на початку 2024 року разом зі ще чотирма країнами.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Думаю, для Путіна це шокуюче». Чи вплине смерть Хаменеї на війну Росії проти України?Напередодні президент Росії Володимир Путін, який останніми роками поглибив військові й стратегічні зв’язки з Іраном, назвав убивство верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї в результаті авіаударів США й Ізраїлю «цинічним порушенням усіх норм людської моралі й міжнародного права». Як повідомила пресслужба Кремля, у телеграмі своєму іранському колезі Масуду Пезешкіану Путін висловив свої «глибокі співчуття» щодо «вбивства» Хаменеї і кількох членів його родини «всьому народу Ірану».
Тим часом, Міністерство закордонних справ Росії розкритикувало Сполучені Штати й Ізраїль за «полювання» на лідерів Ірану, заявивши, що це порушує міжнародне право і принципи «цивілізованих міждержавних відносин».
Російські чиновники, включаючи постійного представника РФ в ООН Василя Небензю, уповноважену з прав людини Тетяну Москалькову і посла в Ізраїлі Анатолія Вікторова, висловили аналогічні засудження й заклики до відновлення діалогу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ларіджані: Іран «не вестиме переговори» зі СШААмериканський Інститут вивчення війни (ISW) заявляє, що Росія продовжує лише висловлювати стандартні засудження після смерті верховного лідера Ірану Алі Хаменеї і кількох інших високопоставлених іранських чиновників у результаті американсько-ізраїльських ударів, не пропонуючи при цьому ніякої іншої підтримки Ірану.
«Стандартні відповіді Росії продовжують підкреслювати обмеженість її можливостей щодо підтримки Ірану й асиметрію російсько-іранських відносин. Кремль, ймовірно, залишатиметься обмеженим власними воєнними діями в Україні й бажанням отримати поступки від США, не жертвуючи своїми цілями в Україні», – зазначили аналітики.
Спільна операція Сполучених Штатів та Ізраїлю у першій хвилі ударів, здійснених 28 лютого, спричинила загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї і значного числа інших високопосадовців іранського режиму.
У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів. Під удари потрапили не лише військові, а й цивільні цілі, як житлові будинки, готелі чи аеропорти. Також атак зазнали військові європейських країн, присутні на Близькому Сході.
Президент США Дональд Трамп, відповідаючи на запитання Daily Mail про ймовірну тривалість операції Сполучених Штатів й Ізраїлю проти іранського режиму, заявив, що «це займе чотири тижні або менше».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Нафта здорожчала через бойові дії на Близькому Сході. Вигода для Росії, ризики для України?