Юлія Захаревич
Уперше за час своєї каденції президент України Володимир Зеленський провів персональні зустрічі із керівниками всіх депутатських фракцій та груп. Ця подія відбулася на тлі кризи парламентської монобільшості та потреби в ухваленні законопроєктів для отримання міжнародної допомоги. Особливу увагу оглядачів привернула його зустріч із лідером «Європейської солідарності», експрезидентом Петром Порошенком
Черговим і яскравим підтвердженням того, що стара система голосування дала збій, став розгляд законопроєкту про оподаткування посилок. Попри критичну важливість цього документа для співпраці з МВФ та фінансування армії, парламент 12 разів поспіль провалив правки до нього, зібравши лише 205 голосів із необхідних 226.
Чому Банкова повернулася до діалогу з парламентом
Основною причиною зміни тактики Банкової експерти та депутати називають дефіцит голосів. Монобільшість де-факто перестала бути цілісною, і навіть «свої» для Банкової депутати не завжди готові голосувати за партійною лінією.
Депутат фракції політичної партії «Голос» Ярослав Железняк у коментарі Радіо Свобода заявив: «У президента Зеленського, очевидно, немає голосів навіть за допомогою різних груп типу екс-ОПЗЖ. Тож в якийсь момент йому довелося згадати, що існує парламент і що він трохи більше, ніж ОПЗЖ і «Слуга народу».
Президент України Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді. Київ, 19 листопада 2024 року
Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська наголосила на важливості ширшого політичного діалогу.
«Відсутність діалогу призводить до того, що частина реформ, змін і законодавчих новацій просто неможлива», – зазначила вона і наголосила, що Україна наближалася до реальної політичної кризи, яку потрібно розв'язувати через діалог.
Деякі депутати та експерти вважають, що каталізатором діалогу став новий очільник Офісу президента – Кирило Буданов. Команда президента протягом тижня особисто відвідувала лідерів опозиційних фракцій, серед яких і п’ятий президент України Петро Порошенко, щоб організувати цей діалог.
«Кирило Буданов займає більш здорову позицію щодо парламенту і усвідомлення необхідності комунікації», – зауважила в коментарі Радіо Свобода депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко.
Микита Потураєв від політсили «Слуга народу» також підтвердив зміну настроїв: «Атмосфера на Банковій стала більш відкритою, вона стала діловою, вона стала робочою». Він наголосив, що тепер комунікація відбувається не «мовою тиску», а через спроби почути один одного.
Зустріч із Порошенком, санкції і перспектива політичної коаліції
Серед усіх зустрічей президента Володимира Зеленського найбільшу увагу викликала його зустріч із Петром Порошенком, щодо якого, торік, чинна влада запровадила санкції. Зустріч тривала понад годину, що помітно довше, ніж аналогічні зустрічі з іншими депутатами.
Ірина Геращенко зазначила: «Для обох президентів це був непростий крок, коли треба переступити певні образи і більше думати про державу». Вона запевнила, що Порошенко не просив зняття санкцій чи посад, а говорив про «питання війни і миру, євроінтеграцію та парламентаризм».
Щодо можливості створення офіційної коаліції між політичними силами Володимира Зеленського та Петра Порошенка, Ольга Айвазовська висловлює значний скептицизм, пов’язуючи це передусім із юридичним статусом лідера «Європейської солідарності»:
«Я собі не допускаю, що така коаліція зараз можлива, принаймні до завершення епопеї з санкціями проти лідера цієї політичної партії. Уявіть собі коаліцію з людиною, яка не може ні користуватись телефоном, ні коштами, ні підписувати будь-які документи – це малоймовірно».
Верховна Рада України (архівна світлина)
Внутрішні конфлікти та «Міндічгейт»
За день до зустрічі з лідерами опозиційних політсил у парламенті, президент Зеленський зустрічався з власною фракцією «Слуга народу».
Попри, загалом, позитивні коментарі з боку керівництва фракції, зустріч не була повністю безконфліктною. Зокрема, Мар'яна Безугла дорікнула президенту через відсутність системних змін у війську та корупційні скандали. За її словами, під час цієї промови президент помітно нервував і зрештою залишив її запитання без жодної відповіді, хоча відповів усім іншим колегам.
Радіо Свобода поцікавилося, чи підіймали депутати під час зустрічі з президентом тему так званого «Міндічгейту»?
Микита Потураєв різко відкинув важливість цього питання для президента: «З якого диявола це суспільно важливе питання, яке треба адресувати до президента? Ним займаються ті, хто мають займатися».
Натомість він наголосив, що пріоритетом є виживання країни та критична інфраструктура, зокрема робота таких об’єктів, як Бортницька станція аерації, щоб у киян «не потекло гівно з кранів».
Опозиція ж вважає, що корупція прямо підриває оборону. Ярослав Железняк сформулював це як риторичне запитання: «Як так відбувається, що будиночків [в ЖК «Династія»] чотири, а підозри три?». Він підкреслив, що «поки гроші крали на захисних спорудах», їх могли витрачати на елітну нерухомість.
Які прогнози
Відновлення прямого діалогу між Банковою та фракціями вже саме по собі стало сигналом зміни політичної тактики. Ольга Айвазовська наголошує, що цей діалог є «природнім у цей час», оскільки в умовах відсутності виборів це єдиний шлях запобігти глибокій політичній кризі та зберегти легітимність влади. Вона додає, що без спільної роботи президента, уряду та опозиції реалізація євроінтеграційних завдань, які підтримують понад 83% українців, стане просто неможливою.
Водночас опитані Радіо Свобода політики і експерти оцінюють цей процес радше як прагматичний, а не стратегічний крок. Саме голосування за найближчі урядові ініціативи покаже, чи йдеться про ситуативну взаємодію, чи про довгострокову модель роботи парламенту.
Ірина Геращенко чітко окреслила вимоги опозиції: це не лише голосування за бюджет, а врахування правок опозиційних фракцій та повернення «днів опозиції» у порядок денний. Водночас Микита Потураєв, підсумовуючи ситуацію фразою «краще пізно, ніж ніколи», висловив сподівання, що цей діалог нарешті стане змістовним і допоможе забезпечити сили оборони всім необхідним.