Чотири прогнози курсу гривні на осінь

Українська гривня ослаблюється відносно долара четвертий тиждень поспіль. Проблеми в економіці через пандемію, пауза у співпраці з західними донорами і політична нестабільність можуть зробити цю тенденцію довготривалою, не виключають експерти, які поспілкувалися з Радіо Свобода. Водночас вони не очікують стрімкого падіння гривні, зокрема через те, що Нацбанк накопичив значні резерви, що українці нині купують менше доларів, ніж зазвичай, а імпорт повністю не відновився. Радіо Свобода зібрало кілька експертних прогнозів про те, що чекає на українську валюту восени і які чинники на неї найбільше впливатимуть.

Українська гривня знецінюється відносно долара практично щодня від середини серпня. З нетривалими перервами ця тенденція триває вже кілька місяців. Утім, просідання української валюти не є стрімким, і навряд чи воно буде таким найближчим часом, стверджують експерти, опитані Радіо Свобода.

Чи збережеться падіння надалі і якою є ймовірність збереження нинішнього курсу, а чи й зміцнення гривні? Фахівці називають цілу низку причин для того, щоб нинішня тенденція зберігалася і надалі. Але вони говорять і про деякі чинники, які підтримують українську валюту і суттєво уповільнюють її падіння.

Гривня ослаблюватиметься через паузу у співпраці з міжнародними донорами

Тиск на курс гривні є довгостроковим. Причому наразі це не сезонні коливання, а передовсім – наслідок проблем у співпраці України з МВФ, ЄБРР, Світовим банком та іншими міжнародними донорами, пояснює у розмові з Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса.

«Цей тиск викликаний найбільшою мірою заморожуванням співпраці України з Міжнародним валютним фондом і з іншими західними кредиторами. Він наразі є помірним, але така тенденція збережеться, – прогнозує Фурса. – Я гадаю, що цей тренд надовго, і він продовжиться після Нового року. Він збережеться доти, доки Україна не налагодить співпрацю зі своїми міжнародними фінансовими партнерами».

За словами Фурси, також є деякі новини, позитивні для фінансового ринку, – як-от рішення Верховного суду, яке знімає потребу негайної виплати 10 мільярдів гривень державним «Приватбанком» на користь родини Суркісів. Але такі події не здатні змінити загальної тенденції на валютному ринку, визнає Фурса.

«Звісно, це позитивне рішення, якби його не було – це додало б негативу у співпрацю України з міжнародними партнерами. Але воно навряд чи вплине на курс валют», – визнає експерт.

Сергій Фурса уточнює, що подальше знецінення гривні, ймовірно, не буде стрімким.

Якщо буде емісія, то гривня може ослабнути до 10% – експерт

Ситуація з торговельним балансом (різниця між експортованими й імпортованими товарами і послугами – ред.) в Україні є кращою, ніж торік, і це позитив для позицій української валюти, визнає виконавчий директор аналітичного центру «CASE Україна» Дмитро Боярчук. Але він додає, що інші макроекономічні чинники ослаблюють гривню, і в підсумку варто очікувати її повільного знецінення відносно долара.

«Наразі ситуація з торговельним балансом є кращою, ніж торік, тож якихось «обвальних» тенденцій я поки що не бачу. Є відкладений попит на імпорт, і він наразі не реалізується. Коли реалізується – це почне додатково тиснути на гривню. Але в Україні важкою є ситуація з фінансовим рахунком (різниця між потоком коштів до України і з України – ред.) Це зумовлено певним розчаруванням у діях нинішньої влади і невпевненістю щодо того, як відбуватиметься фінансування дефіциту бюджету – а він становить 8% від ВВП. Різні спікери у владі роблять суперечливі заяви, і це створює досить нечітку картину. Додаймо сюди сумніви щодо того, чи МВФ найближчим часом працюватиме з Україною, а також досить грубу заміну голови Нацбанку. Це і питання щодо «ковідного» фонду. Міжнародні кредитори погоджувалися на дефіцит бюджету за умови, що фонд має чітке фінансове призначення. Кошти з нього виділили на дороги, тоді як найближчим часом потреба у додаткових коштах для лікарень може постати на повен зріст. І це виглядає не дуже добре з точки зору кредиторів, які позичають Україні гроші. Це і підняття «мінімалки». Міжнародним кредиторам це пояснити важко. І вони захочуть подивитися обґрунтування того, яким буде український бюджет, – попереджає експерт. – Додаймо сюди ще й нестабільність у державі та нервозність громадян».

«Але не виключаю, що ці питання вирішуватимуть. Наприклад, розміщення єврооблігацій і зараз цілком можливе. Їх змогли розмістити навіть після скандальної відставки голови НБУ. І, очевидно, їх можна буде розміщувати надалі попри весь негатив, який є», – сподівається експерт.

Та в будь-якому році відтік коштів з України, який не перекривають інвестиції й фінансова допомога донорів, тиснутиме на гривню, визнає Боярчук. Але шоку на валютному ринку і стрімкого обвалу він не очікує, якщо не виникне додаткових проблемних чинників.

Один із них – це можливе рішення провести емісію (друк гривні), щоб покрити дефіцит бюджету, попереджає експерт. Відтак курс гривні у листопаді – грудні значною мірою залежатиме від того, як саме Україна покриватиме дефіцит свого бюджету.

«Якщо це буде емісійний шлях (друк додаткових грошей – ред.) для покриття дефіциту бюджету, то ми побачимо послаблення української валюти до 10% від нинішнього рівня: долар в Україні подорожчає на кілька гривень. Якщо оберуть інший шлях, який саме – важко сказати, то ситуація буде іншою», – констатує виконавчий директор аналітичного центру «CASE Україна».

Зміцнити гривню надовго можуть лише реформи – експерт

Золотовалютних резервів достатньо для того, щоб уповільнювати падіння гривні на валютному ринку, вважає фінансовий експерт Дмитро Власов.

«Курс гривні триматимуть у межах до 29 гривень за долар і навряд чи дадуть провалитися нижче. Але є чинники, які на неї тиснуть. Це проблема відсутності структурних реформ в Україні, а також те, що до неї майже не заходить західний капітал. Також негативний ефект має і побоювання людей про те, що гривня падатиме. Але резервів Нацбанку достатньо для стримування можливого падіння курсу. Якщо не буде політичної волі – то його не опустять», – пояснює експерт.

Окрім того, є чинники, які штовхають гривню до зміцнення. Це те, що імпорт впав у порівнянні з тим, яким він був до пандемії, а також те, що через «коронакризу» люди менше заощаджують, а відтак мало хто купує долар. Він частково залишається на ринку, і це зміцнює гривню, пояснює Власов.

«Якщо не буде політичних потрясінь, – то курс гривні цього року не «опуститься» далі від позначки 29 гривень за американський долар. Із іншого боку, місцеві вибори вже впливають на курс, ослаблюючи українську валюту. Але якщо уряд, зокрема Мінфін, НБУ, а також президент координуватимуться між собою в тих речах, які впливають на фінансовий сектор, то шоків на валютному ринку не буде. З іншого боку, якщо не буде структурних реформ, – то на міцну гривню в перспективі очікувати теж не варто», – підсумовує фінансист.

Ситуація з гривнею суттєво не зміниться – експертка

Наразі в Україні немає економічних передумов ані для суттєвого зміцнення гривні, ані для потужного обвалу її курсу, визнає віцепрезидентка Київської школи економіки Олеся Верченко.

«Очевидних чинників для того, щоб гривня мала просісти – немає. З іншого боку, для укріплення гривні теж немає підстав. Я не кажу про ситуативні випадки посилення гривні на якісь копійки. Річ у тім, що тривале посилення української валюти негативно би вдарило по експорту та по експортерах. Окрім того Нацбанк виходить на ринок обміну валют і викуповує надлишковий долар, відтак гривні поступово ослаблюється. Це є нормальною стратегією для НБУ», визнає експертка.

Вона говорить про певний баланс чинників, який виник наразі і який сприяє тому, щоб ситуація на валютному ринку залишалася такою, як вона є зараз.

Із одного боку, імпорт в Україні впав через «коронакризу» і суттєво не зріс. Причому ідеться переважно про імпорт споживчих товарів. Цей чинник сприяє посиленню гривні, визнає Олеся Верченко. З іншого боку, в Україні зросло безробіття і українці мають менше змоги купувати долари для заощаджень, і це також перешкоджає падінню української валюти. Але відсутність суттєвих інвестицій, а також допомоги західних донорів, навпаки, сприяє ослабленню гривні, констатує віцепрезидентка Київської школи економіки.

За підсумками розмов із експертами Радіо Свобода наводить чинники, які, на їхню думку, можуть сприяти посиленню або послабленню гривні цієї осені. Українці можуть і самі спостерігати за ними, щоб мати приблизне уявлення, що буде далі на валютному ринку.

Можуть послабити гривню:

• Продовження проблем у співпраці з донорами.
• Зростання імпорту.
• Падіння експорту.
• Відтік коштів із України на тлі відсутності значних інвестицій і позик.
• Політична нестабільність, зокрема і під час місцевих виборів.
• Нескоординована політика уряду, Нацбанку, голови держави.
• Відсутність економічного зростання.
• Скуповування долара на готівковому ринку, зокрема через песимістичні очікування щодо інфляції.

Можуть зміцнити гривню:

• Допомога міжнародних донорів.
• Значні іноземні інвестиції.
• Розміщення державних облігацій.
• Низький рівень імпорту.
• Збільшення експорту.
• Малий інтерес українців до купівлі іноземних валют (в тому числі через відсутність вільних коштів для цього).
• Зважена монетарна політика Нацбанку і уряду.
• Достатні золотовалютні резерви.
• Політична стабільність.