У ДР Конго жителі напали на лікарів, які лікують еболу, є загиблий

У місті Бафвасанд на сході Демократичної Республіки Конго група місцевої молоді напала на лікарів і медичний персонал, який намагається запобігти поширенню лихоманки ебола. Загинув медбрат, ще один медик серйозно постраждав і госпіталізований. Решта медичних працівників ночували в лікарні під охороною поліції, побоюючись іти додому.

Місцеве відділення міністерства охорони здоров’я ДРК 26 жовтня підтвердило загибель медика. Агентству Reuters там також розповіли, що раніше група підлітків напала на ще одного лікаря та підпалила його будинок, але не вказали дату цієї події.

Головний координатор ООН із питання еболи Жюльєн Гарнейс різко засудив напад та висловив співчуття родині загиблого. Він закликав місцеву владу посилити захист медичних працівників. Голова Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Гебреєсус написав у мережі Х: «Кожний, хто захищає людей від цієї смертельної хвороби, повинен мати можливість виконувати свій обов’язок безпечно та гідно».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

ВООЗ оголосила про подолання спалаху хвороби ебола в Західній Африці

Напади на лікарів і медперсонал, підпали їхніх будинків і польових госпіталів у країнах Африки – серйозна проблема, яка ускладнює і лікування хворих на еболу, і стримування епідемії. Місцеві жителі керуються чутками та легендами про хворобу, які є неправдивими. Вони вважають, що лихоманки ебола немає або що лікарі самі поширюють її; що медики отруюють питну воду або надсилають невідому хворобу, через яку у чоловіків атрофуються геніталії. Лікарні нерідко сприймаються як місця, де люди не одужують, а вмирають, і місцеві жителі намагаються підпалити чи зруйнувати їх, щоб випустити всіх хворих.

Спалах еболи розпочався в Демократичній Республіці Конго в травні і триває досі. Станом на 23 жовтня в країні підтверджено 9964 випадки зараження, 48,6% хворих померли. Це найбільший спалах лихоманки ебола у ДРК за всю історію спостережень.

Спалах зачепив також сусідню Уганду, але там, завдяки швидкому запровадженню карантинних заходів, перекриттю кордонів та більш розвиненій системі охорони здоров’я, хворобу вдалося взяти під контроль.