Танкісти 35-ої окремої бригади морської піхоти (ОБрМП) ЗСУ звільнили найбільшу станом на середину червня ділянку – на півдні Донецької області. Вони просунулися на понад 6 км вздовж річки Мокрі Яли і «зрізали» так званий Времівський виступ, завдяки чому вдалося повернути під контроль України села Нескучне, Сторожове та Макарівку. Про те, як танкісти пробивали дорогу для піхоти та штурмували позиції військ РФ – вони розповіли кореспонденту Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) Роману Пагуличу.
«Бодалися» три доби
Командир танка 35-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ з позивним «Одеса» розповідає – він зі своїми бійцями йшли першими на позиції російських військових.
«Рота на вищому рівні. Я вам так скажу – зі 100% рота впоралась на 1000. Нам коли сказали, що ми йдемо на прорив – ні в кого сумнівів не було. Всі готові були рвати противників просто на шмаття», – каже «Одеса».
Зазначає – «бодалися» з загарбниками три доби, один день – один етап. Спочатку вже треба було вибити з позицій, потім здолати оборону на нових вогневих точках, а після розбити.
«Задача була підійти впритул і розбити противника. Але тут вже, так скажу, на характері бійців, піхоти, танкістів ми підійшли впритул – танк під’їжджав 30-50 метрів і розносив їхні позиції. Противник цього не очікував. Він не думав, що так підберемося близько», – зауважує командир танка.
Зізнається, що прорватись було нелегко. Задачу ускладнювало те, що російські військові замінували все навколо – і поля, і дороги. Крім того, противник вів по захисниках України інтенсивний вогонь. Танк «Одеси» підбили, але – минулося без загиблих.
«Трохи пітнієш. Слава Богу – все обійшлося. Ми прорвали, ми взяли, ми звільнили. Є ті [російські військові], хто безладно бігли, є ті, хто старався за якимись там своїми принципам а-ля «русского міра» щось стримати, але у них це не виходило. Підсумок був – або ми їх відправляли до Бога, або вони здавалися в полон», – ділиться «Одеса».
Михайло, навідник танка 35-ї ОБрМП, брав участь у звільненні Херсону минулої осені. Каже, на півдні Донеччини зараз російських військових значно більше.
«М’яса» тут більше. Техніки більше і арта більше х...чить. Ворожа… Це і помітно, що їх більше. Увесь напрям їхніх військ тут», – розповідає боєць.
Але, запевняє, страху немає. Буває під час бою легкий мандраж. А, трапляється, і цього немає. «Поїхали, робота є робота – зробити задачу», – пояснює він.
Командир танка «Одеса» наголошує, що попри все бійці боронитимуть Україну.
«Наша земля, ну як нам не вдасться? В будь-якому разі вдасться. Ми на своїй землі, ми мотивовані більше. За нами вся країна. За нами рідні, близькі. Як це не вдасться? Не важливо. Ми все одно зайдемо і прорвемося, чого б нам це не коштувало. У нас в нашій роті такий девіз – або перемога, або смерть, тому…», – підсумовує «Одеса».
Що відбувається на фронті
У червні Збройні сили України звільнили на півдні Донеччині села Макарівка, Нескучне, Благодатне та Сторожове, а в Запорізькій області – села Новодарівка, Левадне, Лобкове та П’ятихатки.
20 червня заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що наступ українських військ на півдні триває за планом, є «певні просування», але «тривають запеклі бої». Наступного дня, 21 червня, вона повідомила про «масштабний наступ» військ РФ на Лиманському та Бахмутському напрямках, який українським військовим вдається стримувати.
Читайте також: «Треба генералів вбивати, разом із Шойгу». Як військові РФ говорять про своїх командирів (перехват)
Також Маляр зазначила, що Сили оборони України продовжують наступальні дії на Мелітопольському та Бердянському напрямках – протягом минулої доби мали частковий успіх, закріплювались на досягнутих рубежах та вирівнювали лінію фронту.
Повідомлення про перехід українських військ у наступ з’явилися на початку червня. Українська сторона офіційно не повідомляла про перехід у наступ. Понад те, у Міноборони України раніше прямо зазначали, що про контрнаступ не оголошуватимуть публічно.
Президент Франції Емманюель Макрон 12 червня на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем і президентом Польщі Анджеєм Дудою в Єлисейському палаці заявив, що «український контрнаступ почався кілька днів тому». І додав, що наступ «планується розгорнути протягом кількох тижнів, якщо не місяців».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
