Путін заявив, що Росія готова постачати енергоносії до Європи, якщо не буде «політичної кон’юнктури»

На нараді, присвяченій ситуації на світовому ринку нафти й газу, Путін заявив, що Москва продовжуватиме постачати нафту «надійним» партнерам в Азії, а також членам ЄС Угорщині й Словаччині

Росія готова постачати нафту й газ європейським покупцям за умови, що така співпраця буде «довгостроковою» і не чинитиме політичного тиску на Москву, заявив 9 березня російський лідер Володимир Путін.

«Якщо європейські компанії, європейські покупці раптом вирішать переорієнтуватися і забезпечать нам довгострокову, стійку спільну роботу, позбавлену політичної кон’юнктури, будь ласка, ми ж ніколи не відмовлялися, ми готові працювати і з європейцями. Але нам потрібні якісь сигнали від них, що вони готові і теж хочуть працювати й забезпечать нам цю стійкість і стабільність», – цитує Путіна пресслужба Кремля.

На нараді, присвяченій ситуації на світовому ринку нафти й газу, Путін заявив, що Москва продовжуватиме постачати нафту «надійним» партнерам в Азії, а також членам ЄС Угорщині й Словаччині.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У ЄС заявляють про обмежений вплив війни на Близькому Сході на свої енергетичні ринки

З 28 лютого США й Ізраїль завдають ударів по Ірану. Іран у відповідь атакує країни Перської затоки ракетами і дронами. Це вже спричинило зростання ціни енергоносіїв у всьому світі, 9 березня котирування нафти марки Brent уперше з 2022 року перевищили позначку 100 доларів за барель у той час, як деякі великі виробники скоротили поставки, а ринок охопили побоювання щодо тривалих перебоїв у судноплавстві на тлі конфлікту.

Коментарі Путіна пролунали через кілька годин після того, як влада Угорщини заявила, що Європейський Союз має негайно зняти заборону на імпорт російської нафти й газу через загрозу зниження постачань через війну на Близькому Сході. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, який минулого тижня відвідав Москву і зустрічався з президентом РФ Володимиром Путіним, додав, що в разі збереження обмежень вони завдадуть «серйозних збитків» європейським громадянам і європейській економіці.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Угорщина закликає ЄС негайно зняти заборону на імпорт газу з РФ

Під час зустрічі з Сійярто Путін заявив, що Росія може припинити постачання газу на європейський ринок, не чекаючи запланованого через місяць припинення постачання в рамках відмови ЄС від російського газу. Водночас Путін зазначив, що Росія залишиться «надійним постачальником» для партнерів, які самі є надійними контрагентами, як Словаччина чи Угорщина.

Тим часом, в Єврокомісії кажуть про обмежений вплив війни на Близькому Сході на власні енергетичні ринки, попри повну залежність від імпорту.

«Ми маємо добре диверсифіковані поставки газу. Ми відійшли від залежності від одного постачальника до поєднання трубопровідного та скрапленого газу від глобальних постачальників. Те саме стосується і нафти… І ми не імпортуємо нафту чи газ із Ірану. Нашими найбільшими постачальниками газу є Норвегія через трубопроводи і Сполучені Штати через LNG-термінали», – заявила 9 березня речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен, передає кореспондентка Радіо Свобода.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ціни на нафту перевищили 100 доларів за барель на тлі військових дій у Перській затоці

Речниця зауважила, що найнижчі ціни на електроенергію – в країнах ЄС із найбільшою часткою відновлюваної енергії – ідеться про Фінляндію, Швецію й Іспанію. Ітконен також додала, що Європі найближчим часом не загрожує дефіцит постачання нафти.

«У Європі немає неминучого дефіциту постачання нафти. Згідно з нашими правилами, всі держави-члени повинні мати 90-денні аварійні запаси… Вони повинні повідомляти комісії, коли вони вивільняють ці запаси. Наскільки нам відомо станом на зараз, жодна держава-член цього не зробила», – зауважила посадовиця.

Ітконен наголосила, що Єврокомісія «з занепокоєнням» стежить за зростанням цін на енергоресурси, і що в розпорядженні ЄС є певний інструмент заходів, яких вживають у кризовій ситуації. Однак, за словами Ітконен, «ми ще не перебуваємо на цьому етапі».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Макрон ініціював розгортання військово-морських сил для захисту судноплавних шляхів