Чи закінчиться війна Росії проти України у 2026 році?

«Звичайно, я хочу, щоб усе це закінчилося швидше, але… мені здається, що це триватиме ще деякий час», – сказав Радіо Свобода Петро, український солдат, який назвав лише своє ім’я, на позиції поблизу фронту минулого року.

«Припинення вогню не буде… Все вказує на те, що війна триватиме», – зауважив Олександр, інший чоловік з цього ж підрозділу. Він додав: щонайменше Росія, схоже, налаштована захопити частину Донецької області України, яка залишається під контролем Києва.

Час минає, але немає жодного припинення вогню, не кажучи вже про тривалий мир. Росія, попри запеклі та смертельні бої, не змогла повністю захопити Донецьку область – це одна з її основоположних цілей – і аналітики кажуть, що найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни навряд чи закінчиться у 2026 році.

«Жодної з умов для остаточного вирішення конфлікту немає, – сказала Радіо Свобода Рут Деєрмонд, старша викладачка кафедри воєнних досліджень Королівського коледжу Лондона. – Ні Україна, ні Росія, схоже, не в змозі досягти остаточної перемоги на полі бою, і, хоча обидві країни перебувають під значним тиском, жодна з них, ймовірно, не зазнає краху».

Президент Росії Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, очікуючи, що Україна невдовзі буде підкорена. Майже чотири роки по тому російські війська утримують менше української території, ніж у перші кілька тижнів наступу.

Пішки, на мотоциклах і навіть верхи на конях, коли багнюка заважає рухатися транспортним засобам, вони просуваються вперед повільно та з величезними жертвами, але Київ все ще контролює значну частину Донецької, Запорізької та Херсонської областей, трьох із п'яти українських регіонів, які, наголошують аналітики, Москва безпідставно стверджує, що тепер є російськими.

За оцінками західної розвідки, війна забрала життя або поранила понад 1,5 мільйона бійців із обох сторін. Невпинні російські повітряні атаки по всій Україні вбили або поранили десятки тисяч мирних жителів та зруйнували енергетичну інфраструктуру країни.

Незважаючи на численні телефонні розмови та зустріч на Алясці 15 серпня 2025 року, президентові США наразі не вдалося переконати російського президента погодитись на перемир’я в Україні

Головною перешкодою на шляху до миру у 2026 році є Росія, яка, «здається, не зацікавлена в припиненні бойових дій, не кажучи вже про війну», – сказала Деєрмонд.

Президент США Дональд Трамп розпочав свій другий термін на посаді минулого січня з посередництва у припиненні війни, що було одним із пріоритетів його порядку денного. У вирі дипломатії за останні кілька місяців Україна, її європейські прихильники та США наблизилися до узгодження мирної угоди.

Переговорна позиція

Однак шанси на успіх постійно затьмарювалися питанням про те, чи піде Росія на якісь поступки з ключових питань, як-от територія – особливо на Донбасі, але й в інших місцях – та її позицією щодо гарантій безпеки для Києва, особливо коли йдеться про перспективу присутності західних солдатів на території України.

Розбіжності щодо окупованої Росією Запорізької атомної електростанції є ще одним каменем спотикання.

«Наступні тижні можуть принести більше ясності, оскільки мирні переговори завершаться. Схоже, що США, Україна та Європа можуть знайти спільну мову, але Росія не бажає йти на поступки, – заявив Радіо Свобода Марк Канчіан, військовий експерт Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні. – Їхні заявлені цілі абсолютно неприйнятні для будь-якої з інших сторін. Їхня непохитність випливає з їхньої віри в те, що вони перемагають».

На тлі повідомлень про прогрес у нещодавніх переговорах між Україною та Заходом Росія, якщо вже на те пішло, то навряд чи дала зрозуміти, що вона має жорсткішу позицію.

Насправді речник Кремля Дмитро Пєсков прямо заявив, що Москва «посилить свою переговорну позицію» після того, як Росія звинуватила Україну у масштабній атаці безпілотників на одну з резиденцій Путіна.

Київ це заперечив, а Трамп, спочатку натякнувши, що вірить у це, коли Путін розповів йому про це телефоном, пізніше повторив висновок ЦРУ про те, що ні президент Росії, ні його резиденція не були ціллю атаки.

Путін використав пресконференцію 19 грудня, новорічне звернення на православне Різдво (за юліанським календарем), щоб показати, що Росія зосереджена на перемозі, а не на мирі. Він похвалив російських солдатів у своїх виступах 31 грудня та 7 січня, коли сказав, що вони виконують «святу місію», подібну до місії Ісуса Христа. Він не згадав про мир.

«Позиція Путіна за замовчуванням залишається продовженням війни, що ґрунтується на операціях на місцях та вказівках своїм командирам, які, як і раніше, віддані наступальним операціям проти всіх чотирьох українських регіонів [на які Росія претендує, окрім Криму] – Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської – у 2026 році», – сказала Дара Массікот, старша наукова співробітниця Фонду Карнегі за міжнародний мир та експерт з російських військових справ.

«Путін все ще претендує на «Донбас і Новоросію», – додала вона, зазначивши, що він використав цей суперечливий термін, який натякає на панування імперської Росії над територіями східної та південної України.

Звичайно, Путін відомий своєю жорсткою позицією, і він не вперше використовує публічні хвастощі, щоб приховати справжній стан речей.

Зі зростанням внутрішнього та зовнішнього тиску «і Росія, і Україна шукають способи припинити війну на найкращих для них умовах, а не затягувати її на багато років», – сказав Радіо Свобода Олег Ігнатов, старший аналітик з питань Росії в Crisis Group.

«Точка зламу»

«Це головний урок 2025 року. Обидві сторони розуміють, що занадто тривале продовження повномасштабної війни несе ризик дестабілізації їх та перешкоджання їхньому розвитку на багато років уперед», – сказав він. Але наразі, за його словами, «обидві сторони вважають, що продовження війни може покращити їхні переговорні позиції у 2026 році».

Обидві країни мають вразливості, зокрема проблеми, пов’язані з людськими ресурсами – головною проблемою для України – а також постачанням зброї, економічними обмеженнями та іншими факторами.

Коли закінчиться війна, незрозуміло, але «можу сказати, що тиск на внутрішню військову машину Росії у 2026 році буде більшим, ніж будь-коли за останні чотири роки», – сказав Радіо Свобода Андраш Тот-Цифра, науковий співробітник американського Інституту досліджень зовнішньої політики та експерт з російських регіональних та бюджетних питань.

Але «незважаючи на кадровий дефіцит та фінансову нестачу, Україна, ймовірно, воюватиме доти, доки в неї дійсно не закінчаться зброя, солдати або і те, й інше. Нам також не слід очікувати, що Росія розпадеться в результаті зростаючих економічних витрат та втрат персоналу», – сказала Ольга Олікер, директорка програм для Європи та Центральної Азії в Crisis Group.

«Фундаментально, хоча будь-яка зі сторін може досягти своєї точки зламу цього року, де саме знаходяться ці точки зламу, можна буде зрозуміти, лише озираючись назад», – сказала Олікер Радіо Свобода.

На цвинтарі у Львові, на заході України, жінка відвідує могилу родича, який загинув у боротьбі проти російського вторгнення, 23 травня 2025 року

Таким чином повномасштабна війна може «продовжитися на п’ятий рік з обмеженими територіальними здобутками, великими втратами та продовженням ракетних ударів і ударів безпілотників по всій Україні та по ключових цілях у Росії», – сказала вона.

Хоча існують альтернативи продовженню тотального конфлікту, «війна в Україні навряд чи завершиться стійким миром у 2026 році», – сказала Олікер. Одна з можливостей, за її словами, полягає в тому, що «адміністрація Трампа тиснутиме на Київ, щоб той прийняв більшість, якщо не всі, умови Росії, що фактично означатиме капітуляцію».

Це, ймовірно, призведе до напруженої ситуації, що розпалить політичну нестабільність в Україні та занепокоєння щодо намірів Росії в інших частинах Європи, тоді як «Москва також нервуватиме, водночас прагнучи закріпити здобутки», – сказала вона. «Ніщо з цього не буде схоже на мир, і це може спровокувати ще більш насильницький конфлікт».

Деєрмонд також сказала, що хоча війна навряд чи закінчиться у 2026 році, «вона може стати тимчасово замороженим конфліктом, якщо буде домовлено про припинення вогню».

Пошкоджені будівлі у значною мірою зруйнованому місті Вугледар Донецької області 27 січня 2023 року

Але «навіть якщо активна фаза війни буде призупинена, як і інші заморожені конфлікти, її не можна врегулювати шляхом переговорів, оскільки обидві сторони вважають, що на кону їхні найфундаментальніші інтереси», – сказала вона.

«Для України… окупація Росією та її імперіалістичне бажання контролювати Україну – змусити її повернутися до колоніальних відносин, які стирають українську незалежність та національну ідентичність – є екзистенційною загрозою, – сказала Деєрмонд. – З російського боку президентство Путіна зараз настільки пов’язане з війною та проєктом підкорення України, що жодна деокупація чи зняття вимог щодо майбутнього характеру та напрямку розвитку України не здається можливим, доки Росія не матиме нового президента».

Однак, додала вона, «здається, що немає великих шансів на зміни в Кремлі у 2026 році, тому я очікую, що наприкінці грудня 2026 року ми запитаємо себе: Чи може війна закінчитися у 2027 році?».

З огляду на те, що сторони мають значні розбіжності в ключових питаннях, оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну наближається до чотирирічної позначки, аналітики стверджують, що найсмертоносніший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни навряд чи закінчиться у 2026 році. Вони також застерігають, що припинення бойових дій не обов'язково призведе до сталого миру.