На п’ятий рік великої війни проти України більшість жителів Росії почали відчувати її реальні наслідки: зростання цін, проблеми в економіці, удари дронів, паливну кризу, транспортні та інші труднощі. І все це їм не подобається – про це свідчать як опитування, які деяким незалежним дослідницьким компаніям вдається проводити в Росії, так і вокс-попи на вулицях та в інтернеті.
«Є два варіанти: або ми маємо повністю підпорядкувати собі Україну, або Європа розчленує нас на частини».
«Треба бути миролюбними й не витрачати гроші на вбивство сусідніх племен – тоді вони не вбиватимуть ваші племена».
Так перехожі в Москві відповідали на запитання журналістів Sota.Vision про кризу, спричинену ударами ЗСУ по енергетичних об'єктах у Росії.
Чорний дим здіймається над нафтопереробним заводом російської нафтової компанії «Газпром нафта» на околиці Москви. 18 червня 2026 року
Згідно з опитуванням американської дослідницької компанії Gallup, яке проводили з березня по травень 2026 року, понад половина жителів Росії вважає, що економічна ситуація в їхньому місті чи регіоні погіршується. Це найвищий показник за весь час проведення таких досліджень у Росії з 2006 року.
Тривога наростає і в кабінетах чиновників.
Газета The Washington Post із посиланням на анонімні джерела у російській владі пише, що російські еліти побоюються ескалації війни з боку Кремля. За останні місяці дрони ЗСУ уразили дев’ять із десяти найбільших російських нафтопереробних заводів, що спричинило в країні серйозну паливну кризу.
Українські безпілотники та ракети дедалі частіше й успішніше атакують цілі в глибині Росії, що Вже другий місяць окупованими територіями України та Росією шириться паливна криза. Російський лідер Володимир Путін вперше визнав, що удари Сил оборони України по російській нафтовій інфраструктурі спричинили дефіцит палива в РФ. Про це він сказав в інтерв'ю, яке вийшло 28 червня, водночас назвавши ситуацію «не критичною».
Раніше того ж дня під час наради з керівниками провідних енергетичних компаній Путін визнав і наявність черг на АЗС, обмежену доступність окремих марок бензину та суттєві труднощі для бізнесу.
За словами російського лідера, влада вже почала використовувати накопичені паливні резерви. Путін також запевнив, що ситуація покращиться уже в липні, а паралельно закликав швидше виводити НПЗ із ремонтів, налагодити імпорт і посилити ППО., а виправити ситуацію може лише посилення протиповітряної оборони. Так ситуацію в країні описав The Washington Post один із неназваних московських бізнес-керівників.
«Війна вже стукає у наші двері»
«Все залежить від того, наскільки нам вдасться обмежити українські удари по території Росії і наскільки швидко ми зможемо створити ефективні системи протиповітряної оборони проти атак безпілотників. Люди вже не почуваються в безпеці… Війна вже стукає у наші двері», – каже він.
Зараз усі думають про те, «як забрати свої гроші й виїхати»Співрозмовник Washington Post
Як побоюються співрозмовники The Washington Post, у відповідь на атаки ЗСУ Путін може піти на ще більшу ескалацію війни в Україні, оплачувати яку доведеться приватним особам. Неназваний московський бізнес-керівник сказав журналістам, що російська влада може спробувати забрати гроші будь-яким способом, тому зараз усі думають про те, «як забрати свої гроші й виїхати».
Раніше голова Комуністичної партії Геннадій Зюганов уже пропонував «мобілізувати» кошти населення та компаній, які лежать у російських банках. Щоправда, пізніше він відмовився від цієї заяви, але її почули представники великого російського бізнесу, каже співрозмовник The Washington Post.
Президент Росії постійно говорить, що удари України по російській нафтовій інфраструктурі та інших логістичних об'єктах є спробою «дестабілізувати суспільство», і сам вважає, що ця стратегія Києва працює. Саме розкол суспільства Путін вважає головною загрозою своїй владі, пише The Independent, а поразка російської армії на полі бою може стати каталізатором політичної кризи, яка здатна призвести до повалення влади в Кремлі.
Люди стоять у черзі, щоб заправити свої автомобілі на автозаправній станції «Роснєфті» в Москві. 30 червня 2026 року
«Втома від війни в Росії досягла межі»
Голова правління російського «Сбербанку» Герман Греф на щорічних зборах акціонерів сказав, що, на його думку, нині найбільше турбує росіян:
«Що хвилює? Думаю, усіх нас хвилює одне й те саме. Не думаю, що в країні є людина, яку зараз хвилює щось інше, окрім якнайшвидшого завершення бойових дій. Це очевидно».
Головний редактор проєкту «Можем объяснить» Максим Глікін вважає, що «втома від війни в Росії досягла межі». В ефірі телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії), він розмірковує, чи справді є ознаки того, що Путіна «вивели з рівноваги», і як він реагуватиме.
– Як можна прокоментувати слова Грефа про те, що всі чекають завершення війни?
– Втома від війни, безумовно, наростає, і вона досягла певної межі. Буквально стався перелом у світосприйнятті москвичів, які вважають, що війна – це безглуздо, її треба припиняти. Йдеться про звичайних москвичів, не про VIP-персон. Але ці посудини сполучаються між собою: у всіх представників еліти є родичі, друзі серед звичайних москвичів. І цей тиск знизу догори, безумовно, посилюється. Тому ідея про те, що війну треба припиняти, про яку говорить Греф, справді оволоділа і масами, і елітою.
Тому в еліти є два головні побоювання. Перше – чи не захоче Путін тягнути все це безкінечно. І, схоже, поки що саме цього він і хоче. Надія на Цим поняттям представники російської влади та пропагандистські медіа описували гіпотетичні закриті домовленості й рівень взаєморозуміння, нібито досягнуті між президентом США Дональдом Трампом і президентом Росії Володимиром Путіним під час їхньої двосторонньої зустрічі в Анкориджі 15 серпня 2025 року, яка була присвячена врегулюванню війни Росії проти України. Кремлівські медіа та сам Путін неодноразово посилалися на нібито «проривні» домовленості, досягнуті під час зустрічі Трампа і Путіна на Алясці. Насправді ж зустріч в Анкориджі не принесла жодних результатів., на переговори з Трампом, розвіялася. Показово, що навіть слова про «дух Анкориджа» в інтерв'ю Путіна Павлу Зарубіну вирізали з фінальної версії, яку виклали на сайт. Тобто про «дух Анкориджа» вже заборонено говорити навіть самому Путіну.
Путін любить різко загострювати ситуаціюМаксим Глікін
Друге побоювання – що Путін піде на нову ескалацію. Все більше західних розвідок говорять про те, що існує загроза спроби вторгнення до одного з регіонів країн Балтії. Так само, як і загроза, про яку Російські війська готують можливі наступальні дії на півночі України і можуть завдати удару по Чернігівщині, заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський в інтерв’ю ТСН 30 червня. 25 червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що очільник Служби зовнішньої розвідки Олег Луговський доповів, що вздовж кордону у Білорусі завершується будівництво інфраструктури доріг і баз зберігання боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів, які не мають жодного іншого сенсу, крім воєнного. українські спецслужби, – розпочати ще одне вторгнення з півночі України, до Чернігівської або Київської області. Зараз на столі у Путіна лежать усі ці сценарії. Він любить різко загострювати ситуацію.
– The Independent пише, що Путін «виведений із рівноваги». Як можна прокоментувати цю оцінку?
– Я не бачу в його промовах чи риториці якихось змін, наприклад, бажання піти на примирення. Але водночас він не може не реагувати на паливну кризу, тому що змушений постійно брати участь у нарадах і повторювати ті самі мантри. Так чи інакше, його порядок денний зараз підпорядкований, зокрема, паливній кризі. А будь-які заходи для диктатора, який старіє, – це саме по собі важке випробування. Скільки потрібно косметологів, лікарів та інших людей, щоб він просто вийшов на публіку. Це важко.
Так, зараз його головний біль – паливна криза. І Пєсков про це говорить. Тож зараз йому потрібно щось вирішувати.
– Для ескалації потрібні гроші. Чи мають ці еліти зараз якийсь вплив на Путіна? Він їх чує?
– Залежить від того, про які еліти йдеться. На нараді щодо бензину ми бачили керівників держкорпорацій, олігархів. Там були Вагіт Алекперов, засновник компанії «Лукойл» (у 2025 році його статки зменшилися на 2,5 мільярди доларів – до 22,7 мільярда доларів)., Глава «Роснєфті» Ігор Сєчін є давнім соратником і близьким другом Володимира Путіна.
. Звичайно, він радиться з такими представниками еліти, зАндрій Костін – голова банку ВТБ, наближений до Володимира Путіна банкір., думає, де взяти гроші і як подолати паливну кризу. У цьому сенсі певний вплив можливий. Але це не вплив на рішення щодо війни – це вплив на рішення щодо грошей або паливної кризи. А вплив на рішення про війну мені поки що важко уявити. Я не бачив жодних ознак цього.