Ольга Александрова
Сьогодні минає 12 років від дня катастрофи літака Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, який виконував рейс МН17 з Амстердама до Куала-Лумпура. Цього дня в Нідерландах та інших країнах проходить традиційна траурна церемонія вшанування пам'яті жертв авіакатастрофи, відповідальність за яку, як минулого року визнав ЄСПЛ, несе російська влада. Розслідування встановило, що Boeing 777 був збитий у небі над Донбасом ракетою із зенітно-ракетного комплексу «Бук», що належав 53-й зенітно-ракетній бригаді ЗС РФ із Курська.
Цього року церемонія відбулася біля Національного меморіалу МН17, розташованого поруч із містом Вейфгейзен, недалеко від столичного аеропорту Схіпгол – саме звідти 17 липня 2014 року вилетів літак. На території меморіалу висаджені 298 дерев – у пам'ять про кожного загиблого пасажира та члена екіпажу. Рідні та близькі зачитують їхні імена й покладають квіти та вінки.
Соняшники в аеропорту «Схіпгол» (недалеко від Амстердама) на згадку про 298 убитих людей, які загинули 17 липня 2014 року над соняшниковими полями на Донбасі
У роковини авіакатастрофи країни-учасниці ОБСЄ виступили зі спільною заявою, в якій підкреслили свою незмінну відданість встановленню істини, досягненню справедливості та забезпеченню відповідальності винних у катастрофі. Також країни-учасниці ОБСЄ закликали до повного дотримання норм міжнародного права та відшкодування збитків за вчинені Росією протиправні дії.
Цього дня 12 років тому Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines виконував регулярний рейс за маршрутом Амстердам – Куала-Лумпур. На борту перебували громадяни Австралії, Бельгії, Великої Британії, В'єтнаму, Німеччини, Індонезії, Італії, Ізраїлю, Канади, Малайзії, Нідерландів, Нової Зеландії, Румунії, США, Філіппін та Південної Африки.
Літак був збитий у небі над Донбасом. Уламки авіалайнера впали поруч із селом Грабове на території Донецької області, підконтрольній російським військам. Усі 298 людей, які перебували на борту лайнера, загинули. Серед пасажирів були 80 дітей. Авіакатастрофа стала однією з десяти найбільших за всю історію авіації.
Згідно з висновками Міжнародної спільної слідчої групи, установку «Бук» доставили з Росії на територію України, контрольовану проросійськими сепаратистами, а згодом повернули назад до РФ. У 2022 році суд у Гаазі заочно засудив до довічного ув'язнення громадян Росії: На момент катастрофи у 2014 році був «міністром оборони» підтримуваного Росією незаконного збройного угруповання «ДНР» та На момент катастрофи у 2014 році очолював «Головне розвідувальне управління» підконтрольного Росії незаконного збройного угруповання «ДНР» і був ключовим заступником Ігоря Гіркіна, а також громадянина України Був командиром одного з підрозділів «військової розвідки» підтримуваного Росією незаконного збройного угруповання «ДНР» і підпорядковувався безпосередньо Сергію Дубинському. Ще одного громадянина Росії – підполковника запасу ПДВ РФ У 2014 році був заступником Сергія Дубинського виправдали.
9 липня 2025 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення, що за збиттям рейсу MH17 стоїть Росія. Це стало першим випадком, коли міжнародний суд визнав Москву відповідальною за авіакатастрофу, яка забрала 298 життів. Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що під час конфлікту 2014 року в Україні Росія порушила міжнародне право. Експерти називають рішення суду «символічним», оскільки Москва вже не визнає його юрисдикцію.
Кримінальне та технічне розслідування справи МН17 вела спеціально створена Joint Investigation Team (JIT) – Міжнародна спільна слідча група. До її складу увійшли представники правоохоронних органів п'яти країн: Нідерландів (у катастрофі загинуло найбільше громадян цієї країни), України (на її території збили літак), Малайзії (країни прапора МН17), Австралії та Бельгії (їхні громадяни також загинули). Уряди цих п'яти країн домовилися, що кримінальне переслідування винних здійснюватимуть Нідерланди.
Про докази причетності російської влади до загибелі літака говорить політолог Костянтин Скоркін:
– Під час слідства та трибуналу у справі «Боїнга» надавалися аудіоперехоплення телефонних розмов високопосадовців, які працювали в окупаційних адміністраціях на Донбасі та в Криму. У них так чи інакше фігурувала тема, що постачання «Бука» на цю територію є прерогативою виключно «першої особи». Звісно, під найпершою особою, найімовірніше, мався на увазі Путін. Офіційних звинувачень Путіну з боку Нідерландів висунуто не було.
Костянтин Скоркін
Суть у тому, що, згідно з нідерландськими законами, чинний глава держави має імунітет і не може фігурувати у справі як обвинувачений. Але все-таки кремлівський лідер фігурував у матеріалах справи, і, можливо, це стане предметом якихось майбутніх розглядів, коли ситуація з «Боїнгом» буде включена в ширший контекст злочинів кремлівського режиму, – вважає експерт.
Розслідування катастрофи тривало чотири роки. На самому початку до нього долучилися журналісти-розслідувачі Радіо Свобода та проєкту Bellingcat. Їм вдалося детально відтворити шлях ЗРК «Бук» із Росії на територію України, підконтрольну проросійським бойовикам і назад. Були опубліковані та проаналізовані аудіозаписи телефонних переговорів, у яких Сергій Дубинський та його підлеглі відкрито обговорювали транспортування «Бука». Журналісти дійшли висновку, що для боротьби з українською авіацією бойовики очікували саме на цю систему ППО.
За судом у Гаазі стежив дослідник групи Conflict Intelligence Team Кирило Михайлов, і ось як він пояснював Радіо Свобода зв'язок між бойовиками та Москвою:
– За основною версією, «Боїнг» був збитий, тому що його переплутали з українським військовим літаком. Цей контекст був потрібен для того, щоб зрозуміти, навіщо сепаратисти взагалі запитували у Росії системи ППО, навіщо ці системи були їм потрібні саме в тій точці, куди «Бук» у підсумку потрапив. Значну частину часу армія «ДНР» діяла досить автономно, але все одно за значної підтримки Росії. Ми побачили весь ланцюжок: Пулатов дзвонив Дубинському, говорив, що там-то й там-то стоять українці. «Будь ласка, зроби так, щоб росіяни по них відстрілялися з того боку кордону».
Генпрокурор Нідерландів Фред Вестербек під час презентації звіту міжнародної Спільної слідчої групи (JIT) у справі збитого російською установкою «Бук3 пасажирського літака рейсу МН17
– Дубинський наносив на карту цілі, передавав їх Гіркіну. Гіркін віддзвонювався представнику російської сторони, після чого відбувався російський артобстріл. Це було свого роду співробітництво з Росією, але водночас із нездатністю звести все це в якусь завершену форму, яка могла б чинити українській армії серйозний опір. Для суду було важливо, що дії української армії були досить ефективними, на що й скаржилися сепаратисти. Тому їм були потрібні від Росії системи контрбатарейної боротьби та ППО, починаючи від ПЗРК і закінчуючи комплексами «Бук», «Тор», «Панцир», які згодом у них також з'явилися, – розповідав Михайлов.
Міжнародна спільна слідча група дійшла висновку, що зенітно-ракетний комплекс «Бук», за допомогою якого на Донбасі збили літак Malaysia Airlines, належав російській 53-й зенітно-ракетній бригаді. Його переправили в Україну з російської військової бази, розташованої поблизу Курська, а потім повернули на цю базу після того, як літак був збитий. Згодом суд у Нідерландах порушив справу на підставі зібраних матеріалів. У ній було 65 тисяч сторінок. 17 листопада 2022 року оголосили вирок, згідно з яким катастрофа цивільного лайнера 17 липня 2014 року в Донецькій області сталася внаслідок запуску ракети з російського зенітно-ракетного комплексу «Бук» у районі села Первомайське, яке на той момент контролювали сили угруповання «ДНР». При цьому суд дійшов висновку, що «ДНР» на той момент повністю підпорядковувалося Росії.
У лютому 2023 року слідча група оголосила, що зробила все можливе для пошуку підозрюваних, але висунути звинувачення більше нікому не може. Члени групи також зазначили, що відповідальність за катастрофу лежить на президенті Росії Володимирі Путіні, припустивши, що ухвалювати рішення про відправку зенітно-ракетного комплексу «Бук» на територію України, яка перебувала під контролем бойовиків, міг особисто президент Росії. Слідство дійшло таких висновків, прослухавши записи розмови призначеного Росією голови окупованого Криму Сергія Аксьонова зі своїм помічником. У розмові Аксьонов згадав, що рішення про постачання озброєнь сепаратистам ухвалює в Росії перша особа. При цьому він не сказав, чи йшлося саме про ЗРК «Бук».
Володимир Путін як глава держави має юридичний імунітет і не може бути притягнутий до судової відповідальності в нідерландському суді. Це стане можливим лише після того, як він залишить свою посаду. У такому разі розгляд у справі про катастрофу МН17 може бути продовжений, заявила прокурорка Дігна ван Ботзеллер. Крім того, слідству не вдалося встановити склад екіпажу ЗРК «Бук», який брав участь у запуску ракети. Можливості слідчої групи в цьому напрямку визнали вичерпаними. На думку слідчих, докази могла б надати лише російська сторона, але вона зробити це відмовилася.