Повітряні сили не збили жодної із 29 балістичних ракет, що летіли на Київ та область у ніч проти 6 липня. Речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат прямо визнав , що причина цього – брак ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Наразі це – єдина установка в Україні, здатна ефективно збивати російські ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями.
Спричинений нульовий показник збиття балістики повною відсутністю перехоплювачів в установках чи жорсткою економією – невідомо. Але тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет очевидна: під час попереднього обстрілу столиці 2 липня Повітряні сили збили лише 4 «Іскандери» із 24 запущених, а також «пропустили» 4 «Циркони». Тоді «протибалістична оборона» спрацювала всього на 14 відсотків.
Разом із експертами Донбас Реалії розібрались, чому загострився дефіцит ракет-перехоплювачів, та що з цим робити Україні.
Про нестачу ракет-перехоплювачів для Patriot спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заговорив іще на початку травня. За його словами, дефіцит загострився після останніх масованих атак Росії по Україні, у тому числі зимою.
Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський навіть написав американському лідеру Дональду Трампу листа, в якому зазначив, що «у питанні захисту від балістичних ракет ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати», і закликав Білий дім та Конгрес допомогти у захисті українського неба. Йшлося про ракети Patriot Advanced Capability-3 Missile Segment Enhancement – «Передові можливості системи Patriot, 3-ї модифікації із вдосконаленим ракетним сегментом» – найсучасніша версія ракет для Patriot із потужнішим двигуном та збільшеним радіусом дії. Працює за принципом Hit-to-Kill – врізається в корпус цілі, що є ефективним у знищенні балістичних цілей
Що саме «вдосконалили» у версії MSE?
Missile Defense Advocacy Alliance
Ця модифікація є найсучаснішою та найефективнішою версією ракет для Patriot. Порівняно з базовою ракетою PAC-3 (яку також називають CRI), інженери суттєво змінили конструкцію:
Missile Defense Advocacy Allianceі ще 1
Потужніший двигун: Ракета отримала новий двоімпульсний твердопаливний двигун. Він більший за діаметром, дає значно вищу швидкість і дозволяє ракеті маневрувати в повітрі двічі, зберігаючи енергію для самого моменту перехоплення.
Missile Defense Advocacy Allianceі ще 2
Збільшений радіус дії: Завдяки двигуну та більшим рулям керування, дальність і висота знищення цілей (особливо складних балістичних і надзвукових ракет) зросли майже вдвічі.
L3Harrisі ще 1
Технологія Hit-to-Kill: Як і базова PAC-3, версія MSE не просто вибухає поруч із ціллю, а на величезній швидкості врізається безпосередньо в корпус (в «лоб») ворожої ракети. Це гарантує повне знищення бойової частини на кшталт російських «Іскандерів» чи «Кинджалів».
L3Harrisі ще 2
Цікавий нюанс: Оскільки ракета MSE стала товстішою за попередницю, у стандартний пусковий контейнер Patriot їх тепер вміщується трохи менше. Якщо звичайних PAC-3 CRI на пускову установку можна зарядити 16 одиниць, то новіших PAC-3 MSE — лише 12.
The New Voice of Ukraineі ще 1
до комплексів Patriot, що зарекомендували себе як єдиний ефективний засіб збиття балістики.
Попри те, що одна протиракета MSE коштує майже 5 мільйонів доларів, партнери України, здається, змогли налагодити фінансування їхньої покупки через програму PURL (хоча сума внесків і перелік країн не розкривається).
Через цю програму фінансується закупівля близько 70% ракет-перехоплювачів PAC-3 MSE та Guidance Enhanced Missile - «Ракета з покращеним наведенням» – розроблена наприкінці 1990-х років, чия бойова частина вибухає поруч із ціллю за засипає її уламками, що неефективно проти балістики
.
У листі Зеленського був натяк на те, що проблема не в грошах, а політичній волі США.
«Поточні темпи поставок через програму PURL більше не відповідають реальності загрози, з якою ми стикаємося», – зазначив він.
Чому виник наддефіцит ракет до Patriot?
Українські запаси протиракет до російської балістики зійшли нанівець через війну США та Ізраїлю з Іраном, кажуть експерти. За час активних бойових дій, як порахували в американському аналітичному центрі CSIS, США витратили до двох третин власних запасів (до 1430 ракет).
Росія виробляє щомісяця понад сотню балістичних та аеробалістичних ракетКатков
Зокрема, через те, зазначають аналітики в іншому звіті, що американським командирам доводилося збивати дешеві іранські дрони за кілька тисяч доларів протиракетами за 2-4 мільйони доларів – через відсутність дронів-перехоплювачів та зенітних екіпажів.
І ці підрахунки не враховують витрати союзників Вашингтону у Перській затоці, які також таким чином розходували протиракети.
Очевидно, що виробник – американська компанія Lockheed Martin – тепер буде зосереджений на поповненні власних запасів США та союзницьких запасів, що забере від 2 до 4 років, зазначають аналітики.
«Утворився наддефіцит, він і так був, але утворився страшенний дефіцит додатковий, – каже в ефірі Донбас Реалії головний редактор порталу Defence Express Олег Катков. – А Росія також, на жаль, вміє рахувати. Вони виробляють щомісяця, за підрахунками ГУР Міноборони України, понад сотню балістичних та аеробалістичних ракет. А якщо із гіперзвуковими – то понад 110 виходить. А Lockheed Martin виробляє приблизно 52 ракет MSE до Patriot на місяць».
«Щоб збити одну ракету, вважається, що потрібно щонайменше два перехоплювачі, – каже в ефірі Донбас Реалії військовий оглядач Денис Попович. – 58 зенітних ракет ракет ми мали мати лише для оперативного реагування, щоб відбивати мається на увазі обстріл в ніч на 6 липня, який був на столицю».
Що робити Україні?
Київ опинився у справді скрутній ситуації із захистом свого неба, вважають експерти.
- Окрім США, єдиним виробником потрібних Києву протиракет PAC 3 є Японія, законодавство якої забороняє продавати зброю країнам, що перебувають у стані війни.
- Німеччина також виробляє ракети для Patriot, однак більш старої версії PAC-2, що є неефективною у збитті балістичних ракет.
«Треба повертатися у 2022 рік, коли Україна не мала Patriot, не мала жодних можливостей збивати, в принципі, балістику», – констатує Олег Катков.
Однак, на відміну від початку повномасштабної війни, зараз у України все ж таки є кілька варіантів, які дозволять бодай частково чи хоча б у перспективі протистояти балістичним ударам РФ:
просити ракети-перехоплювачі у партнерів
Після атаки на Київ у ніч проти 2 липня міністр оборони Михайло Федоров звернувся із листами до майже 40 країн-партнерів із проханням невідкладно передати ракети до Patriot зі своїх запасів – в обмін на майбутні поставки, законтрактовані для України.
Про те, що тема захисту неба стане головною для Києва на саміті НАТО у Анкарі 7-8 липня, заявив і президент Володимир Зеленський.
Однак експерти скептично налаштовані щодо того, що у нинішніх умовах невизначеності та дефіциту ракет (і, відповідно, зростання їхньої вартості) навіть найбільш віддані партнери Києва передадуть свої протиракети в обмін на обіцянку отримати їх у 2026-27 роках – коли, за планом, будуть виконані українські замовлення.
Про чутливість питання свідчить політичний скандал у Польщі, де віцеспікер Сейму та представник опозиційної «Конфедерації» Кшиштов Босак звинуватив уряд у нібито таємній передачі Україні «дорогих та важкодоступних» протиракет до Patriot». У відповідь міністр оборони Польщі пообіцяв розкрити дані про усю військову допомогу Україні.
«Всі розуміють, що зараз така ситуація нестабільна у світі, в Європі також. Ми бачимо багато інформації, що, можливо, буде агресія на Польщу, на країни Балтії, і це відповідь, чому багато країн зараз намагаються зберігати запаси ракет до Patriot», – вважає радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов.
«Надія, звісно, є. Але це залежить від бажання наших партнерів. Вони можуть порахувати, що така «корова» потрібна самим у світових умовах, що зараз склалися. – каже Денис Попович. – Однак ми розраховуватимемо на те, що нам якусь кількість передадуть. Тому що іншого виходу поки немає».
виробляти ракети-перехоплювачі самій
У середині червня лідери країн «Великої сімки» у спільній заяві зазначили , що «готові розглянути можливість поширення на Україну ліцензій, щоб дозволити збільшення військового виробництва України». Цьому передувала розмова українського президента із лідером США, де Зеленський піднімав питання передачі ліцензій на виробництво протибалістичних ракет.
Невідомо, про передачу ліцензій на виробництво якої зброї йшлося у заяві G7. На тлі цього Bloomberg повідомив , що Дональд Трамп через нестачу ракет PAC-3 після війни з Іраном збирається попросити американські оборонні компанії виробляти протиракети за ліцензією в Європі та Україні.
Вже 7 липня компанія Lockheed Martin повідомила, що США, Німеччина, Нідерланди, Польща та Швеція погодилися створити в Європі спільний центр з технічного обслуговування ракет PAC-3. До цього Польща отримала від Держдепу США попередній дозвіл на виробництво ракет до американських систем.
А 8 липня президент США Дональд Трамп, сидячи поруч із українським колегою Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО в Анкарі, заявив, що буде обговорюватися надання Україні «права виробляти Patriot» (вочевидь, йшлося не про системи, а про протиракети до них).
Утім, Олег Катков зазначає, що навіть наявність промислових потужностей для виробництва такої надскладної зброї не гарантує швидкий запуск виробництва. Приклад - Японія, яка разом із США виробляє передові перехоплювачі.
«Це Mitsubishi Heavy Industries, і треба розуміти, наскільки це потужна компанія. Так от для того, щоб розгорнути виробництво – і йдеться не про повне виробництво, а збирання - знадобилось два роки на дуже потужній промисловій базі. Загальний термін від початку перемовин до початку виробництва - приблизно чотири роки», – каже експерт.
Іще один приклад – Німеччина, де із 1980-х років обслуговували простіші ракети PAC 2, а у вересні 2024 року почали будувати лінію для їхнього виробництва. Перша партія має надійти до Бундесверу лише у вересні 2027 року.
придбати альтернативні системи
Із часів появи системи Patriot у 1980-х роках вона стала основною для протибалістичної загрози оборони у країнах НАТО і країнах-партнерах США поза блоком. Тільки 2021 року Італія та Франція почали модернізацію своєї системи SAMP/T для того, аби вона могла протидіяти балістичній загрозі.
Для цього установка має, крім нового радару, отримати нову протиракету – Aster 30 Block 1 NT (B1NT).
Проєкт отримав назву SAMP/T NG (Nouvelle Génération). У листопаді 2025 року Україні пообіцяли 8 таких систем – по 6 пускових установок в кожній. Тоді ж було обіцяно, що саме Україна стане першою країною, де розгорнуть нове покоління таких систем. Утім, перші комплекси таки попрямували до країн-авторок нового проєкту – Франції та Італії .
«Це поки досить дослідні батареї, дослідні експлуатації. Вони лише буквально кілька місяців тому відстрілялись на полігоні», – каже Олег Катков.
За словами експерта, головною проблемою може бути не час поставок самих батарей, а та сама наявність протиракет до них. Їх франко-італійська компанія Eurosam MDBA виробляє значно менше, ніж той же Lockheed Martin (нагадаємо, остання виробить цього року орієнтовно 700 ракет – чого вистачить на відбиття 10 обстрілів РФ того ж Киева). Також ракети Aster 30 Block 1 NT виробляються надзвичайно довго – 2022 року одну ракету збирали 42 місяці. Цьогоріч компанія планує скоротити цей строк до 18 місяців.
Одна із причин того, що одну протиракету можуть робити роками у тому, що її можуть возити через Альпи до декілька разів на різні виробничі майданчики в Італії і Франції, пишуть експерти Defence Express. Одна ракета складається із 10 000 різних компонентів.
«І знов-таки, SAMP/T NG тільки належить довести те, що він зможе в реальних бойових умовах перехоплювати балістичні ракети. Будемо на це дуже сподіватися», – каже Катков.
розробити власну систему
«У нас повинна бути антибалістична європейська система. Ми говоримо з кількома державами, працюємо в цьому напрямку, нашим компаніям говоримо, ставимо завдання тощо. Але нам треба за рік зробити свою антибалістичну систему», – заявив президент Володимир Зеленський 19 квітня.
За місяць 2026 року головний конструктор української компанії Fire Point Денис Штілерман розкрив деталі українського антибалістичного проєкту «Фрея». За його словами, замість створення всього «з нуля», нова система буде складатися із готових радару дальнього виявлення, радіолокаційної станції, командного пункту тощо від європейських виробників. Для управління цим «зоопарком» технологій використовуватиметься протокол обміну даними Link 16, який називають «військовим Wi-Fi» НАТО.
Новою у проєкті стане лише ракета FP-7.x, створена фахівцями Fire Point на основі радянсько-російської ракети до зенітно-ракетної системи С-400. Передбачається, що вона складатиметься із композитних матеріалів, що значно здешевить її виробництво. Дешевизна є ключовою в умовах дефіциту протиракет до балістики для західних систем.
«Це довгострокова перспектива, але все робиться для того, щоб її прискорити, – каже Олег Катков. – Сказати про те, що от «Фрея» буде завтра – це дуже навряд».
Також, за його словами, не варто переоцінювати бажання окремих європейських країн на тлі зростання військової загрози покладатися на новий проєкт. Німеччина, хоча і бере участь у розробці «Фреї», активно закуповує Patriot та тисне на США, аби прискорити виробництво протиракет у себе. Франція та Італія також мають систему, яка може стати конкурентом – той самий SAMP/T NG.
Також в українських соцмережах на тлі обстрілів Києва почали згадувати про систему «Кільчень» – ЗРК від конструкторського бюро «Південне», проєкт якої вперше було представлено 2021 року. За словами розробників, вона мала бути у 5-6 разів дешевшою за Patriot і здатною збивати балістику.
Проте, на думку колишнього військовослужбовця батальйону безпілотних систем 59-ї штурмової бригади СБС Сержа Марко (псевдо Олександра Карпюка), нинішні можливості України обмежуються здатністю створити ракету. А протидія сучасній балістиці полягає у здатності навести цю ракету на надзвичайно швидкісну ціль, для чого потрібні радари та швидкісний зв’язок – чого Україна не має.
«Для цього потрібні радари, які доведуть ракету до цілі з ювелірною точністю. Це дозволяє знищити ракету високо в небі, – каже експерт. – «Кільчень» не розроблявся як ЗРК з функцією кінетичного ураження (Hit-to-Kill), щоб збивати балістику».
бити по виробництву балістики в Росії
Як і американські та європейські протиракети, російські балістичні ракети складаються із тисяч компонентів, виробництво яких розкидане по всій території РФ. Це дозволяє Силам оборони діяти асиметрично, завдаючи ударів по відповідних військових підприємствах.
Зокрема, одразу після балістичної атаки на Київ 6 липня Генштаб ЗСУ повідомив про ураження потужностей «Группи Кремний ЕЛ» у Брянську – одному з провідних виробників мікроелектроніки. Вперше Україна ударила по цьому підприємству 10 березня. Завод спеціалізується на «дискретній напівпровідниковій техніці та інтегральних мікросхемах, які є «мізками» та «нервовою системою» сучасної зброї, зокрема ракет «Іскандер», – зазначили тоді в відомстві.
Одночасно було уражено Брянський хімічний завод, що виробляє компоненти ракетного пального для ракет, якими Росія б'є по території України.
І це не окремі випадки - протягом усього 2026 року Сили оборони завдають систематичних ударів по російській промисловості, залученій до створення «Іскандерів», «Кинджалів», «Цирконів» та «Орєшників»: по Воткінському машинобудівному заводу , Воронезькому заводу напівпровідникових приладів , ВНІІР Прогрес тощо. Також завдяки удосконаленню БПЛА вдається уражати самі пускові установки «Іскандерів».
«Але ж ми чудово розуміємо, що це не процес одного дня. Це стратегічна кампанія, яка принесе успіх лише з часом», – підсумовує Денис Попович.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info. Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум