Заміра Ешанова
Кубатбек Айбашов
Розширення присутності Китаю в Киргизстані стає дедалі важче не помічати.
У першій половині 2026 року Киргизстан видав близько 61 тисячі робочих віз, повідомив Консульський департамент Міністерства закордонних справ країни. Близько 60% із них отримали громадяни Китаю.
Приплив китайських працівників є частиною значно ширшої економічної експансії.
За офіційною статистикою, протягом останніх трьох років у Киргизстані зареєстрували майже сім тисяч китайських компаній, об’єднань та інших організацій.
Китайські компанії беруть участь у реалізації багатьох найбільших інфраструктурних, гірничодобувних та енергетичних проєктів країни. Деякі з них передбачають передання державних земель в оренду строком до 49 років.
«Домінуючий зовнішньоекономічний суб'єкт»
Голова Центру геополітичних досліджень «Константа» Віра Константинова називає Китай головною економічною силою в регіоні.
«Китай закріпився як домінуючий зовнішньоекономічний суб'єкт у Центральній Азії», – пише Константинова. За її оцінкою, Пекін поєднує торгівлю, інфраструктурні інвестиції, кредити та цифрові технології.
Китай також є найбільшим двостороннім кредитором Киргизстану. Експортно-імпортний банк Китаю володіє борговими зобов’язаннями приблизно на 1,6 мільярда доларів – це 28% зовнішнього державного боргу Киргизстану, який становить 8,9 мільярда доларів.
Українська аналітикиня Катерина Водзінська зауважує, що держави Центральної Азії «не хочуть просто змінити одного сильного покровителя на іншого», тобто замінити залежність від Росії залежністю від Китаю. Саме тому зростання китайського кредитування та контролю над інфраструктурою сприймається не лише як можливість для розвитку, а й як ризик нової залежності.
Президент Киргизстану Садир Жапаров (ліворуч) та президент РФ Володимир Путін у Москві, 23 квітня 2026 року
У країні з населенням трохи більш як сім мільйонів людей, звідки сотні тисяч громадян виїжджають на заробітки – переважно до Росії, – а грошові перекази трудових мігрантів забезпечують добробут багатьох родин, прибуття такої кількості китайських працівників виявилося складним для сприйняття значною частиною суспільства.
Ця ситуація посилила побоювання щодо робочих місць, землі, природних ресурсів і національного суверенітету. Багато жителів Киргизстану вважають, що керівництво країни недостатньо враховує їхні інтереси.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Мільярдні інтереси Китаю: чому Пекін мирить Пакистан і «Талібан»Незначні інциденти – великий резонанс
Ці побоювання дедалі частіше виходять у публічний простір, особливо в соціальних мережах, де навіть незначні інциденти за участю громадян Китаю можуть швидко перетворитися на загальнонаціональні суперечки.
Останніми днями суспільне невдоволення посилилося після того, як у мережі поширилися відео кількох інцидентів за участю китайських громадян.
На одному з відео, як стверджувалося, громадяни Китаю використовували електричне обладнання для вилову риби в заповідному високогір’ї Арпа. Запис викликав обурення в соціальних мережах і заклики до влади перевірити можливе порушення природоохоронних норм.
Нова хвиля критики виникла після поширення відео, на якому китайські відвідувачі купалися на закритих ділянках узбережжя озера Іссик-Куль – у місцях, куди заборонено заходити місцевим жителям.
Учасник мисливського фестивалю кочівників «Салбурун» випускає беркута під час традиційного у селі Боконбаєво Іссик-Кульської області Киргизстану, 3 серпня 2024 року
Користувачі соціальних мереж також поширювали твердження, що громадяни Китаю незаконно ловили диких птахів.
Ці публікації швидко наклалися на ширше суспільне невдоволення тим, що багато людей сприймають як нерівне застосування законів та особливе ставлення до китайських громадян у Киргизстані. Окремі інциденти перетворилися на ширшу дискусію про роль Китаю в країні.
В одному з дописів у фейсбуці, який широко поширювали користувачі, автор запитував: «Чи захоплює Китай Киргизстан?» До публікації додали реєстраційні документи, які свідчили, що киргизька влада зареєструвала організацію під назвою «Асоціація мирного возз’єднання Центральної Азії та Китаю».
У коментарях користувачі висловлювали побоювання щодо суверенітету Киргизстану, а також закликали перевірити юридичну коректність назви організації та використаних у документах формулювань.
Ще один поширений коментар містив критику безвізового режиму Киргизстану з Китаєм. Його автор саркастично подякував президентові Садиру Жапарову «за запровадження безвізового режиму для китайців» і заявив, що ця політика вигідна китайським відвідувачам, тоді як громадянам Киргизстану для поїздок до Китаю досі потрібні візи.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Суд у Бішкеку оголосив вироки у справі про спробу державного переворотуЩо підживлює суспільне невдоволення
Політологиня Венера Сайпідін вважає, що уряд не зміг належно відповісти на занепокоєння суспільства і надати чітку інформацію про китайську трудову міграцію та працевлаштування громадян КНР.
За її словами, влада не пояснює, як довго китайські громадяни залишаються в Киргизстані після прибуття на роботу, через що багато питань суспільства залишаються без відповіді.
«Влада повинна чітко повідомляти, скільки громадян Китаю в’їхало і скільки виїхало. Інакше невизначені суперечки в суспільстві посилюватимуться з кожним днем», – сказала Сайпідін.
Влада повинна чітко повідомляти, скільки громадян Китаю в’їхало і скільки виїхалоВенера Сайпідін
Політичний аналітик із Бішкека Кубан Абдимен попереджає, що влада ризикує ще більше посилити суспільне невдоволення, якщо не забезпечить однакового застосування закону до всіх іноземців.
«Уряд повинен враховувати громадську думку і суворо дотримуватися закону, щоб громадяни Китаю в Киргизстані не поводилися зухвало і не намагалися самостійно встановлювати правила», – сказав він.
«Китайське табу»
Остання хвиля критики знову загострила ширшу політичну суперечку, яка посилилася минулого місяця після затримання активіста і політика Мавляна Аскарбекова.
Перед цим він критикував зростання кількості громадян Китаю в Киргизстані, зокрема їхню участь у малому та середньому бізнесі.
Через публікації Аскарбекова в соціальних мережах влада звинуватила його в розпалюванні міжетнічної, національної, релігійної та регіональної ворожнечі. Він залишається під вартою на час досудового розслідування.
Мавлян Аскарбеков
Наступного дня після його затримання Жапаров виступив на захист залучення іноземних працівників до великих проєктів і розкритикував тих, хто, за його словами, перебільшує масштаби китайської присутності.
«Блогери, опозиційні діячі та політики-популісти, які займаються саморекламою, створюють перешкоди, поширюючи твердження на кшталт «вони заполонили країну, вони все захопили». Ми повинні покласти цьому край і рішуче припинити такі дії», – заявив президент Киргизстану.
«Там, де ми маємо можливості, ми будуємо самостійно. Але в тих сферах, де ми не можемо впоратися самі, де нам бракує інженерів, досвіду або необхідних знань, ми звертаємося по допомогу до сусідніх країн. Якщо ми просто сидітимемо і казатимемо «ми все побудуємо самі», нашим інженерам знадобиться 15–20 років для реалізації таких проєктів», – додав Жапаров.
Китайські інвестиції як питання безпеки
Уряд захищає присутність китайських компаній як необхідну умову розвитку країни. Водночас у суспільстві зберігаються серйозні запитання щодо того, як ухвалюються та реалізовуються відповідні проєкти.
Філіп Нубель, редактор Global Voices і фахівець із Китаю та Центральної Азії, вважає, що невдоволення китайськими інвестиціями посилює розрив між тими, хто ухвалює рішення, та місцевими громадами.
«Усі рішення ухвалюються разом з елітами в Бішкеку, які прямо або опосередковано отримують вигоду від таких контрактів. При цьому майже не враховується, що думають і чого потребують місцеві громади, чи зможуть вони отримати від проєктів безпосередню економічну вигоду та яких негативних наслідків можуть зазнати – від екологічних проблем до щоденної взаємодії з китайськими працівниками й колегами», – зазначив він.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Мільярдні інтереси Китаю: чому Пекін мирить Пакистан і «Талібан»Водночас Нубель застерігає, що націоналістичні настрої можуть використовувати сили, які подають будь-які китайські інвестиції як загрозу.
За оцінкою Нубеля, така ситуація сприяє процесу, який він називає «сек’юритизацією» китайських інвестицій за кордоном. Йдеться про те, що безпека китайських інвесторів і працівників стає складовою офіційного співробітництва між державами у сфері безпеки, а не залишається лише питанням діяльності приватних компаній.
«Таке середовище частково пояснює, чому китайські компанії – часто, хоча й не завжди, державні – вписують свою діяльність у ширший наратив ініціативи «Один пояс, один шлях» і прагнуть отримати правовий, фізичний та політичний захист», – зазначив Нубель.
За його словами, ці компанії покладаються на китайський уряд, який має домовлятися про запровадження правил, документів і практик, здатних краще гарантувати безпеку інвестицій та працівників.
Церемонія підписання кредитної угоди щодо залізниці Китай – Киргизстан – Узбекистан, 16 грудня 2025 року
Влада була змушена реагувати
Попри спроби Жапарова захистити політику щодо Китаю і розкритикувати її опонентів, посилення суспільного обурення в соціальних мережах змусило владу відреагувати.
14 липня посадовці повідомили, що після низки інцидентів, пов’язаних із можливими незаконними риболовлею та полюванням, порушенням громадського порядку і вживанням алкоголю в публічних місцях, іноземним працівникам на будівельних об’єктах по всій країні почали роз’яснювати вимоги законодавства Киргизстану.
Того ж дня блогери, яких вважають близькими до адміністрації Жапарова, опублікували нібито паспорт громадянина Китаю, звинуваченого в незаконному вилові риби. Вони стверджували, що чоловіка депортували.
Окремо Міністерство юстиції Киргизстану підтвердило, що скасувало реєстрацію «Асоціації сприяння мирному возз’єднанню Центральної Азії та Китаю», яка опинилася в центрі масової критики в соціальних мережах.
Причини цього рішення відомство не пояснило.