Уряд Нідерландів вперше вибачився перед родичами жертв геноциду 1995 року в Сребрениці, коли сербські сили, захопивши це боснійське місто 11 липня 1995 року, за три дні винищили щонайменше 8 тисяч людей, переважно чоловіків від 13 до 78 років. Тоді, через вето Росії, Рада безпеки ООН не змогла ухвалити резолюцію, яка б кваліфікувала цю різанину як геноцид. Факт геноциду і його винуватців понад два десятиліття встановлював Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії, відомий ще як Гаазький трибунал. Сербія, як і Росія, не визнають різанину у Сребрениці геноцидом.
Тисячі людей зібралися на жалобну церемонію у 27-му річницю початку геноциду у Среберениці, що стався у колишній Югославії. На заході у селі Потокарі, де поховано багато жертв різанини, виступила міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен.
De internationale gemeenschap faalde in de bescherming van de mensen van Srebrenica. Als onderdeel van deze gemeenschap deelt de Nederlandse regering in de politieke verantwoordelijkheid voor de situatie waarin dit falen kon gebeuren. Daarvoor bieden wij onze diepste excuses aan. pic.twitter.com/nd2uj5B7yw
— Kajsa Ollongren (@DefensieMin) July 11, 2022
«Міжнародне співтовариство не змогло захистити людей у Сребрениці. Як частина цієї спільноти, уряд Нідерландів поділяє політичну відповідальність за ситуацію... За це ми приносимо наші глибокі вибачення», – заявила Оллонгрен, фактично уперше вибачившись від імені своєї країни перед родичами жертв геноциду.
Перед цим, прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте вибачився від імені уряду перед ветеранами нідерландського батальйону, який мав захищати Сребреницю у складі миротворчої місії ООН у колишній Югославії.
Рютте визнав, що відсутність державної підтримки призвела до того, що нідерландський батальйон не зміг виконати свою місію із захисту населення, оскільки сербські підрозділи у багато разів переважали миротворчий підрозділ і за чисельністю, і за оснащенням.
1 липня 2022 року на жалобній церемонії із вшанування пам'яті жертв геноциду у Сребрениці також було перепоховано останки нещодавно знайдених і ідентифікованих ще 50-ти жертв різанини на теренах колишньої Югославії.
Геноцид у Сребрениці вважався найгіршим військовим злочином у Європі з часів Другої світової війни.
- У липні 1995 року після захоплення міста Сребрениця у зоні безпеки ООН армією боснійських сербів було вбито понад 8 тисяч цивільних боснійців-мусульман.
- Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії, відомий ще як Гаазький трибунал, був створений Радбезом ООН 25 травня 1993 року, а завершив свою роботу аж 21 грудня 2017 року.
- За час роботи Міжнародного кримінального трибуналу у справах колишньої Югославії були висунуті звинувачення щодо 161 особи, 90 із них засуджені. Розгляди тривали понад двадцять років, за час судових процесів допитали близько п’яти тисяч людей.
- У 2007 році Міжнародний суд звільнив Сербію як державу від відповідальності за геноцид під час боснійської війни, але водночас визнав вбивство 8 тисяч боснійських мусульман у місті Сребрениця у 1995 році геноцидом.
- Винними в геноциді були визнані колишній президент Сербії Слободан Мілошевич, колишній віце-президент Сербії Воїслав Шешель, перший президент Республіки сербської в Боснії і Герцеговині Радован Караджич і боснійськосербський генерал Ратко Младич.
- Останньою гучною справою трибуналу став вирок колишньому командувачеві сил боснійських хорватів Слободанові Праляку. Трибунал визнав його винним у воєнних злочинах і засудив до 20 років в’язниці. Після чого Праляк заявив, що відкидає рішення суду, і випив отруту, внаслідок чого помер.