Низка українських редакцій оприлюднила розслідування «Квартири за ціною смартфона» авторства колег зі «Слідство.Інфо» та ГО «Центр протидії корупції» (ЦПК) про обставини набуття братом директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова 143 об’єктів нерухомості.
Напередодні суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив редакції «Слідство.Інфо» та ЦПК, а також одній з авторок матеріалу – Аліні Стрижак, оприлюднювати журналістське розслідування. Інший співавтор матеріалу – журналіст «Слідство.Інфо» Максим Савчук, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст низці інших медіа, які опублікували повний текст розслідування в авторській редакції вранці 17 липня.
Матеріал одночасно оприлюднили вісім українських медіа – це «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, Дзеркало тижня, NV, Bihus.Info та Телебачення Торонто. Рішення суду журналісти називають «відвертим проявом цензури», а синхронну публікацію матеріалу – актом солідарності із колегами, які піднімають суспільно важливі теми.
У розслідуванні, яке спільно готували журналісти «Слідства.Інфо» та ЦПК, йдеться про 143 квартири та офісні приміщення, які належали чи належать брату голови ДБР, та обставини їхнього набуття. Зокрема, автори звертають увагу на те, що купівля нерухомості відбувалась за балансовою вартістю, значно нижчою від ринкових цін. Наприклад, згідно з наявними в розслідувачів угодами купівлі-продажу, у липні 2018 року, Олександр Сухачов придбав 30 квартир у одному з харківських ЖК по ціні від 24 до 49 тисяч гривень за квартиру (від 932 до 1856 доларів за всю квартиру за тодішнім курсом – ред.). За два дні після угоди він докупив ще 28 квартир, загально витративши менше 33 тисяч доларів (ціна найдешевшої становила 26,5 тисячі гривень, найдорожчої – 38,7 тисячі гривень).
Станом на зараз Олександр Сухачов припинив володіти майже всіма 143 квартирами і офісами.
Окрему увагу в матеріалі журналісти присвячують долі кримінального провадження, в межах якого спершу поліція, а потім і саме Державне бюро розслідувань, вивчали законність діяльності забудовника цих ЖК.
«Певний час бюро розслідувало справу, в якій фігурує компанія, яка, імовірно, пов’язана із братом їхнього керівника, але зрештою підозри нікому не оголосили... Провадження щодо самобудів, яке розслідувало ДБР, в серпні минулого року знову опинилося в поліції (але вже Чернігівщини), де його, зрештою, закрили», – йдеться в розслідуванні «Слідство.Інфо» та ЦПК.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
ЦПК заявляє про позов від компанії-забудовника з вимогою припинити збирати дані про нерухомість брата директора ДБР«І швидше за все, це було б остаточною крапкою в історії з самобудами. Але, за дивним, або ж навпаки – закономірним збігом, провадження поновили після того, як особи, які згадуються в цьому розслідуванні, отримали інформаційні запити від журналістів», – зазначають розслідувачі.
Коментар брата голови ДБР авторам матеріалу отримати не вдалося – на дзвінки і звернення чоловік не відповів. Журналісти також звертались із запитом до компанії-продавця нерухомості, яка, отримавши запит від журналістки Аліни Стрижак, і звернулася до Печерського райсуду Києва. Суд, своєю чергою, видав ухвалу про заборону авторам публікувати матеріал про майно, угоди та інвестиції Олександра Сухачова, аргументуючи це «можливим завданням фізичній особі невідворотної шкоди, яку буде неможливо виправити після виходу матеріалу».
В самому Державному бюро розслідувань у відповіді на запит Радіо Свобода заперечили причетність до позову проти журналістів та заборони публікації розслідування «Слідство.Інфо» та ЦПК. У відомстві зазначили, що «ані ДБР, ані директор ДБР та члени його родини не мають жодного стосунку до подання заяви про забезпечення позову чи відповідного позову загалом (якщо такий позов взагалі заявлявся)».
Редакторка-засновниця «Слідство.Інфо» Анна Бабінець назвала заборонне рішення суду придушенням свободи слова, а дії колег – безпрецедентною цеховою підтримкою.
Читайте також: НАБУ взялося за заступницю голови ДІАМ після розслідування «Схем» про незадекларовані апартаменти
«Я щиро вдячна колегам за такий прояв солідарності. Це демонстрація того, що ми всі гуртуємося навколо однакових цінностей – правди, свободи слова, якісної журналістики», – зазначила вона.
Своєю чергою, виконавча директорка «Центру протидії корупції» Дар’я Каленюк підкреслила: «Це розслідування – ще один доказ: Україні треба реформа ДБР із незалежним відбором керівника Бюро. У тому вигляді, як цього вимагає ЄС».
Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (RSF) висловила занепокоєння через рішення Печерського районного суду Києва.
«Система правосуддя не повинна використовуватися для цензури розслідувань, які мають суспільний інтерес», – зазначили в RSF.
31 грудня президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення Олексія Сухачова повноцінним очільником Державного бюро розслідувань. До того Сухачов був виконувачем обов’язків директора ДБР. Він обіймав цю посаду з вересня 2020 року.
Перед цим його кандидатуру з-поміж трьох фіналістів обрала конкурсна комісія і рекомендувала президентові для затвердження.
У 2022 році «Схеми» виявили зв’язки між Сухачовим і членами комісії, які голосували «за» нього як за директора ДБР.