У Києві найменший рівень забезпеченості населення об’єктами фонду захисних споруд цивільного захисту, тобто укриттями, – у Деснянському районі: всього 39%, в інших районах в укриттях можуть розміститися від 70 до більше ніж 100% їхнього населення – повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода в Київській міській державній адміністрації.
Усього у фонді захисних споруд цивільного захисту столиці України на 30 липня цього року налічувалося 4 368 об’єктів. Для порівняння, на кінець 2025-го року ця цифра становила 4 353 об’єкти.
Як йдеться у відповіді на запит, в усіх цих об’єктах разом нині може розміститися 2 182 467 людей. На 2026 рік, за оцінками аналітиків, у Києві зараз реально проживає понад 3,7 мільйона осіб. Таку кількість називають, зокрема, за підрахунками активних SIM-карт у Києві.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Метро переповнене», «укриття немає». Де ховатися киянам на п’ятий рік масштабної війни і де найбезпечніше?Найбільше у столиці України є саме сховищ – 512 об’єктів місткістю 219 012 осіб. Сховища – це герметична захисна споруда, яка має захищати людей не лише від уламків чи вибухової хвилі, а й від іонізуючого випромінювання. Сховища обладнують системами вентиляції, захисними, захисно-герметичними, противибуховими й іншими системами життєзабезпечення, які мають забезпечувати герметизацію й автономність функціонування щонайменше 48 годин.
Крім того, як йдеться у відповіді, в Києві є:
- два протирадіаційних укриття (ПРУ) місткістю 540 осіб;
- одне первинне (мобільне) укриття П(М)У) місткістю 20 осіб;
- 47 споруд подвійного призначення (СПП) місткістю 54 406 осіб, зокрема, це станції метрополітену, підземні паркінги й підземні переходи;
- 3806 найпростіших укриттів (НУ) місткістю 1 908 339 осіб, здебільшого це підвали й цокольні приміщення.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
У метро Києва під час атаки РФ укривалися понад 56 тисяч людей – метрополітенЗа районами споруди цивільного захисту розподілені так, що найбільше їх є в Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському і Святошинському районах. Проте їхня кількість не впливає на те, скільки людей там може розміститися. Адже станції метро, наприклад, які належать до споруд подвійного призначення, можуть вмістити значно більше людей ніж найпростіше укриття, таке як підвал будинку.
Кількість споруд цивільного захисту в Києві за районами:
- Голосіївський район – 991 (50 сховищ, 8 СПП, 433 НУ);
- Дарницький район – 591 (2 ПРУ, 42 сховища, 6 СПП, 541 НУ);
- Дніпровський район – 539 (43 сховища, 493 НУ);
- Святошинський район – 532(64 сховища, 3 СПП, 465 НУ);
- Солом’янський район – 492 (73 сховища, 2 СПП, 417 НУ);
- Оболонський район – 446 ( 59 сховищ, 6 СПП, 381 НУ);
- Шевченківський район –379 (66 сховищ, 11 СПП, 302 НУ);
- Печерський район –337 (29 сховищ, 8 СПП, 300 НУ);
- Деснянський район –287 (37 сховищ, 249 НУ, 1 П(М)У);
- Подільський район – 227(49 сховищ, 3 СПП, 225 НУ).
Читайте також: Немає чим збивати російську балістику. Дефіцит ракет до Patriot. Які в України є варіанти?
Як йдеться у відповіді, бюджетом Києва на 2026 рік передбачено витратити на будівництво споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття (ПРУ), тобто станцій метро/підземних паркінгів/підземних переходів – понад 840 мільйонів гривень. На 8 липня 2026 року фактично профінансовано трохи більше ніж 137 мільйонів гривень, 16,3%.
На реконструкцію нежитлових будівель із прибудовою споруди подвійного призначення із захисними властивостями ПРУ заплановано витратити понад 173,5 мільйона гривень, фактично профінансовано на 8 липня цього року – 18,5 млн гривень, тобто 10,7%; на капітальний ремонт найпростіших укриттів і захисних споруд цивільного захисту передбачено витратити майже 935 мільйонів гривень, а фактично профінансовано на 8 липня – трохи більше ніж 71 мільйон гривень, тобто 7,6%.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Росія масштабує виробництво КАБів»: понад 8 тисяч ударів за місяць, загроза для тилу та «єдиний спосіб захисту»Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України, зокрема Києва.
Кияни дедалі частіше зустрічають нічні російські обстріли під землею – на станціях метро, які від початку повномасштабного вторгнення стали одними з головних місць порятунку для жителів столиці. Але можливість сховатися в метро є не в усіх: жителі віддалених районів часто не мають поруч глибоких станцій, а альтернативні укриття нерідко не відповідають очікуванням людей щодо безпеки чи умов перебування.