Російські війська від початку повномасштабного вторгнення систематично атакують із ТОТ Запорізької області населені пункти у прибережній зоні Дніпропетровської та Запорізької областей. Що відбувається у цій зоні, Радіо Свобода запитало місцевих мешканців.
«У нас літають FPV-дрони як у себе вдома – вже як птахи літають. Це вже ніби звична ситуація для нас. Але в нас останні тижні посилилися атаки КАБами та атаки артилерією», – зазначає жителька села Біленьке Запорізької області Анастасія.
Не приїжджають уже ані пожежники, ані швидкіАнастасія
Населений пункт розташований на правому березі Дніпра. Від початку повномасштабного вторгнення він перебуває у зоні досяжності російської артилерії. Відстань від Біленького до окупованої лівобережної частини Запорізької області становить менше ніж 20 кілометрів.
Чим живе село Біленьке на Запоріжжі?
«Не приїжджають уже ані пожежники, ані швидкі. Якщо треба швидку, то нам треба самим знаходити машину і їхати до переїзду біля міста. Нам треба ще 20 кілометрів везти людину в будь-якому стані, в будь-який час. Горіли поля кілька днів тому з пшеницею готовою – вже збитки, біда. Вони розташовані близько до хат, і що, хто вийшов то все гасити? Місцеві люди, які ближче до того розташовані, і фермери», – розповідає Анастасія.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Смертельний удар по виправній колонії у Запорізькій області: все, що про це відомоВідсутнє наразі і пряме сполучення населеного пункту з обласним центром.
У нас влітку буде вже два роки, як немає мобільного зв’язку взагаліАнастасія
«Громадський транспорт, сполучення із Запоріжжям відсутні вже десь із березня. Почали бити дрони у маршрутні таксі: одну, другу, третю маршрутку розбомбили – і все. Підприємець, який завідував цими маршрутками, сказав: «Усе, вибачте, я не можу». Створили групу в одному месенджері, люди пишуть, що, наприклад, я їду сьогодні, кому треба, в мене є вільні місця – так добираємося до міста», – пояснює, як жителі Біленького добираються до Запоріжжя, Анастасія.
Та попри складну безпекову ситуацію, в Біленькому та сусідніх селах залишається чимало місцевих жителів.
«Нам не повірите, але в нас понад три тисячі жителів залишилося, включаючи дітей», – каже Анастасія.
Наслідки атаки по Біленьківській громаді, 4 липня 2026 року
Через обстріли населений пункт періодично залишається без електропостачання. Так, у квітні Біленьке та сусідні села Лісогірка та Канівське були понад тиждень без світла. Наразі у населеному пункті також практично немає мобільного зв’язку та доступу до інтернету.
В селі взагалі немає тривоги – ні сирени, ні через інтернет, нічогоАнастасія
«У нас влітку буде вже два роки, як немає мобільного зв’язку взагалі. Тобто єдиний якийсь зв’язок зі світом – це був просто домашній інтернет. У нас було дві точки, де більш-менш якісь там ще хвильки інтернету ловилися – на одному краю села і на другому. І на одній з них, де люди скупчувалися, бо всім треба ж подзвонити рідним, хоча б сказати, що живі, здорові, нічого не розбомблено, то там прилетів FPV-дрон. Добре, що люди зреагували і повтікали врозтіч», – розповідає Анастасія.
Наголошує: наявність доступу до інтернету для жителів її села – це перш за все питання безпеки.
«Зараз у нас така ситуація: щось прилетіло – так, це КАБи, то треба бігти у погріб. Це все зараз на слух. Зранку чи колись вибігти до єдиного працюючого магазину, то ти на п’ятій швидкості на тому велосипеді летиш, бо мало чи коли що воно прилетить, бо ти ж не знаєш ні коли тривога, нічого. У нас єдине сповіщення тривоги висіло на дитячому садку, який знищили КАБами. В селі взагалі немає тривоги – ні сирени, ні через інтернет, нічого», – ділиться Анастасія.
Your browser doesn’t support HTML5
Як живуть в селі Біленьке на Запоріжжі під російськими обстрілами: «відбудуємо, якщо не виживуть нас звідси»
Обстановка на правобережжі Запорізької області
Загалом до повномасштабного вторгнення у населених пунктах правобережної частини Запорізької області, що нині перебувають під російськими атаками, мешкало близько десяти тисяч людей, каже Олег Буряк, голова військової адміністрації Запорізького району, до якого належать прибережні території.
Туди все летить – і FPV, і РСЗВ, і арта, і «шахеди», і КАБиОлег Буряк
«За реєстрацією приблизно 500 людей залишилося у всій Біленківській громаді: ближче до річки Дніпро там менше людей, а подалі, у Лісогірці, Канівському ( села, що входять до складу громади – ред. ), то там більше живе людей», – інформує очільник Запорізької РВА.
Чи продовжувати працювати на території громади, приватний бізнес, зокрема оператори зв’язку та інтернет-провайдери, вирішує самостійно, виходячи з власної оцінки безпекової ситуації, каже посадовець.
«Вони для себе рахують таким чином, що як тільки вони знову обладнання встановлюють нове, туди одразу прилітає FPV. Тому для них спочатку це небезпека встановити обладнання, а потім знову його відремонтовувати. Так само й АЗС у нас не працює там», – зауважує Олег Буряк.
Наразі населені пункти Біленківської громади не входять до числа тих, в яких оголошено примусову евакуацію дітей. Олег Буряк пояснює, що у зв’язку з безпековою ситуацією громаді рекомендовано ініціювати процедуру оголошення відповідної евакуації.
«Дієздатні люди віком 18 плюс років особисто ухвалюють рішення щодо себе, чи залишатися. Якщо вони звертаються до влади допомогти їм виїхати, то ми допомагаємо з евакуацією. А якщо мова йде про дітей, то рішення ухвалюється на рівні Кабінету міністрів – знизу все подається. Це вирішує громада. Якщо вони ініціюють таку евакуацію, то вони до нас звертаються, ми далі звертаємося на область, область – на Київ. На кожному етапі проводяться комісії. Їх можна зробити за 1-3 дні. Потрібні тільки рішення територіальної громади, щоб вони для себе визначились», – пояснює Олег Буряк.
В наслідок атаки по Біленькому 14 червня 2026 року загинула одна людина і троє поранено
Та додає: «Туди все летить – і FPV, і РСЗВ, і арта, і «шахеди», і КАБи. Виходячи з цієї ситуації, оцінюючи все це, я не розумію, як там можна залишатись. Там ніякі сітки, ніякі там беки, блоки – нічого не допоможе. Якщо летить снаряд, то що ти з ним зробиш? Тільки під землю ховатися, і щоб під землею як мінімум шість-вісім метрів тільки землі і ще бетонні якісь споруди, щоб потім витримали при прямому влучанні. Тому немає можливості об’єктивно, щоб захистити людей на 100%. Однозначна рекомендація – виїжджати і облаштовуватися у місті Запоріжжя, в інших територіальних громадах».
Чим живе прибережна зона Дніпропетровської області?
Обстріли можуть початися будь-якої миті – і вдень, і вночіВіктор Артеменко
Під системними російськими атаками перебувають також прибережні райони Дніпропетровської області. Якою є нині обстановка у розташованому на самому березі Дніпра Нікополі, ділиться місцевий активіст та адміністратор місцевого телеграм-каналу «Доброго вечора, ми з Нікополя» Віктор Артеменко.
«Чи існує безпечний час для пересування містом? На жаль, ні. Обстріли можуть початися будь-якої миті – і вдень, і вночі. Так само немає району, який сьогодні можна було б назвати повністю безпечним. Нікополь практично цілодобово перебуває під ударами артилерії та дронів. Але з початку літа у місті значно активніше почали встановлювати антидронові сітки. Уже багато вулиць, перехресть і важливих об’єктів захищені ними, і ця робота триває. Це не робить місто повністю безпечним, але реально підвищує шанси зберегти життя», – розповідає про життя рідного міста Артеменко.
Вулиці Нікополя ув антидронових сітках
Окрім антидронових сіток, ще однією частиною повсякденного життя Нікополя стали детектори дронів та моніторингові канали:
Попри все місто живеВіктор Артеменко
«У кого є можливість – користуються детекторами дронів. Але головне – у Нікополі за останні місяці вдалося створити дуже ефективну систему оперативного оповіщення. Це голосова сирена, моніторингові телеграм-канали, радіомережа «ЩоКуди», яка працює через мобільний застосунок і, наскільки мені відомо, не має аналогів в Україні, а також «Радіо Нікополя». Завдяки цьому люди часто знають про небезпеку ще до перших вибухів», – пояснює активіст.
Габіони з піском для захисту під час обстрілу на вулицях Нікополя
Попри постійну небезпеку, в місті продовжують працювати бізнес та державні установи:
«Попри все місто живе. Працюють магазини, підприємці, кафе, ринки. Єдине, що викликає багато запитань у мешканців, – це те, що банки, поштові відділення та деякі державні установи припиняють роботу під час повітряної тривоги. Особисто мені логіка такого рішення не зовсім зрозуміла, адже для Нікополя небезпека існує не лише під час сигналу тривоги. Артилерія й дрони атакують місто і без оголошеної повітряної тривоги», – розповідає Віктор Артеменко.
Your browser doesn’t support HTML5
«Дуже страшно. Бігаємо перебіжками»: як живе Нікополь під постійними обстрілами (відео)
Громадський транспорт, каже активіст, курсує містом у штатному режимі: маршрутів поменшало порівняно з періодом до 2022 року, втім, попри небезпеку, водії виходять щоденно на маршрути. А ось сполучення з деякими сусідніми населеними пунктами наразі відсутнє.
Якщо немає нагальної потреби їхати – краще відкласти поїздкуВіктор Артеменко
«Якщо немає нагальної потреби їхати – краще відкласти поїздку. Через постійні атаки FPV-дронів ситуація дуже складна. Частина маршрутів була змінена або скорочена, а до окремих населених пунктів транспорт періодично не заїжджає саме через загрозу ударів. Окрім FPV-дронів, ворог дедалі активніше застосовує і швидкісні ударні безпілотники, а також нову тактику зі скиданням FPV-дронів із безпілотників-носіїв. Через це небезпека існує не лише в населених пунктах, а й на окремих ділянках автошляхів. Поїздка дорогами Нікопольського району сьогодні – це вже не звичайна дорога, а реальний ризик для життя», – пояснює Віктор Артеменко.
Наслідки російських атак на громадський транспорт у Нікополі
Як і у прибережних населених пунктах на Запоріжжі, в Нікополі та районі існують проблеми з мобільним зв’язком та інтернетом.
«Мобільний зв’язок і мобільний інтернет працюють дуже нестабільно. Ми навіть жартуємо: у Нікополі зв’язку або немає, або його зовсім немає. Але це вже давно не про комфорт. Це питання безпеки. Мешканці неодноразово зверталися до мобільних операторів, народних депутатів, профільних державних структур. Наскільки мені відомо, зараз готуються державні рішення, які мають допомогти покращити ситуацію. Дуже хочеться, щоб це сталося якнайшвидше, адже під час обстрілів можливість швидко викликати допомогу чи отримати інформацію може врятувати життя», – пояснює активіст.
4 квітня внаслідок атаки по місцевому ринку у Нікополі загинуло 5 людей та 19 отримало поранення
Під час цієї евакуації виїхали приблизно дві тисячі людейВіктор Артеменко
Віктор Артеменко додає: «Рятувальники та медики – це без перебільшення справжні герої. Вони виїжджають навіть туди, куди, здається, вже неможливо дістатися. Буває, що пожежники не можуть під’їхати технікою через небезпеку повторних ударів – тоді йдуть пішки, несучи обладнання в руках. Бригади екстреної медичної допомоги також працюють у найнебезпечніших районах».
Наразі в Нікополі, як і в Херсоні, існує умовне внутрішнє зонування районів: «Найбільш небезпечними залишаються прибережні райони – Стара частина міста, Новопавлівка, Лапинка. Від російських позицій їх відділяють лише старе русло Дніпра та приблизно 4-6 кілометрів. Саме туди найчастіше прилітає артилерія, FPV-дрони, ударні безпілотники».
Попри постійну загрозу російських атак, у місті продовжують працювати бізнес і державні установи
Противник контролює Запорізьку АЕС, яка є найбільшою в Європі, і активно використовує її інфраструктуруБогдан Пападін
У травні цього року у прибережних районах Нікополя було оголошено евакуацію.
«Спочатку багато нікопольців дійсно сприйняли це як примусову евакуацію, але після офіційних роз’яснень стало зрозуміло, що кожен мав право написати відмову й залишитися. Треба також розуміти, що саме ці райони ще з початку повномасштабного вторгнення найбільше потерпають від обстрілів. Багато людей виїхали звідти ще раніше – хтось через постійні обстріли, хтось через зруйноване житло, хтось заради дітей. За моєю інформацією, під час цієї евакуації виїхали приблизно дві тисячі людей. Для когось це був шанс нарешті зважитися на рішення, яке вони довго відкладали. Але багато людей, навіть попри небезпеку, залишилися вдома», – зазначає Віктор Артеменко.
Пошкоджена обстрілами будівля у Нікополі
Атомна загроза
Російські війська атакують населені пункти Запорізької та Дніпропетровської областей на правому березі Дніпра з окупованого військами РФ Василівського району Запорізької області. Зокрема, використовують для цього місто Енергодар. Поряд із ним на лівому березі Дніпра розташована Запорізька атомна електростанція.
АЕС – це як і прокляття для Нікополя, так і порятунок від російської авіаціїБогдан Пападін
«Противник контролює Запорізьку атомну електростанцію, яка є найбільшою в Європі, і активно використовує її інфраструктуру для того, щоб там не розміщуватися, а техніку розміщувати. Зокрема, він там використовує і градирні, на яких встановлює свої ретранслятори для дронів. Це дозволяє достатньо ефективно літати як у бік Нікополя, так і у бік Марганця», – розповідає воєнний кореспондент і документаліст із Дніпра Богдан Пападін.
Він ззначає, що українська сторона намагається протидіяти таким атакам, у тому числі превентивно – розбудовуючи мережу антидронових тунелів та збільшуючи кількість мобільних вогневих груп. Втім, Сили оборони до певної міри обмежені щодо потенційних контрзаходів, які можуть застосовуватися у відповідній зоні.
Вигляд на окуповану АЕС з берега Дніпра біля Нікополя
«Варто відзначити, що, своєю чергою, і наші силові засоби там активно працюють, зокрема, і активно працюють по Енергодару. Тобто не дають противнику активно маневрувати, використовувати на повну міру всю ту інфраструктуру. Українська сторона до певної міри обмежена: все, що розташоване на ЗАЕС і навколо, атакувати у жодному разі не можна», – пояснює воєнкор.
Та додає: «Але АЕС – це як і прокляття для Нікополя, так і порятунок від російської авіації. Росіяни ще жодного разу по цій території не застосовували свою авіацію і не скидали туди авіабомби, тому що, очевидно, бояться у випадку неконтрольованого скиду, щоб авіабомба не влучила десь у районі ЗАЕС».
Про те, що російські військові риють окопи навколо водойми-охолоджувача Запорізької АЕС, 2024 року повідомляли британські військові аналітики McKenzie у дослідженні, проведеному на замовлення міжнародної організації Greenpeace Німеччини. Аналітики, зокрема, повідомляли, що з моменту окупації ЗАЕС Росією 2022 року і до кінця червня 2024 року «в районі водойми-охолоджувача атомної електростанції було споруджено понад 1000 метрів траншей». Також за даними Greenpeace, аналіз супутникових даних показує, що значна територія самої атомної електростанції ще більше мілітаризується. Там вирили не лише траншеї, але й укріплення, які можуть бути використані як місця для розгортання важкої військової техніки.
- Повномасштабна війна Росії проти України триває від ранку 24 лютого 2022 року. У вересні 2022 року Москва оголосила про анексію чотирьох українських областей. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
- Керівництво РФ називає загарбницьку війну «спеціальною військовою операцію» («СВО»). Кремль заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
- Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
- Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.