«Ключ до деокупації всього півдня». Росія готується до оборони в Маріуполі?

Біля Маріуполя спостерігається скупчення військових частин окупантів, стверджує Павло Кириленко

Як російські військові готуються до битви за Маріуполь? Чи починають окупаційні сили РФ залишати місто? Коли українські військові можуть звільнити Маріуполь і що це означатиме для Росії? Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

  • Російські військові готуються до битви за Маріуполь, повідомив 15 листопада в ефірі телемарафону начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко. За його словами, біля Маріуполя спостерігається скупчення військових частин окупантів. Російська армія розуміє, що є чітка тенденція до деокупації всієї території України, впевнений Кириленко.
  • Водночас російська армія у Маріуполі почала облаштовувати військові бази та склади. Відбувається перетворення міста на потужний військовий логістичний хаб російської армії. Про це повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко. За його словами, все узбережжя міста зайняте російськими окупантами, виведеними з Херсону.
  • Андрющенко зазначив, що в Маріуполі формуються нові частини, які рухаються потім за двома напрямками – на північ Донецької області та у бік міст Пологи і Гуляйполя Запорізької області.

«Вдесятеро більше військових»

У коментарі «Новинам Приазов'я» Петро Андрющенко розповів докладніше, де російські військові будують укріплення.

Петро Андрющенко

«Все це відбувається у напрямку Запоріжжя, Волновахи, Донецька. За містом, не в місті безпосередньо, однак на території між Маріуполем і Мангушем, Маріуполем і Микільським і також по всіх дорогах, які ведуть до Запоріжжя. Так само в Урзуфі, по лінії кордону умовного між Запорізькою та Донецькою областями, з дороги, яка веде від Бердянська. Тобто по всіх напрямках, по яких можливий наступ, використовуючи ґрунтові дороги, будуються окопи, бліндажі, «зуби дракона», все це відбувається», – запевнив радник.

За його даними, в Маріуполі та районі зараз перебувають близько 15 тисяч російських військових, що вдесятеро більше, ніж раніше. На думку політика, втрата Маріуполя для Росії буде «більш болісна», ніж втрата Херсону.

Втрата Маріуполя призведе до значного логістичного погіршення в першу чергу
Петро Андрющенко

«Херсон відігравав здебільшого точку плацдарму та точку не стільки логістичну, скільки репутаційну. Маріуполь на сьогодні, це дійсно ключова точка військово-логістичного хабу російських військ. Втрата Маріуполя призведе до значного логістичного погіршення в першу чергу, ну і, звісно, репутаційні втрати також. Тобто на сьогодні Маріуполь має набагато більше значення реальне для російської армії, ніж, наприклад, Херсон мав до того», – зауважив політик.

«Переписали чоловіків призовного віку»

Журналістка з Маріуполя, головна редакторка видання «0629» Анна Романенко стверджує, що ознак того, що російські окупаційні сили збираються залишити Маріуполь наразі немає.

Російські військові вантажівки в Маріуполі, жовтень 2022 року

«Через Маріуполь щодня рушать колони військової техніки, вони перевозять не лише техніку, а й обладнання. І це свідчить про те, що планують якраз обороняти місто. Як це буде відбуватися? Важко уявити», – каже Романенко.

Використовують містян на ритті окопів, траншей, укріплень за межами Маріуполя. Також у херсонському напрямку маріупольців вивозять, потім повертають
Анна Романенко

«Але, за нашою інформацією, людей, які пристали до пропозиції роботи та раніше працювали на розборці завалів, зараз часто використовують на ритті окопів, траншей, укріплень за межами Маріуполя. Також у херсонському напрямку маріупольців вивозять, потім повертають. Як вахтовим методом там живуть тиждень, два, риють окопи, потім повертаються до міста», – повідомила журналістка.

За її словами, виїхати з окупованого Маріуполя на підконтрольну владі України територію зараз майже неможливо.

«З жовтня окупанти ввели нові правила перетину «кордону» в бік України (підконтрольної українській владі території – ред.). Вони вимагають оформити спеціальну перепустку. Для того, щоб її отримати треба особисто з’явитися в одному з 5 населених пунктів – це Бердянськ, Василівка, Мелітополь, Енергодар і Токмак. Там подати документи, потім чекати, коли тобі нададуть дозвіл, можуть чекати від 2 тижнів до місяця. Тобто це велика проблема для людей, бо вони мають виїхати з міста, не всі це можуть зробити, потім подати документи, потім ще чекати та лише після цього виїжджати», – зазначила Романенко.

Російські військові в окупованому Маріуполі, квітень 2022 року

Так само складно приїхати до Маріуполя з підконтрольної владі України території.

«Або вони мають проїхати до одного з цих 5 населених пунктів, або прислати фотографію паспортів зі своїм обличчям поруч, і родичі, які перебувають в окупації, мають документи передати в ці пункти. Тобто це максимально ускладнює ситуацію», – каже Романенко.

«Є інформація – лише одиниці зараз перетинають кордони в бік України (підконтрольну владі України територію – ред.). Легше виїжджати через РФ. У той бік, особливо на початку листопада, були дуже великі колони, черги на виїзд з окупації. Але вони були спричинені не лише великим попитом на цей напрямок, а ще й тим, що військова техніка постійно перетинає ці пункти пропуску, тому цивільним громадянам дуже важко», – зауважила журналістка.

Вона додала, що російські окупаційні сили здійснювали перепис чоловіків призовного віку в Маріуполі, але мобілізацію поки не проводили.

Обмеження діють на виїзд за межі окупованої території чоловіків віком від 18 до 45 років
Анна Романенко

«Наприкінці жовтня-початку листопада почався перепис чоловічого населення в місті. Фіксували дані паспортів чоловіків призовного віку, обмеження діють на виїзд за межі окупованої території чоловіків віком від 18 до 45 років. Але саме мобілізації, щоб прямо примусово відправляли, поки що, на щастя, такої інформації ми не отримуємо. Триває якась підготовча робота, як буде далі ситуація розвиватися, будемо дивитись», – розповіла Романенко.

З огляду на війну та бойові дії редакція не може незалежно перевірити ці свідчення.

«Ключ до всього півдня»

Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко повідомив, що російські військові постачають автомобільними шляхами з Росії до Маріуполя все необхідне для оборони своїх угруповань на території України.

Олександр Коваленко

«Навіщо вони там їх формують? Для того, щоб зупинити контрнаступ ЗСУ. Отже, російське командування вже розуміє, що ЗСУ має всі можливості для того, щоб здійснювати контрнаступальні дії в Запорізькій області. Коли саме – це вже інше питання, але потужності вистачає на те, щоб пробити оборону російських військ у Запоріжжі», – запевнив експерт.

Шеврон українського військовослужбовця на позиціях ЗСУ (архівне фото)

Коли не буде контролю за Азовським морем, тоді під загрозою перебуватиме Кримський міст і навіть бухта Новоросійська
Олександр Коваленко

Звільнення Запорізької області є ключем до деокупації всього півдня, каже Коваленко. У Маріуполі російські військові формують лінії оборони, щоб якомога довше зберігати контроль за цією частиною регіону.

«Самої Запорізької області, лівобережної Херсонщини, ТОТ Крим, а також південної частини Донеччини. І, фактично, саме втрата контролю за Запорізькою областю може спричинити надалі розвиток подій щодо визволення всього півдня. Коли не буде контролю за Азовським морем, тоді під загрозою перебуватиме Кримський міст і навіть бухта Новоросійська. Тому це місто має більше значення для російських окупантів, ніж, наприклад, Бердянськ, Генічеськ і так далі», – зазначив Олександр Коваленко.

Морський порт в Маріуполі, архівне фото

Він також зауважив, що концентрація російських сил і засобів довкола Маріуполя зараз «досить серйозна». Але ЗСУ продовжують готуватися до звільнення окупованих територій.

«Зараз відбувається вогневий вплив фактично у повному радіусі дії нашої як ствольної, так і реактивної артилерії. Збільшується саме цей тиск, це може говорити про те, що під повний вогневий контроль переходять деякі логістичні вузли, логістичні артерії. Наприклад, Токмак перебуває під нашим вогневим контролем. Аналогічно Мелітополь, який також відіграє дуже важливу роль як вузловий елемент у постачанні сил і засобів російського угруповання саме у Запорізькій області», – запевнив Коваленко.

За прогнозами експерта, активні дії у напрямку звільнення окупованої частини Запорізької області та потім Маріуполя можуть розпочатися не раніше січня 2023 року. Російські військові до цього також готуються.

Я не виключаю того, що Маріуполь буде містом, яке заблокують ЗСУ
Олександр Коваленко

«Росіяни, коли починаються їхнє руйнування оборони, особливо каскадне, не можуть стримувати контрнаступ і вимушені тікати. Тому я не виключаю того, що Маріуполь буде містом, яке заблокують ЗСУ. Отже, вони будуть мати виключно один вихід з цієї ситуації, тобто тікати, аби не опинитися в ситуації полонених. Саме цього вони намагалися уникати у Лимані, на Харківщині, Херсонщині, хоча і не повноцінно. Лінії оборони, які вони готують, можуть виключно тимчасово зупинити, вони не відіграють якоїсь критичної ролі, щоб зупинити контрнаступ ЗСУ. Це виключно, я б назвав так, ефект плацебо саме для російського командування, навіть росіян», – зауважив оглядач.

«Путін хоче рознести Україну на шматки»

Російський політолог, професор Вільного університету в Ризі Дмитро Орєшкін у коментарі «Новинам Приазов’я» зазначив, що російські військові, незалежно від ситуації на фронті, мають політичну вказівку втримати як Маріуполь, так і сухопутний коридор до Криму.

Дмитро Орєшкин

Якщо путінська армія залишить Маріуполь і відповідно втратить сухопутний коридор до Криму, то показати це як перемогу буде доволі важко
Дмитро Орєшкін

«Деяке територіальне прирощення є, значить можна сказати, що путінська армія просунулась, додався сухопутний міст або шлях до Криму, що дуже важливо. І товариші Соловйов, Скабєєва, Кисельов зможуть представити ці завоювання як ціль, яка і була поставлена. Забудуть про демілітаризацію, денацифікацію, про спробу взяти Київ, Харків, забудуть про відступ з Херсону, представлять це як перемогу. Але якщо путінська армія залишить Маріуполь і відповідно втратить сухопутний коридор до Криму, то показати це як перемогу буде доволі важко», – запевнив політолог.

Професор вважає, що головною метою Володимира Путіна зараз є змушування до переговорів Володимира Зеленського.

«Путін з останніх сил, забувши про всі «правила» ведення війни, просто намагається рознести Україну на шматки для того, щоб змусити Зеленського сісти за стіл перемовин в тій політичній конфігурації, яка є на сьогодні. Не змусить, це зрозуміло, бо в України є військова перспектива, а у Путіна немає. Ми бачимо, що на лінії фронту просування немає. Єдине, що він може зробити, це ракетами, які ще збереглись, продовжувати завдавати удари по тилових частинах, які напряму до поля бою відношення не мають», – зазначив експерт.

Володимир Путін

Орєшкін впевнений, що стратегічно Путін вже програв.

«Зараз його задача зафіксувати ту ситуацію, яку ще можна більш менш показати як перемогу. Україна це розуміє, Захід це розуміє. Захід збільшує виробництво зброї. Україна продовжує отримувати нове озброєння від Заходу. Так, не найсучасніше, не найдалекобійніше, це окрема розмова, чому так. Але цього достатньо, щоб витісняти путінських воїнів з окупованих територій. Повільно, важко, але це буде продовжуватись і, я думаю, це просто питання часу», – пояснив експерт.

Політолог зазначив, що у російському інформаційному просторі відступ із Херсону подали як «чудово організовану операцію».

«Єдине, що в цій ситуації може робити путінська вертикаль – це замовчувати. В російських ЗМІ про Херсон нічого, бо – хвороба, чого її чіпати. Забули, не було Херсону, ніхто його не збирався брати. Так само як і не було Києва, ніхто його не збирався завойовувати. Так само не було денацифікації, демілітаризації. От таких слів не було, та Харків ми не збирались брати з самого початку, не дуже хотілось, і Херсон теж», – зауважив він

Так само російська влада буде пояснювати відступ із Маріуполя, коли він станеться, впевнений Орєшкін.

«Маріуполь будуть тримати, принаймні будуть кричати, що ми тут назавжди. От Марат Хуснуллін (віцепремʼєр російського уряду – ред.) вже заявив, що протягом двох років він Маріуполь відновить, але він забув спитати дозволу у пана Зеленського й українців. І насправді головна риторична дискусія ведеться на полі бою. А вже потім пропагандисти, коли російські війська будуть вибиті з Маріуполя, подумають, що пояснити: «Нам Маріуполь і не потрібен був», «треба зберегти життя російським військовим» тощо», – зазначив політолог.

  • Блокада Маріуполя почалася на початку березня 2022 року і тривала до середини травня, коли останні захисники заводу «Азовсталь» вийшли з нього в рамках домовленості про подальший обмін.
  • Наразі місто повністю окуповане. За даними міської влади, у Маріуполі триває гуманітарна катастрофа, жертви серед цивільних оцінюють щонайменше в десятки тисяч людей.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи потрібна Херсону «дерусифікація»?

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.