ВАШИНГТОН – Росія, Китай та Іран дедалі активніше формують стратегічний союз заради взаємної вигоди, якому, на думку групи американських експертів і колишніх посадовців, Вашингтон мусить протистояти, оскільки він прагне підірвати чинний світовий порядок.
Виступаючи 10 червня на форумі з питань національної безпеки America's Adversaries: The Russia Reality («Супротивники Америки: російська реальність»), організованому Independent Women's Forum, багато учасників панелі зазначили, що вигоди від такої співпраці вже приносять важливі стратегічні дивіденди, особливо для іранського режиму, який перебуває в міжнародній ізоляції.
Об’єднані спільним прагненням протистояти домінуванню США, ці три країни координують свої дипломатичні дії, інтегрують свої збройні сили та шукають способи обходити західні санкції.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Мільярдні інтереси Китаю: чому Пекін мирить Пакистан і «Талібан»«Питання полягає в тому, чи є це стратегією дестабілізації, тактичною співпрацею заради вигоди або опортунізмом, чи ж ідеться про спробу створити інший світовий порядок із новими стратегічними наслідками», – сказала старша наукова співробітниця Інституту Гудзона та колишня заступниця радника з національної безпеки США Надя Шадлоу.
На її думку, щоб зупинити посилення цього альянсу, Вашингтон має припинити розглядати Росію, Китай та Іран як окремі регіональні напрями політики й натомість знайти креативні способи послаблення їхньої співпраці.
«Ми повинні зробити їхні відносини максимально складними», – закликала Шадлоу.
Росію, Китай та Іран не пов’язує формальний тристоронній договір про взаємну оборону, однак останніми роками їхні інтереси дедалі більше збігалися на тлі воєн і конфліктів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
США просунулися у блокуванні потрапляння західних технологій до іранських дронівПісля початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року міжнародні санкції дедалі сильніше тиснули на російську економіку, змушуючи Москву зміцнювати зв’язки, де тільки можна.
Подібно до цього, Іран роками перебуває під жорсткими санкціями, а після американських та ізраїльських авіаударів 28 лютого тиск лише посилився.
За словами старшого віцепрезидента Американської ради із зовнішньої політики Ілана Бермана, ця співпраця авторитарних держав створює небезпечний зворотний зв’язок і на полі бою.
Проблема Ірану – це не лише проблема Ірану. Це проблема Росії, Китаю та ІрануІлан Берман
Берман, який також входить до ради директорів Радіо Свобода, зазначив, що хоча Іран постачав Росії великі партії баражувальних боєприпасів для війни проти України, західні спецслужби побоюються, що дані, зібрані під час бойових дій у Європі, згодом повернуться до Ірану, зробивши його власний арсенал значно смертоноснішим.
«Проблема Ірану – це не лише проблема Ірану. Це проблема Росії, Китаю та Ірану», – заявив Берман.
За його словами, Москва та Пекін фактично кинули Тегерану економічне і технологічне рятувальне коло, яке допомагає режиму витримувати як внутрішні протести, так і нищівні міжнародні санкції.
Водночас деякі учасники дискусії наголосили: попри розширення співпраці, відносини між Москвою, Пекіном і Тегераном залишаються переважно прагматичними.
Або, як висловився конгресмен-республіканець від Північної Кароліни та колишній офіцер Сил спеціального призначення армії США Пет Гарріган, цей союз – радше шлюб за розрахунком.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
На тлі напруги зі США Іран посилює дипломатичний канал із Китаєм«Коли це перестане бути взаємовигідним, припиняться й відповідні дії», – сказав Гарріган, припустивши, що партнерство ґрунтується насамперед на спільних поточних інтересах, а не на непохитному довгостроковому стратегічному братерстві.
Втім, ці прагматичні вигоди вже приносять важливі стратегічні дивіденди, особливо для іранського режиму, який перебуває в ізоляції.
Наприклад, за словами Бермана, під час антиурядових протестів на початку року Пекін і Москва забезпечили іранському режиму необхідний «цифровий захист», який допоміг придушити внутрішнє невдоволення. Унаслідок репресій загинули тисячі протестувальників.
Китайське фінансове рятувальне коло
Іранські безпілотники вже стали важливою складовою російських атак на Україну, і західні розвідки побоюються, що досвід їхнього бойового застосування може допомогти Тегерану зробити власний арсенал значно ефективнішим.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Від України до Ірану: як дрони змінюють баланс сил на полі боюЦя військова співпраця значною мірою тримається на фінансовій підтримці Пекіна, яка фактично є головною гарантією виживання іранського режиму.
«Близько 90% експорту іранської нафти припадає на одну країну – Китай», – сказав Берман, додавши, що без китайських закупівель і російської дипломатичної та військової підтримки «Іран просто не був би платоспроможним».
Україна зараз перебуває на геополітичному розломі між диктатурою та демократієюДеніел Гоффман
Колишній керівник резидентури ЦРУ в Москві Деніел Гоффман зазначив, що наслідки війни Росії проти України виходять далеко за межі самої України і є частиною ширшого системного протистояння між демократією та авторитаризмом.
«Україна зараз перебуває на геополітичному розломі між диктатурою та демократією», – сказав Гоффман.
На його думку, агресія президента Росії Володимира Путіна зумовлена не стільки територіальними амбіціями, скільки екзистенційним страхом поширення демократії поблизу російських кордонів.
«Те, що найбільше лякає Володимира Путіна, – це демократія», – сказав Гоффман, описуючи нещодавно сформовану «вісь диктатур», до якої входять Росія, Китай, Іран та Північна Корея, об’єднані єдиною, надважливою метою: систематичним зменшенням глобального впливу США.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
США схвалили пакет допомоги Україні на 9 мільярдів. Всупереч підходу адміністрації Трампа?Гоффман додав, що постійні заяви Москви про необхідність «багатополярного світу» є лише дипломатичним прикриттям для легітимізації сфер впливу.
«Насправді вони хочуть отримати свободу вторгатися до сусідів і підкоряти їх у межах власних сфер впливу», – сказав він.
З огляду на зростання тиску, Захід не може дозволити собі вагатися, оскільки це дасть осі необхідний простір для зміцнення.
«Коли ми потроху вводимо сили в театр військових дій, коли обережно втручаємося в конфлікт і додаємо нові спроможності одну за одною, ми фактично створюємо військовий еквівалент резистентності до антибіотиків у російських збройних силах», – сказав Гарріган.
Шадлоу також наголосила, що час реактивного управління, коли реагують на кожну кризу окремо, минув, і що американські політики повинні повернутися до стратегії стримування та чіткої демонстрації сили.
Поки Вашингтон зважує свої наступні стратегічні кроки, Берман підкреслив, що усвідомлення цієї взаємопов’язаної екосистеми супротивників державами є передумовою будь-якої ефективної стратегії стримування.
«Чим швидше ми це зрозуміємо, – підсумував Берман, – тим швидше зможемо чинити необхідний тиск».